Така сама робота здійснюється з парами слів, які не мають логічного зв'язку. Кількість слів, що запам'яталися – обсяг механічної пам'яті. Якщо кількість відтворених слів дорівнює 7 і більше – достатній рівень логічної і механічної пам'яті.

2.5. Методика вивчення продуктивності пам'яті

Процедура дослідження включає в себе чотири тести. Піддослідному пропонується пртягом обмеженого часу (тест 1-40 сек., тест 2-40 сек., тест 3-10 сек., тест 4-1хв.) запам'ятати матеріал (відповідно до першого тесту – слова з їхніми цифровими позначками, для другого – цифри з їхніми цифровими позначками, для третього – фігури, для четвертого потрібно запам'ятати виділені жирним шрифтом слова, переказати їх, дотримуючись вказаної в тексті послідовності).

Результати тестування оцінюються по кількості правильно відтворених слів, цифр, фігур.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛIДЖЕННЯ ТА ПХ ОБГОВОРЕННЯ

3.1. Аналіз процесу опосередкованого запам’ятовування у людей різного

віку

Таблиця 3.1. Співвідношення опосередкованого запамґятовування у людей різного віку.

Вікова група |

Слуховий |

Зоровий

Діти дошкільного віку

(4-5 років) |

3,9 ± 1,84 |

3,8 ± 1,92

Молодші школярі |

5,8 ± 2,52 |

5,7 ± 2,12

Старшокласники |

7,8 ± 1,82 |

7,6 ± 1,52

Студенти |

9,1 ± 0,64 |

8,9 ± 0,96

Зрілий вік

(35-45 р.) |

8,9 ± 0,15 |

8,8 ± 0,25

Люди похилого віку |

7,9 ± 1,86 |

7,6 ± 1,94

Дiяльнiсть пам'ятi починається з запам'ятовування, тобто закрiплених тих образiв i вражень, якi виникають у свiдомостi вiд дiп предметiв i явищ дiйсностi у процесi сприйняття i вiдчуття.

Зорова і слухова пам'ять найчіткіше проявляються в усіх нормально розвинутих людей, а розвиток дотикової, ню-хової і смакової пам'яті пов'язаний переважно з різними видами професійної діяльності (наприклад, у дегустаторів харчової про-мисловості) або спостерігається в людей, позбавлених зору й слуху.

Мимовільне запам'ятовування відбувається без заздалегідь поставленої мети запам'ятати. Воно проходить без вольових зу-силь, відбувається немовби само собою. Не всі факти та події навколишньої дійсності запам'ятовуються однаково мимовільно. Насамперед міцність і тривалість мимовільного запам'ятовуван-ня залежить від барвистості, рухливості та інших особливостей об'єкта.

Мимовільне запам'ятовування має велике значення в житті людини, воно розширює й збагачує її життєвий досвід, не вима-гаючи від неї спеціальних зусиль.

На відміну від мимовільного довільне сві-домо спрямоване на запам'ятовування певного матеріалу. При довільному запам'ятовуванні людина докладає необхідні вольо-ві зусилля, мобілізує себе на краще й міцніше запам'ятовування матеріалу, застосовуючи для цього спеціальні прийоми та спосо-би запам'ятовування.

Діаграма 1. Співвідношення опосередкованого запамґятовування у людей різного віку

З таблицi 3.1. видно, що у дiтей дошкiльного вiку слухова пам'ять на 3% краще розвинена, нiж зорова. У молодших школярiв, навпаки, зорова переважає над слуховою на 2%. У старшокласників та студентiв краще розвинена слухова пам'ять i вiдповiдно перевага складає 3% i 2%. У людей зрілого та похилого віку слухова пам'ять переважає над зоровою відповідно на 1% і 4%. У порівнянні з іншими віковими групами у студентів найкраще розвинена короткочасна зорова і слухова пам'ять.

3.2. Аналіз короткочасної образної пам’яті у людей різного віку

Таблиця 3.2. Співвідношення образної памґяті у людей різного віку.

Вікова група |

Образна пам'ять

Діти дошкільного віку

(4-5 років) |

3,9 ± 1,02

Молодші школярі |

5,8 ± 1,28

Старшокласники |

7,9 ± 1,32

Студенти |

8,8 ± 0,98

Зрілий вік

(35-45) |

8,7 ± 0,68

Люди похилого віку |

7,7 ± 1,01

Образна пам'ять це збереження i вiдтворення образiв ранiше сприйнятих предметiв та явищ дiйсностi. Образна пам'ять буває зоровою, слуховою, дотиковою, нюховою та смаковою. Високого розвитку образна пам'ять досягає у людей художнiх професiй: художникiв, музикантiв, письменникiв. Деякі люди мають надзвичайно яскраво виражену пам'ять, що зветься ейдетичною (від грецького слова «ейдос» — образ) пам’яттю. Ейдетичні образи є наслідком інертності збудження центральної кіркової ланки зорового чи слухового аналізатора. Тому людина-ейдетик деякий час після сприйняття продовжує в усіх деталях бачити тільки-но сприйняту картину, чути мело-дію і т. д.

Точнiсть вiдтворення об'єктiв, що сприймаються, тобто вiдповiднiсть образу оригiналу, iстотно залежить, вiд участi мови при закрiпленнi пам'ятi сприйнятого. Найважливiшу роль тут вiдiграє правильне пояснення того, що сприймається.

Діаграма 2. Співвідношення образної памґяті у людей різного віку.

З отриманих результатiв видно, що найкраще розвинена короткочасна образна пам'ять у студентiв. Вона на 56% бiльша, нiж у дiтей дошкiльного вiку, на 34% краще розвинена, нiж у молодших школярiв та на 11% бiльше розвинена, нiж у старшокласників. У порівнянні з результатами вікової групи зрілого та похилого віку короткочасна образна пам'ять переважає на 1% і 12% відповідно.

3.3. Аналіз короткочасної зорової пам’яті у людей різного віку

Таблиця 3.3. Співвідношення короткочасної зорової памґяті у людей різного віку.

Вікова група |

Зорова пам'ять

Діти дошкільного віку

(4-5 років) |

3,9 ± 1,06

Молодші школярі |

5,8 ± 1,08

Старшокласники |

7,5 ± 1,09

Студенти |

8,9 ± 1,32

Зрілий вік

(35 – 45р.) |

8,6 ± 1,03

Люди похилого віку |

7,2 ± 2,06

Специфiчною властивiстю людини є можливiсть керувати своєю пам'яттю. Тому довiльне запам'ятовування людиною будь-якоп iнформацiп є складним активним процесом, при чому людина запам'ятовує насамперед загальнi положення, змiст iнформацiп, а потiм пп деталi. Професiйна пам'ять зберiгається на високому рiвнi й у похилому вiцi. Обсяг короткочасноп зоровоп пам'ятi обмежений: бiльшiсть людей не взмозi вiдразу утримати бiльше, нiж дозволяє «магiчне число сiм плюс або мiнус два».

Діаграма 3. Співвідношення короткочасної зорової памґяті у людей різного віку

У данiй таблицi чiтко видно, що у студентiв зорова пам'ять переважає над iншими вiковими групами. Перевага становить 55% у дiтей дошкiльного вiку, 35% у молодших школярів, 16% у старшокласників,