моментом у розвитку пам'яті є формування вміння запам'ятовувати й відтворювати, засвоєння раціональних прийомів запам'ятовування і контролю, розуміння і запам'ятовування. Основні прийоми довільного запам'ятовування такі.
1. Треба чітко визначити мету, завдання запам'ятовування. Мнемічне
завдання полягає в чіткому формулюванні того, що і як треба запам'ятати та міцно закріпити. Якщо таке завдання спеціально не ставиться, то матеріал запам'ятовується значно гірше. Так, у дослідженні одній групі ставилося завдання запам'ятати матеріал, щоб відповісти на другий день, а іншій — запам'ятати надовго. Перевірку проведено через чотири дні, результати виявилися набагато кращими, в другій групі — адже відомо, як швидко забувається матеріал, вийчений тільки для іспиту. [22]
У довільному запам'ятовуванні слід сформувати стійкі мотиви до запам'ятовування, набування знань, почуття відповідальності. Якщо людина належним чином не вболіває за справу, не відповідально ставиться до запам'ятовування, то вона швидко забуває те, що треба пам'ятати.
Необхідною умовою запам'ятовування є розуміння матеріалу, утворення смислових зв'язків, якщо вони недостатні, та використаних ефективних прийомів запам'ятовування. Незрозумілий матеріал, як правило, не викликає інтересу й запам'ятовується гірше, ніж систематизований, зрозумілий. Пля поліпшення умов запам'ятовування варто зробити матеріал зрозумілим і привабливим. Застосування того чи іншого способу запам'ятовування являє собою довільне асоціювання, пов'язування певних одиниць матеріалу, котрий треба запам'ятати. Щоб запам'ятати номер телефону, кожний якось кодує його цифрові значення, групує цифри з відомих дат, схожих номерів і складає смисловий вираз. Допомагають запам'ятовувати й прийоми аналізу матеріалу: складання плану, порівняння, класифікація, групування, систематизація. Кожна людина виробляє власні прийоми аналізу й асоціювання матеріалу для запам'ятовування. Крім залучення логіки і розуміння, така робота над матеріалом запам'ятовування дає змогу привернути увагу до нього, краще усвідомити та засвоїти.
4.
Важливою умовою ефективного запам'ятовування є сприятливий психічний стан для засвоєння нового матеріалу. Погано сприймає матеріал людина втомлена, роздратована, пригнічена. Відомі випадки осяяння пам'яті перед сном і після пробудження вранці. Позитивного ефекту досягають аутогенною стимуляцією пам'яті, що пов'язано з приведенням організму в актуальний стан і сприятливою дією механізму релаксації. [17]
5.
Для кращого запам'ятовування і тривалого збереження потрібне повторення матеріалу в процесі заучування. Правильна організація повторень вимагає дотримування низки умов, зокрема розподілу повторень у часі. Перші повторення мають бути інтенсивнішими, оскільки забування матеріалу на початку відбувається швидше, а пізніше темп повторення може бути уповільнений. Однак не варто повторювати досить часто, багато разів поспіль, оскільки це зумовлює гальмування й утруднення під час утворення нервових зв'язків. Для успіху в повторенні матеріалу треба урізноманітнити інформацію, активізувати пізнавальну діяльність особистості.
6.
В управлінні розвитком пам'яті важливе значення має врахування з боку вчителя їхніх індивідуальних особливостей. При цьому потрібно більше
спиратися на переваги мнемічних властивостей особистості. [23]
2. МАТЕРIАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛIДЖЕННЯ
2.1. Порівняльне дослідження безпосереднього та опосередкованого запам’ятовування абстрактних понять
Мета дослідження: встановлення ролі системи допоміжних піктографічних знаків у розширенні обсягу понять.
Матеріали: набори слів, текстовий бланк для піктограми розміром у стандартний аркуш поділений на 20 клітинок, протокол дослідження, папір, олівець або ручка для записування малювання, секундомір.
Завдання першого тесту: визначення обсягу пам’яті досліджуваного на абстрактні поняття класичним методом утримання членів ряду.
Матеріали для запам’ятовування служать 20 абстрактних понять різних обсягів. Експериментатор чітко зачитує під час тестування слова-поняття, роблячи між кожним з них коротку паузу на 10-12 с. після зачитування всіх 20 слів пауза триває 20 хвилин, потім досліджуваному пропонується в протоколі в письмовій формі занотувати слова, при можливості зберігаючи їхню послідовність.
Завдання другого тесту: визначення обсягу пам’яті досліджуваного на абстрактні поняття за умови утримування членів ряду методом піктограм.
Друге тестування проводиться не раніше, ніж через 30 хвилин після закінчення першого. Експериментальним матеріалом, як і в першому тесті є абстрактне поняття такої ж кількості та обсягу.
У цьому досліді досліджуваному дають тестовий бланк для малювання. В його клітинках запропонованих на запам’ятовування понять. У цих же клітинках досліджуваний може потім відтворити пригадані поняття.Зачитувати поняття експериментатор зобов’язаний чітко роблячи паузу між кожним словом для замалювання не довше 10-12 с. Після зачитування всіх 20 понять пауза триває 20 хвилин. Потім за командою «Пишіть!», досліджуваний відтворює запам’ятовані поняття.
Бланк для малювання дають досліджуваному перед інструкцією. Це стандартний аркуш паперу поділений на 20 пронумерованих у лівому верхньому куті клітинок.
2.2. Визначення короткочасної образної пам’яті
Пам’ять на образи призначена для вивчення образної пам’яті. Суть методики полягає в тому, що досліджуваному подається таблиця з 16 образами протягом 20 с. Образи необхідно запам’ятати протягом 1 хвилини і записати на бланку.
Завдання. Вам буде запропонована таблиця з образами. Ваша задача полягає в тому, щоб за 20 с. запам’ятати образи. Через 20 с. заберуть таблицю і Ви маєте замалювати або записати ті образі які запам’ятали.
Результати тестування оцінюються по кількості правильно відтворених образів. Норма – 6 правильно відтворених образів і більше.
2.3. Визначення короткочасноп зоровоп пам'ятi
Методика призначена для вивчення короткочасноп зоровоп пам'ятi, пп об'єму i точностi. Завдання полягає в тому, що дослiджуваному подається протягом 20 с. таблиця з 12 двозначними числами, якi потрiбно запам'ятати i записати на бланку.
Завдання. Вам буде запропонована таблиця з числами. Ваша задача полягає в тому щоб за 20 с. запам'ятати якомога бiльше чисел. Через 20 с. заберуть i Ви маєте записати всi тi числа якi запам'ятали.
Оцiнка короткочасноп зоровоп пам'ятi проводиться по кiлькостi правильно вiдтворених чисел. Норма дорослоп людини – 7 i бiльше.
2.4. Визначення логічної та механічної пам'яті
Для дослідження логічної та механічної