Вплив масажу на швидкість відновлення працездатності

Бакалаврська робота

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….5

РОЗДІЛ 1. ЛІКАРСЬКО-ТРУДОВА ЕКСПЕРТИЗА ЯК ОСНОВНИЙ ЗАСІБ ВСТАНОВЛЕННЯ СТУПЕНЯ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

1.1. Рівень та динаміка захворюваності населення України за останні роки……………………………………………………………………………...8

1.2. Роль та критерії лікарсько-трудової експертизи для визначення працездатності населення……………………………………………………...9

1.3. Контингенти хворих, які підлягають медичній реабілітації…………...10

1.3.1. Соціальна характеристика хворих, які проходять реабілітацію…11

1.3.2. Розподіл реабілітованих за нозологічними одиницями…………..12

1.3.3. Структура хворих, які проходять реабілітацію в різних соціальних групах………………………………………………………………………………13

1.3.4. Частота використання методів реабілітації при різних захворювання………………………………………………………………15

РОЗДІЛ 2. ОСНОВИ КЛАСИЧНОГО МАСАЖУ

2.1. Історія розвитку масажу………………………………………………….17

2.2. Види масажу………………………………………………………………19

2.3. Характеристики масажу………………………………………………….21

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МАСАЖУ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ПАТОЛОГІЇ

3.1. Масаж при пораненні і захворюваннях органів дихання………………24

3.1.1. Масаж при пораненні грудної клітки……………………………...24

3.1.2. Масаж при хронічних неспецифічних захворюваннях органів дихання……………………………………………………………………..25

3.1.3. Масаж при пневмоніях……………………………………………...26

3.2. Масаж при захворюваннях серцево-судинної системи………………...27

3.2.1. Масаж при вадах серця……………………………………………..27

3.2.2. Масаж при міокардіодистрофії…………………………………….28

3.2.3. Масаж при стенокардії……………………………………………...28

3.2.4. Масаж при хронічній ішемічній хворобі серця і її ускладненнях……………………………………………………………….30

3.2.5. Масаж при гіпертонічній хворобі………………………………….31

3.2.6. Масаж при гіпотонічній хворобі…………………………………...32

3.2.7. Масаж при атеросклерозі судин головного мозку………………..33

3.3. Масаж при захворюваннях і травмах периферичної та центральної нервової системи………………………………………………………………33

3.3.1. Масаж при невралгії потиличних нервів…………………………..33

3.3.2. Масаж при невралгії трійчастого нерва…………………………...34

3.3.3. Масаж при невриті і невралгії плечового сплетення……………..35

3.3.4. Масаж при невралгії міжреберних нервів………………………....36

3.3.5Масаж при невралгії і невриті сідничного нерва…………………..37

3.4. Масаж при захворюваннях опорно-рухового апарату…………………38

3.4.1. Масаж при шийно-грудному остеохондрозі………………………38

3.4.2. Масаж при попереково-крижовому остеохондрозі……………….39

3.4.3. Масаж при захворюваннях суглобів……………………………….40

3.4.4. Масаж при ревматоїдному артриті………………………………...42

3.4.5. Масаж при переломах кісток кінцівок…………………………….44

3.4.6. Масаж при вивихах суглобів……………………………………….45

3.4.7. Масаж при травмах хребетного стовпа……………………………45

3.5. Масаж при захворюваннях органів травлення………………………….47

3.5.1. Масаж при хронічному гастриті……………………………………47

3.5.2. Масаж при хронічному коліті і дискінезії шлунку і кишківника..47

3.5.3. Масаж при хронічних захворюваннях печінки, жовчного міхура і жовчовивідних шляхів…………………………………………………….48

3.5.4. Масаж при виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки……………………………………………………………………….49

РОЗДІЛ 4. ПОЗИТИВНИЙ ВПЛИВ МАСАЖУ НА ОРГАНИ ТА СИСТЕМИ ЯК ДОКАЗ СКОРОЧЕННЯ ТЕРМІНІВ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ

4.1. Вплив масажу на дихальну систему…………………………………….51

4.2. Вплив масажу на кровоносну систему………………………………….51

4.3. Вплив масажу на нервову систему……………………………………...52

4.4. Вплив масажу на опорно-руховий апарат……………………………....53

4.5. Вплив масажу на травну систему………………………………………..54

Висновки………………………………………………………………………...…55

Список використаної література……………………………………………….56

ВСТУП

Здоров’я і працездатність населення – велика соціальна цінність держави, потенціал, який забезпечує прогресивний розвиток нашого суспільства. В їх збереженні важливу роль відіграють лікарсько-трудова експертиза і соціально-трудова реабілітація, яка сприяє збереженню трудового резерву країни [24].

Здоров’я людини повинно розглядатися з двох позицій: не тільки як індивідуальне теоретичне здоров’я, тобто стан повного фізичного, духовного і соціального добробуту, а не лише відсутність захворювання або фізичних дефектів, а й з практичної позиції, як індивідуальне фактичне здоров’я – стан організму, при якому він здатний повноцінно виконувати свої соціальні та біологічні функції.

Працездатність – це потенційна можливість людини виконати упродовж заданого часу і з достатньою ефективністю певну кількість роботи [11].

Непрацездатність – стан організму людини, обумовлений захворюванням чи травмою, при якому порушення функцій супроводжується неможливістю виконання професійних обов’язків на протязі обмеженого проміжку часу, тобто носять зворотній характер. Тимчасова непрацездатність поділяється на повну і часткову.

Повна непрацездатність – це повна неможливість виконання будь-якої праці за визначений термін і необхідність спеціального режиму і лікування.

Часткова непрацездатність – це тимчасова втрата працездатності по відношенню до своєї звичайної професійної діяльності при збереженні здатності виконувати іншу роботу з полегшеним режимом або із зменшеним об’ємом[5, 9].

При характеристиці причин, які зумовлюють непрацездатність, відображають все, що зв’язано з професійною діяльністю хворого: фізичне чи нервово-психічне напруження, організацію, періодичність і ритм роботи, а також професійні шкідливості. Велике значення має навантаження на окремі органи чи системи, з урахуванням вираженості морфологічних змін, ступеня функціональних порушень. Втрата працездатності найчастіше є результатом морфологічних і функціональних змін з боку таких систем, як: опорно-рухова, нервова, серцево-судинна, дихальна і травна [24].

Актуальність теми. Експертиза працездатності є однією з важливих сторін діяльності кожного лікаря. Її важливість обумовлена перш за все актуальністю питань, що вирішуються: максимально тривалим продовженням трудової активності людини, профілактикою захворювань, зниженням рівня захворюваності і інвалідності[12] .

У зв’язку з цим виникає необхідність використовувати всі сучасні методи відновлення, які сприяють зняттю втоми і профілактиці травматизму. Найбільш ефективне і найпростіше з них – масаж. Простота, доступність і висока ефективність роблять можливим його використання в умовах змагань. Ефективність лікування зростає, якщо масаж застосовувати в поєднанні з фізіо- і гідропроцедурами, мазями і оксигенотерапією.

В даний час в клінічній медицині широко застосовують масаж, який є науково обґрунтований, перевірений багатолітньою практикою, найбільш адекватний і фізіологічний для організму людини.

Ефективність лікування значно залежить від кваліфікованої, науково обумовленої оцінки працездатності, своєчасного звільнення від роботи і повернення до роботи.

Мета дослідження: обґрунтувати доцільність застосування масажу при найпоширенішій патології з метою відновлення працездатності.

Завдання дослідження: на основі вивчення доступної наукової літератури:

- визначити захворювання, що найчастіше призводять до тривалої чи стійкої втрати працездатності;

- окреслити значення лікарсько-трудової експертизи у встановленні ступеня втрати працездатності;

- охарактеризувати основні методи масажу, що застосовуються в реабілітації хворих;

- описати особливості застосування масажу в залежності від патології;

- оцінити вплив масажу на швидкість відновлення працездатності.

Об'єкт дослідження: ступінь втрати працездатності і функціональний стан організму у пацієнтів, з найпоширенішою патологією.

Предмет дослідження: методи масажу, що застосовуються в реабілітації осіб, які мають тимчасову втрату працездатності.

Методи дослідження: аналіз літературних джерел, окреслення кола актуальних питань за досліджуваною проблемою, реферування опрацьованої літератури, формування висновків.

РОЗДІЛ 1

ЛІКАРСЬКО-ТРУДОВА ЕКСПЕРТИЗА

ЯК ОСНОВНИЙ ЗАСІБ ВСТАНОВЛЕННЯ СТУПЕНЯ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

1.1. Рівень та динаміка захворюваності населення України за останні роки

Медична статистика свідчить, що в цілому по Україні за останні роки захворюваність населення залишається високою.