Необхідність наповнення науки, що вивчає суспільне здоров'я й охорону здоров'я, сучасними методами, що оперують однозначними кваліметричними параметрами (не крім традиційного), викликає насущну потребу в більш визначеному відображенні цих змін у самій назві науки. Потреба ця трактує бажання одержання якісно нової назви науки, здатної досліджувати і відобразити якісно нову сутність і сучасний стан здоров'я населення, сучасних форм і змісту системи охорони здоров'я, сучасних методів керування такою системою.

Широке впровадження в галузь системи охорони здоров'я сучасних інформаційних технологій доповнює, а порию і докорінно змінює традиційні методи і форми керування. Необхідність удосконалювання організації управлінської праці і перекладу його на реально наукову основу - сьогодні як ніколи визначається насущними потребами охорони здоров'я в умовах проведених реформ.

Використовуючи сучасні технології, дослідникам представляється можливим будувати й аналізувати не тільки умоглядні моделі змістовної властивості, що більш властиво досліджуваним сутностям з низьким ступенем формалізації елементів, що складають ці сутності, але вкрай продуктивно і широко використовувати формалізовані методи дослідження, зокрема метод імітаційного моделювання.

90-і роки XX століття характеризуються впровадженням у практичну діяльність людини чергового покоління персональних комп'ютерів, так званих нейрокомпьютерів. Сучасні інформаційні технології дозволяють реалізувати методи нечіткої логіки у виді експертних систем з нечіткими правилами, моделювати динамічні процеси з нечітко описаною математичною моделлю, використовувати могутні функції встановлення залежності між різними параметрами, вирішувати задачі, для яких поки не знайдені формальні методи й алгоритми, а вхідні дані неповні, зашемлені і суперечливі. До таких систем, зокрема, відносяться соціально-економічні структури. Проте, для обличчя, що приймає управлінське рішення в сучасному світі інформаційних технологій, з'являється реальна можливість відносно просто змоделювати відповідний об'єкт або систему і “обіграти” практично будь-яку ситуацію в цьому керованому об'єкті (системі).

Слід зазначити, що моделювання системи охорони здоров'я і зокрема економічної ефективності діяльності різних заснувань, включаючи лікувально-профілактичні, являє собою приклад розв'язуваної, але важко формалізованої, з погляду математики, задачі. Справа тут не стільки в складності реальної системи охорони здоров'я з її економічними визначальними, скількох у принциповій нечіткості більшості даних необхідних для моделювання.

Усе вищевикладене вимагає подальшого пояснення і пророблення, розкриває безліч не вирішених проблем і визначає широке поле для глибоких наукових досліджень в області керування соціально - економічними системами, зокрема системи охорони здоров'я, із застосуванням сучасних методів побудови і використання імітаційних моделей.

У напрямку наукових досліджень, що позначається, знаходять міждисциплінарне сполучення багато дисциплін, зокрема такі напрямки як соціальна гігієна й організація охорони здоров'я (суспільне здоров'я й охорона здоров'я), економіка і маркетинг медичних послуг, логістика, математичне й імітаційне моделювання.

У рамках результатів дослідження, що представляються, спираючи на ряд проблем сучасної вітчизняної охорони здоров'я, хочеться висловити думка, що при будь-якому обраному і реалізованому типі охорони здоров'я – керування такою системою зовсім не виключається. У порівнянні з утилітарною системою ліберальна система охорони здоров'я вимагає більш активного керування. Так, докорінно міняються методи і форми вироблення і прийняття управлінських рішень.

Цивілізований суверенітет спирається зовсім не на анархію і не на авторитарне адміністрування, а в сутності своєї укладається науково обґрунтовані методи керування. У цьому нам бачиться оптимізм подолання стихійності і суб'єктивізму у вітчизняній охороні здоров'я.