Масаж показаний при недостатності дихання, викликаній хронічним бронхітом, хронічною пневмонією, емфіземою, пневмосклерозом, бронхіальною астмою [16].

3.1.2. Масаж при хронічних неспецифічних захворюваннях органів дихання

Покази: хронічні неспецифічні захворювання легень (емфізема, пневмосклероз, бронхіальна астма в період між нападами; хронічна пневмонія) при нормальній температурі і ШОЕ.

План масажу: дія на паравертебральні і рефлексогенні зони грудної клітки; непрямий масаж діафрагми, легенів і серця; дихальні вправи. Положення хворого: сидячи або лежачи.

Методика. Масаж паравертебральних зон (LV-LI, ThIX-ThIII, CIV-CIII): погладжування площинне, поверхневе і глибоке; розтирання - півкругле кінцями пальців і ліктьовим краєм долоні, штрихування, стругання, пиляння; розминання (поздовжнє, зрушення, натискання, розтягування і стискування); вібрація (неперервна вібрація, пунктування). Масаж найширших м'язів спини і трапецієвидних м'язів: погладжування, розтирання, розминання, вібрація, поперечне розминання знизу вверх найширших м'язів спини в ділянці пахвових ямок і верхніх країв трапецієвидних м'язів від потилиці до плечових суглобів. Масаж грудинно-ключично-соскоподібних м'язів: щипцеподібне погладжування і розминання, пунктування і вібрація кінцями пальців. Пунктування в ділянці VII шийного хребця. Масаж над- і підключичних зон: погладжування кінцями пальців і ліктьовим краєм долоні від грудини до акроміально-ключичних суглобів; циркулярне розтирання кінцями пальців, штрихування, розтирання в поздовжньому напрямі долонним краєм кисті; пунктування пальцями і вібрація. Непрямий масаж легенів: вібрація і ритмічні натискання над легеневими полями ззаду і спереду. Масаж серця: вібрація ділянки серця; ритмічні натискання долонею над серцем і в ділянці нижньої третини грудини. Здавлення долонями грудної клітки по аксилярним лініям на рівні V-VI ребра. Струс грудної клітки. Стискування і розтягування грудної клітки. Дихальні вправи. Тривалість процедури 12-18 хв. Курс лікування - 12 процедур, через день [18, 20, 25].

3.1.3. Масаж при пневмоніях

О. Ф. Кузнєцов (1996) вивчав зміни зовнішнього дихання у хворих пневмонією під впливом масажу по запропонованій ним методиці. Процедури починали з масажу ділянки носа і носо-губного трикутника для стимулювання носо-легеневого рефлексу, сприяючого розширенню бронхів і поглибленню дихання. Проводився масаж грудної клітки – спочатку передньої її стінки, а потім задньою (спини). Застосовувалися основні прийоми класичного масажу: погладжування, розтирання, розминання, вібрація. Масаж грудної клітки починали з нижніх її відділів і закінчували верхніми. Тривалість процедури - 11-13 хв. Курс лікування - 10-12 процедур, щодня або через день. Масаж починали з 4-5-го дня перебування хворого в стаціонарі. В умовах поліклініки масаж призначали з моменту стихання запального процесу.

В результаті проведених досліджень зміни функції зовнішнього дихання за допомогою апарату «Спіро-2-25» О. Ф. Кузнєцов (1996) зробив висновки, що «процедура масажу по запропонованій методиці у поєднанні з медикаментозною терапією істотно коригує вентиляційну здатність легень у хворих хронічною пневмонією. Курс масажу у цих хворих, за даними спірографії, достовірно підвищує резерви респіраторної системи, покращуючи бронхіальну прохідність, еластичність легеневої тканини і розтяжність грудної клітки».

Протипоказанням до призначення масажу хворим хронічною пневмонією є загострення запального процесу. Прожилки крові в мокроті хворого в період стихання процесу не є протипоказанням до призначення масажу по запропонованій методиці О. Ф. Кузнєцовим [18].

3.2. Масаж при захворюваннях серцево-судинної системи

3.2.1. Масаж при вадах серця

Покази: ревматизм в неактивній фазі, мітральні вади серця за відсутності ознак поточного ендокардиту, нормальних температурі і ШОЕ і відсутності в крові лівого зрушення нейтрофілів.

План масажу: дія на паравертебральні зони грудних і шийних спинномозкових сегментів (LI-ThV, ThV-ThII, CVII-CIII) і рефлексогенні зони грудної клітки. Масаж спини, міжреберних проміжків, ділянки серця, грудини і лівої реберної дуги; масаж нижніх і верхніх кінцівок. Положення хворого: сидячи, з опорою голови на руки об валик або подушку.

Методика. Масаж спини: площинне погладжування в напрямі від сегментів (LI), що пролягають нижче, до вищерозміщених (СIII); погладжування найширших м'язів спини і трапецієвидних м'язів; розтирання паравертебральних зон і міжреберних проміжків у напрямі до хребетного стовпа, розтирання нижнього краю грудної клітки зліва і м'язів лівої половини грудної клітки; поздовжнє і поперечне розминання м'язів спини, верхнього краю трапецієвидних м'язів і лівого плеча, валяння м'язів лівого плеча; поплескування, струс грудної клітки. Масаж ділянки серця і грудини: погладжування площинне поверхневе і глибоке; розтирання долонною поверхнею пальців грудини і міжреберних проміжків; розминання грудних м'язів; вібрація долонною поверхнею пальців, поплескування ділянки серця, погладжування від грудини до хребетного стовпа; здавлення і розтягування грудної клітки; глибокі дихальні рухи. Масаж нижніх і верхніх кінцівок проводять в середньофізіологічному положенні лежачи на спині. Широкими штрихами застосовують прийоми погладжування і розминання. Проводять пасивно-активні рухи в суглобах кінцівок. Нижні кінцівки масажують по 3-4 хв., верхні - по 2-3 хв. Тривалість процедури 15-20 хв. Курс - 12 процедур, через день.

3.2.2. Масаж при міокардіодистрофії

Покази: хронічна недостатність міокарду внаслідок інтоксикації і інфекції, аліментарна дистрофія й авітамінози, ендокринні захворювання та інші хронічні перенапруження міокарду.

План масажу: дія на паравертебральні зони спинномозкових сегментів (LI-ThV-ThIII, CVII-CIV). Масаж спини і шиї, вібрація VII шийного