плечового сплетення (поранення, перелом ключиці, вивих плечового суглоба), невралгія плечового сплетення в результаті інфекції і інтоксикації; невралгія плечового сплетення, викликана порушенням обміну речовин. Масаж показаний при відсутності явищ запалення.
План масажу: вплив на паравертебральні зони І грудного і шийних спинномозкових сегментів. Масаж спини. Масаж грудинно-ключично-соскоподібних м’язів. Масаж здорової руки. Масаж хворої руки. Масаж больових точок, в над- і підключичній ямці, в пахвовій ямці і за ходом нервово-судинного пучка. Здавлення і розтягнення грудної клітки. Дихальні рухи. Положення хворого сидячи.
Методика. Масаж хворої руки: при явищах гіперестезії – ніжне неглибоке погладжування, розтирання. Валяння м’язів; при гіпотрофії м’язів – поверхневе і глибоке погладжування, розтирання – кінцями пальців, ліктьовим краєм долоні пиляння, стругання, пересікання; розминання – поздовжнє і поперечне, зсування, валяння; вібраційне погладжування; при рухових розладах (парези, паралічі) – масаж хворих м’язів і їх антагоністів, прийоми погладжування, розтирання, розминання і вібрації. Масаж дельтоподібного м’язу – пряме і охоплююче погладжування, пиляння, розминання, рублення і вібраційне погладжування. Масаж грудинно-ключичного і акроміально-ключичного суглобів – погладжування і циркулярне розтирання, штрихування.
Масаж больових точок: пальпація больових точок в над- і підключичній ямці, в пахвовій ямці і походу нервово-судинного пучка – погладжування, розтирання і вібрація. При перших процедурах масаж больових точок не проводять. Вібраційне погладжування хворої руки і ділянки плечового поясу, вібрація м’язів, струшування кінцівок. Здавлення і розтягнення грудної клітки. Дихальні вправи. Пасивні і активні рухи. Час процедури 15-20 хв. курс лікування 12-15 процедур через день або щоденно [16, 20].
3.3.4. Масаж при невралгії міжреберних нервів
Покази: міжреберна невралгія на фоні грипу, інтоксикації і захворювань внутрішніх органів; остеохондроз хребтового стовпа і деформуючий спондилоартрит, викривлення хребтового стовпа, наслідки травм ребер і хребтового стовпа.
План масажу: вплив на паравертебральні зони шийно-грудних хребців відповідно рівню патологічного процесу і рефлексогенні зони грудної клітки. Масаж спини, передньо-бічних поверхонь грудної клітки, ділянки грудини і міжреберних проміжків. Масаж ділянок виходу на поверхню шкірних гілок міжреберних нервів і ділянок гіперестезії. Струшування грудної клітки. Дихальні рухи. Положення хворого: сидячи, з опорою вільно опущених рук на стегна, при максимальному розслаблення м’язів тулуба.
Методика. Масаж спини: погладжування широкими штрихами, розтирання, розминання найширших м’язів спини, паравертебральних ділянок і трапецієподібних м’язів. Вібраційне поглажування м’язів спини, похлопування, рублення. Погладжування і розтирання міжреберних проміжків відповідно до рівня ураження і реберних дуг в напрямку до хребтового стовпа. Погладжування розтирання і розминання великих грудних м’язів; погладжування і розтирання ділянки грудини. Струшування грудної клітки. Циркулярне погладжування і розтирання кінцями пальців, штрихування і вібрація ділянок і точок гіперестезії уражених міжреберних нервів біля хребтового стовпа, по аксилярній лінії і спереду біля краю грудини. Широкими штрихами погладжування спини, передньої і бокових поверхонь грудної клітки. Струшування грудної клітки. Дихальні вправи. Масаж проводять в ранній період, з перших днів захворювання, при нормальній температурі тіла, нормальному ШОЕ і відсутності лейкоцитозу; до масажу ділянок гіперестезії приступають в підгострій стадії після затихання різких больових відчуттів. Тривалість процедури 10-15 хв. Курс 7-10 процедур, щоденно або через день.
3.3.5. Масаж при невралгії і невриті сідничного нерва
Покази: невралгія чи неврит сідничного нерва на фоні грипу, ангіни, бруцельозу тощо. Захворювання хребтового стовпа – спондильоз, спондилоартроз, остеохондроз, травма хребтового стовпа, запальні процеси в порожнині малого тазу.
План масажу: вплив на паравертебральні зони крижових, поперекових і нижньогрудних спинно-мозкових сегментів (SІV-SІ, LV-LІ,ThXІІ-ThXІ) і рефлексогенні зони. Масаж сідничної ділянки, куприка, гребеня клубових кісток і реберних дуг. Струшування тазу. Широкими штрихами масаж здорової кінцівки. На ураженій кінцівці – прогладжування і розтирання суглобів, розминання і вібрація м’язів. Масаж больових точок – прогладжування, розтирання, вібрація. Положення хворого: лежачи на животі, в середньофізіологічному положенні, при максимальному розслабленні м’язів тулуба і ніг.
Методика. В гострій стадії при різкому больовому синдромі масаж здорової кінцівки: широкими штрихами прогладжування, розтирання, розминання. Вібрація м’язів гомілки і стегна, струшування м’язів стегна. Струшування здорової кінцівки. При масажі хворої ноги в гострій стадії уражений нерв слід щадити, тому застосовуються тільки такі прийоми: прогладжування поверхневе пряме і охоплююче; розтирання суглобів і м’язів передніх груп стегна і гомілки; ніжне валяння м’язів; вібраційне поверхневе погладжування і вібрація з малою амплітудою м’язів гомілки і стегна.
В підгострій стадії, при затиханні різко больових явищ, масаж ураженого сідничного нерва: пряме глибоке погладжування долонною поверхнею великого пальця за ходом нерва від середини підколінної ямки до сідничної складки до нижнього краю сідничного горба. Розтирання по ходу нерва великими пальцями, які рухаються один за одним і описують півколо по взаємопротилежних напрямках. Масаж больових точок задньої поверхні стегна в області сідничної складки, на межі верхньої і середньої третини стегна і на межі середньої і нижньої третини стегна: прогладжування і циркулярне розтирання, неперервна вібрація кінцями пальців і пунктування. Активні і пасивні рухи в суглобах уражених кінцівок. Рухи на розтягнення задньої групи м’язів стегна. Струшування тазу в положення хворого сидячи з опорою руками на стегна. Тривалість процедури 10-20 хв. Курс 12-15 процедур щоденно або через день [14, 18, 20].
3.4. Масаж при захворюваннях опорно-рухового апарату
3.4.1. Масаж при шийно-грудному остехондрозі
Покази: шийно-грудний радикуліт при дегенеративних змінах міжхребетних дисків, а також при порушеннях вегетативної іннервації, що супроводжуються симпатико-неврологічними явищами. Масаж показаний в підгострих стадіях, що клінічно виявляються радикулярним синдромом шийно-грудного відділу хребетного стовпа, шийно-лопатковим синдромом, синдромом періартриту плечового суглоба та ін.
План масажу: дія на паравертебральні зони верхньогрудних (ThVI-ThI) і нижньогрудних (CVII-CIII) хребців і