За останні роки більш детально вивчені механізми синтезу гормонів яєчника. Отримані дані о факторах росту, які місцяться в фолікулярній рідині. Встановлено існування інсуліноподібних факторів росту (ІПФР-1 і -2), що утворюються в печінці під впливом гормону росту і, можливо, в гранульозних клітинах фолікула, де ІПФР-1 бере участь в процесі синтезу естрадіолу. Другий фактор - епідермальний фактор росту (ЕФР) - гальмує синтез стероїдів в яєчниках.

В яєчнику в ранню фолікулярну фазу менструального циклу синтезується 60-100 мкг естрадіолу, в лютеїнову фазу - 270 мкг, до моменту овуляції - 400-900 мкг на добу. Приблизно 10% естрадіолу ароматизується позагонадно із тестостерону. Кількість естрону, який утворюється в ранню фолікулярну фазу, складає 60-100 мкг, до моменту овуляції синтез його підвищується до 600 мкг на добу. Половина кількості естрону ароматизується в естрадіол. Естріол є малоактивним метаболітом естрадіолу і естрону.

Невелика кількість естрогенів секретується в сітчатій зоні коркової речовини надниркових залоз. Збільшення секреції адреналових естрогенів відбувається після видалення яєчників, внаслідок підвищеної секреції гонадотропінів чи АКТГ.

Під час вагітності значну кількість естрогенів виробляє плацента.

Після зниження секреції яєчників, що має місце після менопаузи, тканинна ароматизація стає головним джерелом естрогенів. В клітинах жирової тканини відбувається ароматизація андрогенів (андростендіолу і тестостерону), котрі утворюються клітинами строми яєчників, в естрон і естрадіол. Основним естрогеном у постменопаузальному періоді стає естрон, біологічна активність якого значно нижче, ніж естрадіолу, основного естрогену репродуктивного періоду. Тканинна ароматизація настає також у кістковому мозку. Рецептори до статевих гормонів знайдено в усіх структурах репродуктивної системи.

Репродуктивна система організована за ієрархічним принципом: в ній виділяють 5 рівнів, кожний з яких регулюється вищими структурами за механізмом зворотного зв”язку. Точкою прикладення дії жіночих статевих гормонів є тканини-мішені - перший рівень репродуктивної системи. До них належать статеві органи та молочні залози, а також волосяні фолікули і шкіра, кістки, жирова тканина. Естрогени прямо чи побічно індукують виникнення своїх рецепторів в тканинах-мішенях. Вміст стероїдних рецепторів в ендометрії варіює залежно від фази циклу, тобто від рівня естрадіолу і прогестерону в крові. Рецепторам стероїдних гормонів належить важлива роль в розвитку гормонально-залежних гіперпластичних процесів ендометрію.

Встановлено, що 60-80% клітин передньої частки гіпофіза мають рецептори до естрогенів, що визначає здатність відповідати гальмуванням чи стимуляцією виділення ФСГ і ЛГ. В гіпоталамусі 50% нейронів можуть “поглинати” естрогени, але в 2-3 рази менш інтенсивно, ніж в гіпофізі.

Вільна молекула стероїдного гормону захоплюється специфічним цитозольним рецептором білкової природи, і утворений комплекс транслокується до ядра клітини. В ядрі виникає новий комплекс з ядерним білковим рецептором; цей комплекс зв”язується з хроматином, регулюючим транскрипцію мРНК, яка бере участь в синтезі специфічного тканинного білку. Синтез ядерної РНК підвищується вже за 2 хвилини від початку діяння естрогену, протеосинтез - за 30 хвилин. Під впливом естрогенів виникають нові специфічні протеїни, так звані індуковані протеїни. Вони викликають деякі метаболічні реакції, які є умовою для подальшого стимулювання протеосинтезу в клітинному ядрі, для якого необхідно подальше діяння комплексу рецептор + естроген.

До раннього діяння естрогенів в тканинах-мішенях належить також підвищення вмісту фосфоліпідів.

Естрогени впливають, перш за все, на статеві органи, вторинні статеві ознаки та молочну залозу. Це естрогенне діяння в більш вузькому поніманні слова. До нього належить також діяння на поведінку. Естрогенам притамані й важливі метаболічні ефекти, найголовніший з яких - гіпохолестеринемічний. Естрогени діють безпосередньо після свого біосинтезу прямо в яєчниках, підтримуючи васкулярізацію, особливо розвиток спіральних артерій яєчників.

Основною дією естрогенів після транспорту кров”ю є трофічний, ростовий і диференцюючий вплив на матку, піхву та маткові труби. В матці естрогени викликають зростання м”язової тканини і, перш за все, ведуть до проліферації ендометрію. Товщина ендометрію досягає максимуму перед овуляцією. Естрогени підвищують активність лужної фосфатази і відкладення глікогену в клітинах ендометрію. Важливою складовою частиною дії є вплив на васкулярізацію, особливо на спіральні артерії ендометрію. Наприкінці менструального циклу з пониженням рівня естрогенів відбуваються різкі зміни у васкулярізації, які завершуються відшаруванням слизової і кровотечею.

В преовуляторному періоді паралельно збільшенню секреції естрогенів відбуваються зміни в шийці матки, спрямовані на забезпечення умов для фертилізації. Для фертилізації важливі три функції шийки матки:

1) канал шийки матки служить шляхом для проникнення сперміїв до матки; 2) цервікальний слиз фильтрує і капацитує сперматозоони;

3) в цервікальному слизу сперматозоони накопичуються та періодично порціями надходять до порожнини матки і труб.

Перші дві функції контролюються впливом естрогенів. Ендоцервікальний епителій секретує велику кількість рідкого прозорого тягучого слизу, багатого муцином, глікопротеїдами, солями і вільною від клітин. Зовнішній отвір і канал шийки матки зяють все ширше. Мікрофібріли цервікального слизу розташовуються паралельно, утворюючи мікроканали, які полегшують міграцію нормальних сперміїв, в той час як патологічні затримуються в цервікальному слизу. З естрогенною насиченістю організму пов”язане відкладення глікогену в цитоплазмі багатошарового плоского епітелію піхви.

Естрогени викликають також зростання епітелію м”язової тканини маткових труб, підвищуючи їх скоротливість. Естрадіол полегшує транспорт гамет і запліднення через посилення синтезу простагландинів, збільшуючи кількість клітин війчастого епітелію у фалопієвих трубах та накопичення трубної рідини.

Вплив естрогенів на зовнішні статеві органи виявляється стимулюванням росту великих та малих статевих губів в період статевого дозрівання. В синергізмі з адреналовими андрогенами вони впливають на рост клітору.

Жіночі статеві гормони зумовлюють розвиток вторинних статевих ознаків. Естрогени викликають зростання молочних залоз. В мамогенному діянні естрогенів має місце синергізм з пролактином і гормоном росту, а також вплив кортикоїдів, тироксину та інсулину. В молочних залозах