Необхідно пам’ятати про можливість антенатальної загибелі плода в більш пізній термін вагітності, що частіше буває при декомпенсації діабету (кетоацидозі), однак може відбуватися й у хворих з достатньо компенсованим станом. Тому при зрілій шийці матки пологи частіше індукують, не чекаючи їхнього спонтанного початку.
Показаннями до планового кесаревого розтину при інсулінзалежному ГД є:
- макросомія плода (маса > 4000 г);
- тазове передлежання;
- рубець на матці;
- хронічна гіпоксія плода;
- прееклампсія тяжкого ступеня.
В інших випадках пологи у хворих на ГД починають вести через природні родові шляхи з постійним моніторним спостереженням за станом плода. Під час пологів глікемію контролюють не рідше, ніж через кожні 2 години, і продовжують інсулінотерапію підшкірними ін’єкціями інсуліну короткої дії. Зазвичай потреба в інсуліні в цей період значно знижується. Глікемію слід підтримувати в межах 4,5-7,5 ммоль/л. Зниження концентрації глюкози нижче зазначеного рівня, як правило, призводить до розвитку слабкості родової діяльності, перевищення - до гіпоксії плода й асфіксії немовляти. Профілактику гіпоглікемії проводять постійною інфузією 5% розчину глюкози (якщо здійснюється родозбудження) чи шляхом уживання 5-10% розчину глюкози досередини.
Немовлята від матерів з ГД потребують дуже ретельного кваліфікованого спостереження. Найчастішим ускладненням у перші години після народження є гіпоглікемія, зумовлена гіперінсулінізмом.
Висновок
Отже, гестаційний цукровий діабет є дуже важливою акушерською проблемою через значну поширеність цієї патології та її несприятливий вплив на перебіг вагітності і стан плода. Однак є й інший дуже важливий неакушерський аспект цієї проблеми. ГД є предиктором хронічного цукрового діабету, частіше 2 типу. Як мінімум, половина жінок, що перенесли під час вагітності минуще порушення вуглеводного метаболізму, протягом наступних 10-20 років стають хворими на діабет. Саме тому активне виявлення ГД у вагітних відкриває реальний шлях формування групи ризику з діабету серед жіночого населення і дає можливість проведення цілеспрямованих профілактичних заходів.
Міністерство охорони здоров’я України докладає сьогодні багато зусиль для впровадження принципів доказової медицини у практику роботи лікувально-профілактичних закладів і, зрештою, кожного лікаря-клініциста. Одним зі шляхів реалізації цієї мети є розробка і якнайширше використання клінічних протоколів, що базуються на результатах останніх міжнародних досліджень. У першу чергу такі протоколи створюються з найважливіших, найпоширеніших і найскладніших видів патології. Гестаційний діабет "удостоєний честі" стати предметом одного з перших затверджених міністром охорони здоров’я України протоколів у царині акушерства (наказ N582 від 15.12.2003 р.). Відтепер усі лікарі мають змогу користуватися цим документом і мають керуватися ним.
Список використаної літератури
1. Балаболкин М. И. Диабетология. — М.: Медицина, 2000. — 512 с.
2. Ефимов А. С., Скробонская Н. А. Клиническая диабетология. — К.: Здоров'я, 1998. — 320 с.
3. Ендокринологія / За ред. проф. П. М. Боднара. — К.: Здоров'я, 2002. — 512 с.
4. Болезни органов эндокринной системы / Под ред. акад. РАМН И. И. Дедова. — М.: Медицина, 2000. — 568 с.
5. Медвідь B.I. Цукровий діабет у вагітних: особливості проблеми в Україні // Ендокринологія. - 2003. - №1. - С.4-9.
6. Медвідь В.І., Викова Л.М. Цукровий діабет і вагітність. - Київ: ЗАТ "Індар", 2004. - 8 с.
7. Інтернет-сайти