4. В період загострення ХНЗЛ необхідно досліджувати мокроту хворих на специфічну флору та наявність МБТ.

6. Туберкульоз і алкоголізм

Особи з поєднаною патологією (ТБ і алкоголізм) складають велику епідеміологічну небезпеку не тільки через високу поширеності ТБ серед страждаючих алкоголізмом, але і у зв'язку з важкими деструктивними формами ТБ, що часто зустрічаються у них, при масивному бактеріовиділенні. Ця ситуація обумовлена наступними причинами:

1) деградація особи;

2) низький рівень санітарної грамотності;

3) недотримання елементарних правил гігієни;

4) пізнє звернення за медичною допомогу;

5) зневага рекомендаціями лікарів;

6) відмова від радикальної терапії.

Тим самим вони стають особливо небезпечними для тих, що оточують, поширюючи МБТ, часто полірезистентні до ПТП. Серед хворих ТБ і алкоголізмом лікарська стійкість МБТ спостерігається в 2 рази частіше, а полірезистентність – в 6 разів частіше, ніж у пацієнтів, не страждаючих алкоголізмом. Це непряме свідчення того, що лікування таких хворих здійснювалося неодноразово і стільки ж разів вони ухилялися від нього.

ТБ легенів у переважної більшості хворих розвивається на тлі алкоголізму, рідше передує йому. Це характеризує більшість осіб з поєднаною патологією як хворих алкоголізмом з супутнім ТБ.

Патогенез. Дослідження легень у хворих з хронічною алкогольною інтоксикацією показали, що алкоголь викликає розвиток застою в легенях, лейкоцитарну інфільтрацію стінок бронхів та альвеол, набухання та злущування альвеолярного епітелію. Алкоголь підвищує проникність стінок судин з розповсюдженням на неї запалення, ендотелій їх розростається, оболонки судин потовщуються за рахунок сполучної тканини, просвіт підлягає звуженню або повній облітерації. Порушується утворення сурфактанту, порушується живлення легеневої тканини, руйнуються альвеолярні перегородки і формується емфізема легень. Пригнічує місцеві зміни в легеневій тканині, загальне виснаження організму, так як розвивається алкогольний гастрит, порушується травна здатність ЖКТ, виникає загальне порушення пластичних та енергетичних обмінів. Ненормальне харчування наряду з хронічною алкогольною інтоксикацією формує умови імунодефіциту і розвивається ТБ.

Клінічні прояви і перебіг ТБ легень при алкоголізмі можуть бути різними. Процес в легенях у хворих алкоголізмом іноді набуває бурхливого перебігу і приводить до летального кінця. Частими ускладненнями ТБ легень при поєднанні його з алкоголізмом є легеневі кровотечі і кровохаркання, які пов'язують з пневмосклерозом і підвищеною проникністю судин під впливом алкоголю.

При виникненні ТБ різко погіршується перебіг алкоголізму, швидко формуються виражена психопатизація, деградація особистості і соціальна занедбаність. Запої приймають затяжний характер, важчим стає синдром похмілля. ТБ інфекція є додатковим обтяжуючим чинником, сприяючим виникненню алкогольних психозів. Основну роль в їх розвитку відіграють загострення ТБ процесу.

Принципи лікування. Одна з основних причин несприятливого перебігу туберкульозу легенів при алкоголізмі – неповноцінне лікування через недисциплінованість хворих. Без активної антиалкогольної терапії лікування хворих алкоголізмом і тТБ не може бути успішним.

Використання високоефективних, адекватно підібраних комбінацій ПТП дає можливість одночасно здійснювати активну протиалкогольну терапію без серйозних ускладнень. Остання дозволяє продовжити терміни перебування хворих в стаціонарі за рахунок ремісії алкоголізму і тим самим підвищити ефективність хіміотерапії ТБ.

Хіміотерапію ТБ легень у хворих алкоголізмом необхідно проводити в стаціонарах відповідно до загальноприйнятих принципів. Хворі часто ухиляються від прийому препаратів, тому слід здійснювати строгий контроль над регулярністю хіміотерапії: препарати доцільно вводити парентерально, а якщо всередину, то одноразово в добових дозах. Потрібно дотримуватися обережності при призначенні препаратів, що мають гепатотоксичну дію: рифампіцину (особливо з ізоніазидом), піразинаміду, етіонаміду, протіонаміду хворим алкоголізмом, алкогольним цирозом печінки, що перенесли хворобу Боткіна, і які продовжують зловживати алкоголем.

Множинні соматичні захворювання при алкоголізмі обмежують вибір оптимальних комбінацій ПТП через протипоказання до їх застосування, тому при комбінованому лікуванні необхідна індивідуалізація хіміотерапії з урахуванням характеру супутньої соматичної патології.

7. ТБ і вагітність

Вагітність і післяпологовий період є фактори підвищеного ризику захворювання на ТБ.

Патогенетичні особливості: вагітність та післяпологовий період несприятливо впливають на перебіг ТБ. Це пов’язано з стійким психоемоційним стресом, змінами в обміні речовин, з демінералізацією старих ТБ вогнищ, зниженням імунологічного захисту. Критичні періоди: 2-й і 5-й місяці вагітності, коли спостерігається 2 піки секреції стероїдних гормонів: 1-й – між 40 і 120 днями вагітності, 2-й – між 200 і 280 днями. Ці зміни формують зміни в нейрон-гуморальній системі і в обміні речовин. В післяпологовий період, коли в черевній порожнині спостерігається різка декомпресія, обумовлена опущенням діафрагми, що сприяє загострення або реактивація раніше перенесеного ТБ і бронхогенній дисемінації. Найбільш несприятливий вплив вагітності на перебіг ТБ спостерігається у 1-й половині вагітності, коли захворювання на ТБ спостерігається в 5 раз частіше. Переважають інфільтративні і вогнищеві форми ТБ лімфобронхогенного походження.

В другій половині вагітності ризик активації ТБ знижується внаслідок гормональної стабілізації, високої фіксації діафрагми і обмеження рухомості та зменшення еластичного натягу легень.

Вплив вагітності на ТБ. В даний час вважається, що вагітність не сприяє розвитку ТБ і не впливає на прогресування хвороби. Проте клінічні дослідження вказують на можливість невеликого ризику рецидивів і погіршення перебігу ТБ в післяпологовому періоді.

Вплив ТБ на вагітність. Клінічні спостереження не дають підставу припускати несприятливу дію ТБ на перебіг вагітності або пологів.

Проникнення МБТ через плаценту. Інфікування плода може відбуватися через проникнення МБТ в ендометрій. Передача ТБ інфекції через плаценту можлива. Описані випадки, коли у новонароджених виявляли МБТ в лімфатичних вузлах пуповини, що указує на вену пуповини як шлях передачі інфекції. МБТ також можуть бути виявлені в зразках плаценти і