та рівня глюкози в крові протягом перших 3–5 днів життя).
Лактація. Бета-адреноблокатори проникають в грудне молоко. Годування груддю в період лікування Локреном® не рекомендується, оскільки ризик розвитку гіпоглікемії або брадикардії у новонароджених не досліджувався.
Вплив на здатність керувати автомобілем і виконувати роботи, що потребують підвищеної уваги. Даних не існує.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці при кімнатній температурі (від +15 до +25°С). Термін придатності – 5 років.
13. Характер можливої взаємодії препаратів та побічної дії локрену
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Препарат, що вивчається | Ноліпрел-форте | Кардіомагніл | Аторис | Панангін | Актовегін | Оксибрал
Локрен | + | + | + | + | + | +
Примітка: “+” - сприятливе поєднання
“-“ - не сприятливе пєднання
Багато які лікарські препарати можуть спричиняти брадикардію: бета-адреноблокатори, антиаритмічні препарати класу Іа (хінідин, дизопірамід), класу ІІІ (аміодарон і соталол), класу IY (дилтіазем і верапаміл), а також глікозиди наперстянки, клонідин, гуафанцин, мефлохін і інгібітори холінестерази, які застосовуються для лікування хвороби Альцгеймера.
Ноліпрел-Форте -комбінований антигіпертензивний препарат, який має у своєму складі периндоприл– інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту та індапамід – сульфонамідний діуретик. Ноліпрел Форте має виражену антигіпертензивну дію, знижує систолічний та діастолічний тиск. Ноліпрел Форте ефективно діє протягом 24 годин. Максимальна антигіпертензивна дія препарату Ноліпрел Форте розвивається протягом 1 місяця і зберігається тривалий час без виникнення тахіфілаксії. При припиненні застосування препарату ефекту відміни не спостерігається.
Кардіомагніл. Шляхом реакції ацетилювання ацетилсаліцилова кислота необоротно інгібує фермент циклооксигеназу і селективно знижує синтез тромбоксану А2, який має агрегаційні властивості. В більш високих дозах ацетилсаліцилова кислота має анальгезуючий та жарознижуючий ефект.
Гідроксид магнію, який входить до складу Кардіомагнілу, захищає слизову оболонку шлунково-кишкового тракту від безпосереднього подразливого впливу ацетилсаліцилової кислоти.
Аторис містить активну речовину аторвастатин. Він належить до групи лікарських засобів, дія яких полягає у зниженні рівнів загального холестерину й холестерину ліпопротеїнів низької щільності в крові. Аторис знижує рівні тригліцеридів і підвищує рівні холестерину ліпопротеїнів високої щільності в крові.
Основним механізмом дії аторвастатину є пригнічення активності 3-гідрокси-3-метилглутарил-кофермент А (ГМГ-КоА)-редуктази – ферменту, який каталізує перетворення ГМГ-КоА у мевалонову кислоту. Це перетворення є одним із початкових етапів синтезу холестерину в організмі. Блокада синтезу холестерину аторвастатином приводить до збільшення здатності рецепторів з’язувати холестерин ЛПНЩ у печінці й у тканинах поза печінкою. Атарвастатин зменшує утворення ЛПНЩ і кількість частин ЛПНЩ, а також виводять їх із плазми, що приводить до зменшення рівнів холестерину в крові. Аторвастатин також уповільнює секрецію холестерину ліпопротеїнів дуже низької щільності в печінці, що може бути найбільш імовірним механізмом зниження рівнів тригліцеридів у крові, оскільки зменшується зв’язування з білком-переносником АпоВ і, таким чином, підвищується кліренс. Вплив аторваститну на підвищення рівнів холестерину ЛПВЩ не з’ясований.
Актовегін містить тільки фізіологічні речовини з молекулярною масою меншою за 5000 дальтон. На молекулярному рівніцей препарат сприяє прискоренню процесів утилізації кисню (підвищує стійкістьдо гіпоксії) і глюкози, тим самим сприяє підвищенню енергетичного метаболізму.Сумарний ефект цих процесів полягає в посиленні енергетичного стану клітини,особливо в умовах гіпоксії та ішемії.
Панангін. Іони калію і магнію є важливими внутрішньоклітинними катіонами. Вони відіграють основну роль у функціонуванні багатьох ферментів, у зв’язуванні макромолекул із внутрішньоклітинними структурами, а також беруть участь у молекулярних механізмах м’язового скорочення. Інтра- та екстрацелюлярне співвідношення кількості іонів K+,Mg++, Na+, Ca++ впливає на скорочувальну функцію серцевого м’яза. Залишок аспарагінової кислоти (аспартат), як ендогенна речовина, є переносником іонів, оскільки він характеризується великою спорідненістю з клітинами. Солі аспарагінової кислоти дисоціюють слабко, тому іони потрапляють у клітини у вигляді комплексних з’єднань. Аспартат калію і магнію поліпшує метаболізм серцевого м’яза. Нестача калію і магнію призводить дорозвитку артеріальної гіпертензії, атеросклерозу коронарних судин, порушень серцевого ритму, а також порушень функціонування міокарда.
Оксибрал має селективну вазорегулюючу дію на мозковий кровообіг, сприяючи адаптації мозкового кровообігу відповідно до метаболічних потреб мозку. Оксибрал поліпшує метаболізм мозку за рахунок підсилення окислення глюкози, збільшуючи тим самим вироблення енергії та сприяючи підвищенню загальної активності організму. Оксибрал збільшує постачання киснем нейронів, що знаходяться у стані гіпоксії. Оксибрал знижує та стабілізує периферичний опір судин головного мозку. Оксибрал має унікальну здатність до нормалізації мозкового кровообігу та покращання постачання киснем нейронів. Було доведено, що Оксибрал дуже добре переноситься пацієнтами, немаючи біологічної, гематологічної токсичності та побічної дії на нирки та печінку. Оксибрал, маючи різнобічний вплив, що покращує діяльність мозку, є перспективним препаратом для застосування як стимулятора інтелектуальних здібностей.
Протипоказано одночасне застосування Локрену® із зазначеними нижче препаратами.
Флоктафенін. У разі шоку або гіпотензії, зумовленої флоктафеніном, бета-адреноблокатори спричиняють зниження компенсаторних серцево-судинних реакцій.
Сультоприд. Порушення автоматизму серця (надмірна брадикардія), зумовлена адитивним ефектом зменшення частоти скорочень.
Не рекомендується застосування Локрену® із зазначеними нижче препаратами.
Блокатори кальцієвих каналів (бепридил, дилтіазем і верапаміл). Порушення автоматизму (надмірна брадикардія, зупинка синусового вузла), атріовентрикулярної провідності, серцева недостатність (синергічна дія). Такі комбінації можуть застосовуватися тільки при ретельному клінічному контролі та електрокардіографічному спостереженні, особливо у хворих похилого віку або на початку лікування.
Аміодарон. Порушення скоротності, автоматизму та провідності (пригнічення симпатичних компенсаторних механізмів).
Необхідна обережність при застосуванні Локрену® із зазначеними нижче препаратами.
Інгаляційні анестетики, які містять галоген. Бета-адреноблокатори спричиняють зниження серцево-судинних компенсаторних реакцій (під час операції пригнічення бета-адренорецепторів можна усунути бета-стимуляторами).
Як правило, терапію бета-блокаторами не слід припиняти, а різкої відміни препарату потрібно уникати в будь-якому випадку. Необхідно повідомити анестезіолога про лікування, що проводиться.
Препарати, які можуть провокувати миготливу аритмію (крім сультоприду).
Антиаритмічні препарати класу Іа (хінідин, гідрохінідин