При різкому погіршенні самопочуття хворого необхідно викликати лікаря, але до його прибуття слід прийняти положення напівсидячи в ліжку або в зручному кріслі, зігріти стопи і гомілки за допомогою укутування, грілки, ножної гарячої ванни, гірчичників на гомілці, всередину прийняти корвалол (або валокордин)- 30-35 крапель на прийом.

Профілактика. Первинна профілактика ГХ – пропаганда збереження здорового способу життя, боротьба з гіподинамією, психоемоційними стресами. Вторинна профілактика ГХ – тривала медикаментозна терапія в індивідульно підібраному режимі.

10. Фармакотерапія захворювання пацієнта

1. Rp.: Tab. Nоlipreli-forte №30

D.S. Приймати всередину по 1 таблетці зранку.

2. Rp.: Tab. Locreni 0,02 №20

D.S. Приймати всередину 5 таблеток на добу

3. Rp.: Tab. Cardiomagnyli 0,075 №100

D.S. Приймати всередину по 3 таблетки 1 раз на день вранці .

4. Rp.: Tab. Atoris 0,02 №30

D.S. Приймати всередину по 1 таблетці на ніч.

5. Rp.: Tab. Oxybrali 0,015 №20

D.S. Приймати всередину по 1 таблетці 2 рази на день

6. Rp.: Sol. Actovegini 10%-2 ml

D. t. D. №25 in ampul.

S. Вводити внутрішньом’язево по 2 мл на добу (в ноги)

8. Rp.: Panangini 10,0

D. t. d.. №5

S. Вміст флакона розчинити в 100 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Вводити внутрішньовенно крапельно (в ноги).

11. Обгрунтування застосування локрену

Артеріальна гіпертензія (АГ) є найпоширенішим неінфекційним захворюванням у світі. Хворі на АГ, за даними ВООЗ, становлять близько 25% популяції. АГ є національною соціальною проблемою, і відповідно до указу Президента України від 4 лютого 1999 року № 117/99, затверджено програму профілактики та лікування АГ. Усі рекомендації передбачають постійне, довічне приймання антигіпертензивних препаратів. Одним із лікарських засобів, що найбільше відповідає вимогам до антигіпертензивних препаратів, є селективний в-блокатор бетаксолол (локрен). У дослідженні застосування монотерапії бетаксололом (таблетки «Локрен») — однократне прийняття 20 мг препарату — істотно зменшувало як систолічний, так і діастолічний АТ (на 24/14 мм рт. ст. в положенні стоячи та на 23/15 мм рт. ст. в положенні сидячи) у пацієнтів з помірною есенціальною АГ. Дослідники оцінювали також вплив бетаксололу на рівень АТ протягом 24 годин у хворих на легку та помірну АГ за допомогою амбулаторного моніторування АТ. Призначаючи «Локрен» в добовій дозі 20 мг, вдалося знизити показники систолічного та діастолічного тиску на 10/9,5 мм рт. ст., цей результат статистично значущо (p<0,05) перевершував такий у разі застосування плацебо. Бетаксолол істотно знижує артеріальний тиск протягом усієї доби.

Селективний в-блокатор бетаксолол є добрим антигіпертензивним засобом, його слід внести до переліку препаратів для лікування АГ в осіб, від праці яких залежить безпека руху, оскільки він відповідає таким вимогам:

1. Позитивно впливає на якість життя — сприяє появі стану бадьорості, зменшенню втоми, поліпшенню сприйняття навколишнього світу.

2. Простий у застосуванні: 0,5–1 таблетка на добу з тривалістю дії до 36 годин.

3. Нормалізує психофізіологічні показники, що є професійно значущими функціями організму в людей, які забезпечують безпеку руху залізничного транспорту.

4. Оптимізує мозковий кровообіг.

5. Поліпшує роботу регуляторних систем організму — збалансовує показники ВРС та активності регуляторних систем.

12. Фармакокінетика, фармакодинаміка, показання і протипоказання до застосування локрену.

ЛОКРЕН®

(LOKREN®)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: betaxolol;

основні фізико-хімічні властивості: білі двоопуклі, круглі таблетки, вкриті оболонкою, з лінією розподілу на одному боці та гравіюванням “КЕ 20” – на іншому;

склад: 1 таблетка містить 20 мг бетаксололу гідрохлориду;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, натрію амілопектину гліколят (тип А), целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, гіпромелоза, макрогол 400, титану діоксид (Е 171).

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою, ділимі.

Фармакотерапевтична група. Селективний блокатор бета-адренорецепторів.

Код АТС С07А В05.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Бетаксолол характеризується трьома фармакологічними властивостями:

- кардіоселективною бета-блокуючою дією;

- відсутністю часткової агоністичної активності (тобто не виявляє власної симпатоміметичної дії);

- слабким мембраностабілізуючим ефектом (подібно до хінідину або до місцевих анестетиків) у концентраціях, які перевищують рекомендовані терапевтичні дози.

Фармакокінетика.

Абсорбція. Препарат швидко та повністю всмоктується після перорального прийому при дуже невеликому ефекті “першого проходження” через печінку та дуже високій біодоступності – близько 85%, що забезпечує низькі відмінності його концентрації в плазмі крові у різних пацієнтів або в одного пацієнта при тривалому застосуванні.

Бетаксолол зв’язується з білками плазми приблизно на 50%.

Метаболізм. Об’єм розподілу становить близько 6 л/кг. В організмі бетаксолол в основному перетворюється в неактивні метаболіти, і тільки 10–15% бетаксололу виявляється в сечі в незміненому вигляді. Основний шлях елімінації – через нирки.

Виділення. Період напіввиведення бетаксололу з організму становить 15–20 годин.

Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія. Профілактика нападів стенокардії напруження.

Спосіб застосування та дози. Звичайна доза – одна таблетка по 20 мг на добу при артеріальній гіпертензії та для профілактики нападів стенокардії напруження. Максимальна рекомендована доза становить 40 мг на добу.

Дозування для хворих з нирковою недостатністю. У хворих з нирковою недостатністю кліренс бетаксололу зменшується зі зниженням ниркової функції.

Дозу необхідно адаптувати до стану ниркової функції хворого: при кліренсі креатиніну => 20 мл/хв корекція дози не потрібна. Однак рекомендується проводити клінічне спостереження починаючи з першого тижня лікування до досягнення рівноважних рівнів препарату в крові (у середньому 4 доби).

Для хворих з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 20 мл/хв) рекомендована початкова доза становить 10 мг на добу (незалежно від частоти та розкладу процедур діалізу у хворих, яким проводиться гемодіаліз).

Для хворих з недостатністю функції печінки немає необхідності коригувати дозу; однак на початку терапії бажано клінічне спостереження.

Динаміка АТ (мм рт.