Лейкемоїдна нейтрофільна реакція

Зміст

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ…………………………………………………..……3

ВСТУП……….……………………………………………………………….…4

1.ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………….6

1. 1. Кістково-мозкове кровотворення………………………………………...6

1.2. Лейкоцитопоез…………………………………………………………......9

2.МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ………………………………18

2.1. Взяття крові на аналіз…………………………………………………....18

2.2.Мікроскопічне дослідження мазків крові…………………………….…19

2.3. Підрахунок лейкоцитарної формули………………………………..…..22

2.4.Сітка Горяєва……………………………………………………………...24

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ…….………..26

3.1. Гематологічна норма……………………………………………………..26

3.2. Особливості лейкемоїдної реакції мієлоїдного типу при негоспітальній пневмонії 2-групи, вогнищевій пневмонії……...…….……30

3.3. Особливості лейкемоїдної реакції мієлоїдного типу при негоспітальній пневмонії 3-групи, крупозній пневмонії…………………...33

3.4. Особливості лейкемоїдної реакції мієлоїдного типу при сепсисі на фоні опікової хвороби……………………………………...…………………38

3.5. Порівняльний аналіз особливостей лейкемоїдної реакції міелоїдного типу при вогнищевій пневмонії, крупозній пневмонії та сепсисі……………………………………………………………………….....43

ВИСНОВКИ…………………………………………………………….……..46

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………………...47

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

ЕПО – еритропоетин

КТО – колонієтворні одиниці

КТО-ГЕММ – гранулоцитарно-еритроцитарно-моноцитарно-мегакаріоцитарна

КТО-Е – попередники еритроцитів

КТО-Л – попередники лімфоцитів

КТО-МГ – попередники моноцитів і гранулоцитів

КТО-Т – попередники тромбоцитів

КСФ – колонієстимулювальні фактори

Г-КСФ – гранулоцитарний колонієстимулювальні фактори

ГМ-КСФ – гранулоцитарний-макрофагальний колонієстимулювальні фактори

М-КСФ – макрофагальні колонієстимулювальні фактори

ОКЛ – обласна клінічна лікарня

ПК – периферична кров

ПМЯЛ – поліморфноядерні лейкоцити

РЕС – ретикуло-ендотеліальна система

СКК – стовбурові кровотворні клітини

СМФ – системи мононуклеарних фагоцитів

ФСК – фактор стовбурових клітин

ВСТУП

Лейкемоїдні реакції – це зміни в крові,які завжди мають реактивний характер. Лейкемоїдні реакції – це функціональний стан кровотворного апарату. Лейкемоїдний стан – це певний клініко-гематологічний синдром з певними змінами периферійної крові.

Тип лейкемоїдної реакції визначається характером патологічного процесу: його локалізацією, етіологією, патогенез ними особливостями.

Нейтрофільна реакція крові з омолодженням складу клітин з гіперлейкоцитозом нейтрофільних гранулоцитів відносно часто зустрічається в практиці. Нейтрофільний лейкоцитоз може бути реакцією на різні фізіологічні та патологічні фактори.

Лейкемоїдна нейтрофільна реакція може виникнути при різних запальних та інфекційних процесах .

Отже, актуальним є вивчення лейкоцитів та лейкоцитарної формули при запальних процесах.

Мета дослідження – дослідити особливості лейкемоїдної реакції мієлоїдного типу при таких запальних процесах як вогнищевій пневмонії,крупозній пневмонії та сепсисі. Провести порівняльний аналіз.

Обєкт дослідження – лейкоцити, лейкоцитарна формула ПК .

Практичне значення отриманих результатів.

На основі вивчення лейкоцитарної формули та підрахунку кількості лейкоцитів,зокрема вираженого лейкоцитозу,зсуву лейкоцитарної формули вліво до метаміелоцитів,мієлоцитів, наявності токсичної зернистості в нейтрофілах можна констатувати лейкемоїдну реакцію мієлоїдного типу. Така реакція зі сторони периферичної крові досліджується при вогнищевій пневмонії,крупозній пневмонії та сепсисі.

Наукова новизна отриманих даних. Проведено порівняльний аналіз кількості лейкоцитів,лейкоцитарної формули при негоспітальній пневмонії 2- групи (правобічна вогнищева пневмонія), негоспітальна пневмонія 3-групи (крупозна правобічна пневмонія) та сепсисі.

Найвираженіші зміни зі сторони периферичної крові та лейкоцитарної формули виявлено при сепсисі.

Завдання дослідження:

1. Дослідити особливості лейкемоїдної реакції мієлоїдного типу при негоспітальній пневмонії 2-групи (вогнищевій пневмонії).

2. Дослідити особливості лейкемоїдної реакції мієлоїдного типу при негоспітальній пневмонії 3-групи (крупозній пневмонії).

3. Дослідити особливості лейкемоїдної реакції мієлоїдного типу при сепсисі.

4. Провести порівняльний аналіз.

1.ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1. 1. Кістково-мозкове кровотворення

Клітини крові мають обмежену тривалість існування, тому вони утворюються в організмі постійно. Так, добова потреба організму дорослої людини в нових лімфоцитах становить 109 клітин, гранулоцитах — 1011 клітин, а в еритроцитах — 2,3 * 1011 клітин. Різні клітини крові утворюються в різній кількості залежно від потреб організму. Тому кровотворення є дуже складним процесом з чіткими системами регулювання та контролю.

Усі клітини крові в дорослому організмі утворюються в червоному кістковому мозку, гематопоетично активна частина якого у дорослої людини займає об'єм близько двох літрів. Червоний кістковий мозок відносять до первинних лімфоїдних органів, оскільки всі лімфоцити в організмі також походять з кісткового мозку. В ембріона функцію органа кровотворення спочатку бере на себе позазародкова мезодерма жовткового мішка, потім печінка та селезінка, а починаючи з 5-го місяця розвитку плоду людини — кістковий мозок.

Стовбурові кровотворні клітини крові. Клітини крові всіх типів беруть початок від стовбурових кровотворних клітин (СКК). Здатність СКК до диференціювання в різні типи клітин крові називають плюрипотентністю (від англ. рlurality — множинність, рotеncy — можливість). Процес утворення клітин крові називають гематопоезом, або гемопоезом. Тому стовбурову кровотворну клітину ще називають плюрипотентною гематопоетичною або гемопоетичною клітиною. За різними підрахунками, кількість СКК становить 0,01 — 0,05 % усіх клітин кісткового мозку людини [15].

Стовбурова клітина має дві важливі ознаки — вона здатна до відновлення своєї популяції шляхом поділу і може давати початок будь-яким популяціям клітин крові. Тобто поділ СКК може відбуватися як з диференціюванням, так і без нього.

Стовбурові клітини містять овальне ядро, добре розвинену цитоплазму і на вигляд нагадують яєчню. Важливою характеристикою СКК є поверхневий маркер СD34, який майже відсутній на зрілих клітинах крові.

СКК продукують важливий ростовий, фактор, який дістав назву фактора стовбурових клітин (ФСК).

Таким чином, СКК здатні аутокринно стимулювати свій поділ.

У кістковому мозку можна знайти різні за морфологічними ознаками типи гемопоетичних клітин, які утворюються з плюрипотентної стовбурової кровотворної клітини. Різні типи гемопоетичних клітин репрезентують різні шляхи диференціювання стовбурової клітини.

Клони клітин, що утворюються з цих клітин-попередників, вдалося виявити у вигляді колоній у селезінці смертельно опромінених мишей після трансплантації їм кісткового мозку від здорових тварин цього самого виду. Тому вихідні клітини-попередники назвали колонієтворними одиницями (КТО). Нині процес утворення КТО вивчають іп vitro при культивуванні клітин кісткового мозку на спеціальних напівтвердих середовищах. Розрізняють кілька типів КТО залежно від напряму та стадії диференціювання СКК: КТО-Е — попередники еритроцитів, КТО>Т — попе-редники тромбоцитів (мегакаріоцити), КТО-МГ — попередники моноцитів і гранулоцитів та КТО-Л — попередники лімфоцитів.

Попередником усього мієлоїдного ряду вважають КТО-ГЕММ (гранулоцитарно-еритроцитарно-моноцитарно-мегакаріоцитарну КТО). Далі КТО-ГЕММ дає початок трьом КТО: КТО-МГ, КТО-Т, КТО-Е. У свою чергу, з КТО-МГ утворюються більш спеціалізовані КТО: попередники моноцитів і попередники гранулоцитів. Таким чином, вивчаючи властивості різних КТО, можна встановити родинні зв'язки між клітинами крові та відтворити