Реферат

Жіночі статеві гормони

План

1.Загальні поняття про гормони. Їхні функції

2. Прогестерон

3. Естроген

4. Естредіол

5. Висновок

6. Список використаної літератури

Гормони – складні органічні речовини різної хімічної природи: білки, видозмінені амінокислоти, стероїди. Це біологічно активні речовини, які в незначних кількостях здатні здійснювати значний вплив на організм.

Статеві залози (жіночі - яєчники) – залози змішаної секреції.

· зовнішньосекреторна функція – продукують статеві клітини

· внутрішньосекреторна функція – виділяють у кров статеві гормони

Жіночі гормони – естрогени, найактивніший – прогестерон, естредіол.

Статеві гормони забезпечують розвиток вторинних статевих ознак:

· відкладання жиру у певних частинах тіла

· розвиток молочних залоз

· високий голос

· можливий статевий акт

· запліднення

· розвиток зародка

· нормальне протікання вагітності

· підтримують менструальний цикл (періодичне дозрівання яйцеклітини, виведення її з жіночого організму).

· впливають на роботу нервової клітини і психіку.

Прогестерон

Прогестерон вважається чоловічим гормоном, оскільки домінує він у чоловіків (нагадаємо, що у будь-якої людини міститься певна кількість і тих, і інших гормонів). На відміну від естрогену він виробляється виключно після того, як яйцеклітина покинула свій фолікул і утворилося жовте тіло. В тому випадку, якщо це не відбулося, прогестерон не виробляється.

За словами гінекологів і ендокринологів, ситуації відсутності прогестерону в організмі жінки можуть вважатися нормальними в перші два роки після початку менструації і в період, передуючий клімаксу. Проте в інші моменти недолік прогестерон є достатньо серйозним порушенням, оскільки може привести до неможливості завагітніти. У організмі жінки прогестерон діє тільки разом з естрогеном і як би на противагу їм, згідно діалектичному закону філософії про боротьбу і єдність протилежностей.

Так, прогестерон зменшує набухання тканин молочних залоз і матки, сприяє загусанню рідини, яку виділяє шийка матки, і утворенню так званої слизистої пробки, що закриває канал шийки матки. В цілому ж, прогестерон, готуючи матку до вагітності, діє таким чином, що вона постійно знаходиться в стані спокою, зменшує число скорочень. Крім цього, гормон прогестерон надає специфічна дія і на інші системи організму. Зокрема, він здатний зменшувати відчуття голоду і спраги, впливає на емоційний стан.

Естрогени

Естрогени (грец. oistros шалене бажання, жага + gennao утворювати) - група жіночих статевих гормонів. До природних естрогенів відносять естрон, естрадіол і естріол, а також еквіленін (його біологічна активність складає 1/25 біологічної активності естрону) та еквілін (1/20 біологічної активності естрону). За хімічною будовою природні естрогени є похідними естрану, С18-стероїдами з ароматичним кільцем А, фенольною гідроксильною групою біля 3-го вуглецевого атома (С3) і кетогрупою чи гідроксильною групою біля 17-го вуглецевого атома.

Естроген часто згадують в множині, тому що існує декілька їх видів. Вони постійно виробляються яєчниками з моменту початку статевого дозрівання і до клімактеричного періоду, проте їх кількість залежить від того, в якій фазі менструального циклу знаходиться жінка. Однією з ознак того, що в організмі дівчинки вже почали вироблятися ці гормони, є збільшення молочних залоз і набухання сосків. Крім того, дівчинка, як правило, раптово починає швидко рости, а потім зростання припиняється, на що теж впливає естроген. У організмі дорослої жінки естроген виконує ряд найважливіших функцій.

По-перше, саме вони відповідають за протікання менструального циклу, оскільки їх рівень в крові регулює діяльність гіпоталамуса і, отже, всі інші процеси. Але, окрім цього, естроген впливає і на функціонування інших частин організму. Зокрема, вони захищають судини від скупчення на їх стінках бляшок холестеринів, що викликають таке захворювання, як атеросклероз; регулюють водний-сольовий обмін, збільшують щільність шкіри і сприяють її зволоженню, регулюють діяльність сальних залоз. Також ці гормони підтримують міцність кісток і стимулюють утворення нової кісткової тканини, затримуючи в ній необхідні речовини - кальцій і фосфор. В зв’язку з цим, під час клімаксу, коли яєчники виробляють дуже малу кількість естрогену, у жінок нерідкі переломи або розвиток остеопорозу.

Естрогени мають три джерела походження:

· пряма секреція залозами;

· екстрагландулярна ароматизація андрогенів, метаболізм прогестерону і тестостерону

· периферійна катехолестрогенова формація;

уведені зовні.

В яєчнику в синтезі естрогенів енергічно беруть участь клітини гранульози, які вистеляють порожнину фолікула, та клітини внутрішньої теки.

Джерелом біосинтезу естрогенів є ацетат чи холестерин - ліпопротеїн низької щільності, котрий надходить до яєчника зі струменем крові. В синтезі стероїдів приймають участь гонадотропіни ФСГ і ЛГ, які визначають перші етапи синтезу, а також ферментні системи - ароматази, під впливом яких відбуваються кінцеві етапи синтезу: перетворення андрогені ( андростендіолу і тестостерону) на естрогени (естрадіол і естрон). В тека-клітинах під впливом ЛГ синтезуються андрогени, котрі зі струменем крові потрапляють до гранульозних клітин фолікула і в них ароматизуються в естрогени. Цю теорію підтверджують дані про високий вміст ароматаз в гранульозних клітинах дозріваючого фолікула, а також високий (в 1000 разів більш, ніж у периферійній крові) вміст естрадіолу в фолікулярній рідині.

Обидва основних естрогени, естрадіол і естрон, взаємно один на одний перетворюються під дією ензиму 17-бета-гідроксистероїддегідрогенази. Гідроксильна група при цьому перетворюється на кетогрупу і навпаки. Секреція естрогенів стимулюється гонадотропними гормонами гіпофіза - ФСГ і ЛГ, виділення яких, в свою чергу, знаходиться під контролем гіпоталамічних гонадотропних ліберинів - РГ ЛГ. На виділення РГ ЛГ має вплив естрадіол, що підтверджується дослідженнями, які встановили наявність рецепторів естрадіолу в дофамінергічних нейронах ділянки аркуатного ядра гіпоталамуса. Величина викидів РГ ЛГ на тлі максимального рівня естрадіолу в крові, тобто в преовуляторному періоді, значно вище, ніж в ранню фолікулярну та лютеїнову фазу циклу, хоча частота викидів