РЕФЕРАТ

на тему:

Цукровий діабет у вагітних

ПЛАН

Вступ

1. Вагітність - діабетогенний стан

2. Діагностика гестаційного діабету

3. Ведення хворих на гестаційний діабет

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Цукровий діабет - це поширене ендокринне захворювання, викликане кількісною недостачею інсуліну або відсутністю його дії на рівні органів і тканин організму. Згідно зі статистикою, діабет зустрічається у 4% вагітних жінок. Цукровий діабет і супутні йому порушення обміну речовин здатні значною мірою ускладнити перебіг вагітності, тому планування вагітності у жінки, хворої на цукровий діабет, вимагає особливого підходу.

Цукровий діабет може виникнути під час вагітності (гестаційний ЦД), а може бути наявним і до початку вагітності (передгестаційний ЦД). 80% випадків діабету вагітних припадає саме на гестаційний діабет. Очевидно, що таке різке підвищення захворюваності на діабет у вагітних жінок пов'язане з процесом перебігу самої вагітності. На жаль, у деяких випадках організм жінки не встигає пристосуватися до бурхливих змін, які виникають при вагітності. В основі механізму розвитку цукрового діабету вагітних - складний процес зміни чутливості тканин і органів вагітної жінки до глюкози та інсуліну (інсулінорезистентність).

Вагітність як така не здатна спричинити розвиток цукрового діабету. Хвороба вражає жінок із генетичною схильністю до діабету. Передгістаційний діабет нічого спільного з вагітністю не має і розвивається з незалежних від неї причин. Цукровий діабет, незалежно від моменту його початку, може значною мірою ускладнити перебіг вагітності і стати причиною серйозних ускладнень для матері та дитини.

Якщо не лікувати діабет, у вагітних значно підвищується ризик спонтанного викидня, передчасних пологів, різних інфекцій статевих шляхів і сечовидільної системи. Вагітні жінки з діабетом частіше страждають токсикозом, гіпертонією вагітних і еклампсією. Щодо плоду, можуть виникати дефекти розвитку, багатоводдя, внутріутробна загибель.

Раніше жінкам із цукровим діабетом через високий ризик ускладнень забороняли виношувати і народжувати дітей. Сучасні засоби контролю рівня глюкози і лікування ЦД, а також планування вагітності дозволяють жінкам виношувати і народжувати дітей без особливого ризику для себе та для дитини. Головне - вчасно виявити хворобу і старанно дотримуватись призначеного лікування. Чим раніше до настання вагітності розпочалося лікування, тим менший ризик виникнення ускладнень під час вагітності.

Критерієм ефективності лікування цукрового діабету можна вважати показник Hbal з не більше 5,8% за останні 8 тижнів. Жінки, хворі на діабет, які досягли такого рівня компенсації хвороби на тлі лікування, за відсутності інших протипоказань можуть зачати дитя. Але за умови продовження лікування і постійного спостереження у лікаря. Для запобігання виникненню ускладнень і забезпечення нормального перебігу вагітності жінкам, хворим на діабет, рекомендується провести планування вагітності.

Планування вагітності у жінок, які страждають на цукровий діабет, передбачає обговорення і перевірку способів контролю стану здоров'я. Схема лікування, яка була ефективна до настання вагітності, під час вагітності може не забезпечувати підтримку нормального рівня глюкози. Тому перед настанням вагітності майбутні батьки повинні пройти теоретичну і практичну підготовку стосовно проблем, пов'язаних з лікуванням діабету і контролем рівня глюкози в крові. Рекомендується пройти курс навчання в одній із шкіл «Вагітності і цукрового діабету», що працюють на базі різних медичних установ.

Майбутня мама має упевнитися в тому, що вміє правильно визначати дозу ліків, зокрема інсуліну, необхідну для підтримки нормального рівня глюкози в крові, уміє правильно вимірювати концентрацію глюкози в крові за допомогою глюкометра. Також рекомендується ознайомитися з новими методами контролю рівня глюкози в крові (інсулінові помпи, інсулінові ін'єктори) і, за можливістю, перейти на їх застосування. Усі жінки, хворі на діабет, за 5-6 місяців до планованого зачаття повинні пройти обстеження в ендокринолога.

Майбутня мама також повинна ознайомитися з правилами дієтологічного лікування діабету і навчитися дотримуватися дієти до настання вагітності. Наступний етап підготовки до вагітності жінки, хворої на діабет, - це комплексне обстеження (нирок, неврологічне, серцево-судинної системи, ендокринологічне, офтальмологічне, гінекологічне) і здача аналізів (загальний аналіз крові, сечі, аналіз на сифіліс, СНІД, вірусний гепатит В і С).

Завершальний етап підготовки до вагітності - це стабілізація цукрового діабету. У жінок з діабетом І типу компенсація досягається за рахунок призначення нових препаратів інсуліну, дотримання дієти, щоденних дозованих фізичних навантажень. Жінки з діабетом ІІ типу до початку вагітності повинні перейти на лікування новими препаратами інсуліну. Описана процедура планування вагітності дозволяє запобігти багатьом ускладненням вагітності і дає жінкам, хворим на діабет, надію зачати і народити здорову дитину.

Отже, у клініці екстрагенітальної патології вагітних, окрім усього різноманіття хронічних захворювань, на які жінки страждали до вагітності, зустрічається низка станів, що виникають безпосередньо під час вагітності, етіологічно з нею зв’язані і здебільшого минають після її закінчення, але при цьому не є класичними акушерськими ускладненнями. У назві таких станів, як правило, фігурує слово "вагітність" (гестація), чим підкреслюється причинно-наслідковий зв’язок цієї патології з короткочасним, 40-тижневим фізіологічним станом жінки. У МКХ-10 ці види патології включено до розділу XV "Вагітність, пологи і післяпологовий період". До них належить і гестаційний діабет (шифр О24.4).

Гестаційний діабет (ГД) - це порушення толерантності до глюкози будь-якого ступеня, що виникає під час вагітності і зникає після пологів. Зазвичай повна нормалізація вуглеводного метаболізму настає протягом перших 2 тижнів післяпологового періоду, але зрідка затягується до 6 тижнів. Лише після закінчення цього періоду можна з упевненістю стверджувати, що в жінки був гестаційний діабет, а не маніфестація під час вагітності цукрового діабету типу 1 чи 2. Можливо також, що порушення толерантності до глюкози мало місце й до