Пропафенон. Порушення скоротності, автоматизму та провідності (пригнічення симпатичних компенсаторних механізмів). Необхідний клінічний і електрокардіографічний контроль.

Баклофен. Посилення антигіпертензивної дії. Потрібній контроль артеріального тиску та коригування дози антигіпертензивного засобу.

Інсулін і антидіабетичні сульфонаміди. Всі бета-блокатори можуть маскувати деякі симптоми гіпоглікемії, такі як тахікардія, відчуття серцебиття.

Пацієнт повинен бути попереджений про необхідність посилити самоконтроль рівня цукру в крові.

Інгібітори холінестерази (амбеноміум, донепезил, галантамін, неостигмін, піридостигмін, ривастигмін, такрин). Ризик посилення брадикардії (адитивна дія). Необхідний регулярний клінічний контроль.

Антигіпертензивні засоби центральної дії (клонідин, апраклонідин, альфа-метилдопа, гуанфанцин, моксонідин, рилменідин). Значне підвищення артеріального тиску при різкій відміні антигіпертензивного препарату центральної дії. Необхідно уникати раптової відміни антигіпертензивного засобу та проводити клінічний контроль.

Лідокаїн (внутрішньовенно). Збільшення концентрації лідокаїну в плазмі крові з можливим посиленням небажаних неврологічних і серцевих ефектів (зниження метаболізму лідокаїну в печінці). Рекомендується клінічний та електрокардіографічний контроль і, можливо, визначення концентрації лідокаїну в плазмі як під час лікування бета-адреноблокаторами, так і після його припинення. За необхідності – корекція дози лідокаїну.

Нестероїдні протизапальні препарати (системно), у тому числі селективні інгібітори ЦОГ-2. Зниження гіпотензивного ефекту (пригнічення вазодилатуючих простагландинів нестероїдними протизапальними препаратами і затримка води та натрію піразолоновими похідними).

Блокатори кальцієвих каналів (дигідропіридини). Гіпотензія, недостатність кровообігу у хворих з латентною або неконтрольованою серцевою недостатністю. Лікування бета-адреноблокаторами може мінімізувати рефлекторні симпатичні механізми, які запускаються при надмірних гемодинамічних реакціях.

Антидепресанти, споріднені з іміпраміном, нейролептики. Посилення гіпотензивного ефекту та ризик ортостатичної гіпотензії (адитивна дія).

Мефлохін. Ризик брадикардії (адитивна дія відносно розвитку брадикардії).

Дипіридамол (внутрішньовенно). Посилення антигіпертензивного ефекту.

Альфа-блокатори, які застосовуються в урології (альфузозин, доксазозин, празозин, тамсулозин, теразозин). Підсилення антигіпертензивного ефекту. Підвищений ризик ортостатичної гіпотензії.

Аміфостин. Посилення антигіпертензивного ефекту.

Побічна дія.

Клінічна. Астенія, похолодання кінцівок, брадикардія (можливо, тяжка), шлунково-кишкові розлади (болі в животі, нудота та блювання), імпотенція, безсоння. Значно рідше спостерігаються уповільнення атріовентрикулярної провідності або посилення існуючої атріовентрикулярної блокади, серцева недостатність, зниження артеріального тиску, бронхоспазм, гіпоглікемія, синдром Рейно, погіршення переміжної кульгавості, різні шкірні реакції, включаючи псоріазоподібні висипання або загострення псоріазу (див. “Особливості застосування”), парестезія, відчуття сухості в очах, нічні кошмари.

14. Вибір параметрів оцінки ефективності і безпечності проведенної фармакотерапії локрену

Показники ефективності | Показники безпечності

? Зниження САТ

? Зниження ДАТ

? Зниження ЧСС

? Зменшення болю в серці

? Ліквідація аритмії

? Зниження потреби міокарда в кисні

? Збільшення цукру в крові

? Збільшення кількості холестерину* | Периферичний вазоспазм: мерзлякуватість кінцівок*

Брадикардія *

Діарея або закрепи *

Порушення слуху*

Алергічні реакції*

Підвищення кислотності шлункового соку*

Збільшення маси тіла

15. Щоденник динамічного контролю ефективності і безпечності локрену

Параметри, що відображають ефективність і безпечність препарату | 18.02 | 19.02 | 20.02 | 21.02 | 22.02

Доза препарату | 20 мг | 20 мг | 20 мг | 20 мг | 20 мг

Динаміка скарг хворого за всі дні курації

Біль у ділянці серця

Задишка

Головний біль

Запаморочення

Поганий сон | +++

++

++

++

+ | ++

+

++

+

+ | +

-

+

-

- | -

-

-

-

- | -

-

-

-

-

Динаміка даних об’єктивного дослідження

ЧСС, 1/хв.

АТ, мм рт. ст. | 55

160/110 | 55

160/110 | 60

130/80 | 65

120/80 | 70

120/80

ЕхоКГ: ФВ

Задня стінка лівого шлуночка | 58%

1,2 | 55%

1

ЕКГ | Ритм синусовий, правильний | Ритм синусовий, правильний

Гемоглобін

Еритроцити

КП

Лейкоцити

Паличкоядерні

Сегментоядерні

Еозинофіли

Лімфоцити

Моноцити

ШОЕ

Цукор | 117 г/л

3,6*1012 /л

0,9

6,2*109/л

3%

67%

2%

24%

3%

14 мм/год

4,5 ммоль/л | 120 г/л

3,6*1012 /л

0,9

6,2*109/л

2%

65%

2%

24%

3%

13%

4,5 ммоль/л

16. Висновки

На основі власних спостережень, даних додаткових методів дослідження можна зробити висновок про позитивні фармакотерапевтичні ефекти бета-блокатора Локрену щодо данного хворого. Локрен 20 мг (бетаксолол) викликав позитивні фармакотерапевтичні ефекти і при системному вживанні 20 мг Локрену не викликав побічних і токсичних дій. Тому він є безпечним для лікування даного захворювання АГ , оскільки :

~ Ефективний протягом 24 годин

~ Має добру переносимість

~ Має високу кардіоселективність

~ Біодоступність на рівні 90 %

~ Володіє слабким мембраностабілізуючим ефектом у концентраціях, які перевищують рекомендовані терапевтичні дози.

17. Використана література

1. Бабака О.Я., Біловола О.М., Чекман І.С. – Клінічна фармакологія. – К.: Медицина . 2008. – с. 70-74.

2. Децик Ю.І. – Пропедевтика внутрішніх хвороб. – К.: “ Здоров’я“. 2000 – с. 212-216, 255-256.

3. Дроговоз С.М. – Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту. – Х.: Видавницький центр “ХАІ“. 2007 – с. 154-161.

4. Нейко Є.М., Боцюрко В.І. – Внутрішні хвороби. – К.: “ Здоров’я“. 1988 –с. 260-265.

5. Чекман І.С. – Фармакологія – К.: Вища школа, 2001. – с. 107-109, 220-222.

6. .

7. www.salve.com.ua.

Журнали:

1. Ваше здоров’я – медична газета України, 2008 р.

2. Здоров’я України №14, 2005 р.

3. Ліки №1, 1997 р.

4. Український кардіологічний журнал №1, 2007 р.

5. Фармацевтичний журнал №7, 2001 р.