Декретованих осіб та “організованих дітей” обстежують бактеріологічна, а в разі позитивного результату – також інших членів колективу. Для аналізу групового спалаху складають картограму захворювань.

Лікування.

Усіх хворих на дизентерію, особливо дітей, треба негайно показати лікареві. Тільки раннє лікування дизентерії швидко припиняє її запобігає ускладненням і переходу в затяжну форму. Якщо виникає пронос, необхідно відразу звернутися до лікаря, ні в якому разі не лікуватися самому. Неправильно застосовані ліки вбивають тільки певну частину дизентерійних паличок. Зате інші, стійкіші мікроби, виживають і продовжують свій шкідливий впив. Вони ніби звикають до антибіотиків і він перестає на них діяти.

Призначають: фуралідон, ентеросептол, антибіотики (левоміцетин, тетрациклін та ін.) і сульфаніламідні препарати (фталазол, сульфат тощо), але їх призначає тільки лікар.

У хворого виникає набряк слизової оболонки кишки (в наслідок запалення), вона тоншає, вкривається виразками. Поступово процес поширюється на слизову оболонку тонких кишок і шлунка, викликаючи захворювання цих органів – ентерит і гастрит. У хворого порушується всмоктування жирів, білків та вуглеводнів, знижується кислотність шлункового соку.

Часто запалення захоплює і підшлункову залозу і тоді стан хворого ще більше погіршується.

Отрута дизентерійних мікробів ушкоджує нервову систему, печінку, кровоносну систему, серце. Крім того в кишечнику здорової людини є багато інших необхідних для нормального травлення мікробів, які частково гинуть під впливом хвороби і ліків. Так поступово порушується життєдіяльність усього організму.

Виразки, що погано загоюються, містять багато дизентерійних мікробів і хвороба набуває тривалого хронічного перебігу.

Однак хронічну дизентерію вилікувати можна. Лікування повинно бути тривалим і старанним. Звільнення організму від дизентерійних збудників ще не означає, що людина одужала. Минає ще багато часу, поки відновлюється

нормальний стан слизової оболонки кишечника, зникнуть виразки і нормалізуються процеси травлення і випорожнення.

Протиепідемічні заходи, спрямовані на джерело збудника такі:

виявлення та ізоляція хворих (їх госпіталізація за наявності відповідних клінічних і епідеміологічних попадань);

встановлення спостереження за контактними в осередку протягом 7 діб від часу ізоляції хворого;

одноразове бактеріологічне обстеження (у квартирних осередках) декретованих працівників і організованих дітей;

припинення ізоляції лише після клінічного одужання і негативного результату бактеріологічного обстеження калу.

Вилікування від дизентерії не завжди легке. Значно простіше їй запобігти.

Усім, хто влаштовується на роботу до харчових і дитячих закладів, а також дітям, які поступають в ясельні групи, здійснюють одноразове бактеріологічне обстеження калу на шигели. Подальше обстеження декретованих осіб за спеціальними показаннями (без попередження). Здійснюють постійний контроль за роботою молокозаводів, інших харчових закладів і системою водопостачань. Значення має також санітарна культура населення, належний санітарний стан ясел, будинків престарілих та ін.

Специфічна профілактика.

Запропоновані в минулому вбиті вакцини виявилися малоефективними, тому вони не використовуються. Зараз випробуються ентеральні вакцини.

Висновок.

Отже, з цієї пошукової роботи можна сказати, що шигельоз (дизентерія) – актуальна хвороба в даний час. В середньому по Україні показники захворюваності за останні 10 років коливаються від 45 до 125 на 100 тисяч населення, зокрема, по Коломийському району, за даними останніх чотирьох років, захворювання зустрічалося:

у 1997 році - 26 випадків;

у 1998 році – 44 випадки;

у 1999 році – 70 випадків;

у 2000 році – 83 випадки.

Щоб запобігти захворюванню, необхідно додержуватись правил переробки і транспортування та реалізації молока та молочних продуктів. Для запобігання спалаху дизентерії в дитячих колективах необхідно перед вживанням молока та сиру додатково обробляти їх термічно. Обов’язковим є суровий контроль за приготуванням, зберіганням та термінами реалізації харчових продуктів. Важлива санітарно-освітня робота серед населення, спрямована на недопущення вживання для пиття води сумнівної якості без її термічної обробки. Особи, які поступають на роботу на підприємства, пов’язані з виготовленням, переробкою та реалізацією харчових продуктів підлягають одноразовому бактеріологічному обстеженню. Якщо в таких людей виділено збудник дизентерії, їх до роботи не допускають.

Інфекційні хвороби | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000

Черевний тиф | - | - | - | - | - | -

Паратиф АВС | - | 1 | 1 | - | - | -

Носії | - | 2 | - | - | - | -

Сальмонельоз | 44 | 35 | 20 | 42 | 85 | 37

Шигельоз | 100 | 50 | 26 | 44 | 70 | 83

Викликається шигелами Флекснера | 75 | 40 | 22 | 19 | 33 | 26

Викликається шигелами Зоне | 8 | 2 | 1 | 12 | 38 | 53

Ентерити (псевдотуберкульоз, ентерити, коліти, гастроентерити, хар. токсикоінф.) | - | - | 1 | - | - | 1/1

Викликані іншими збудниками | 13 | 33 | 28 | 50 | 88 | 80

Гострі кишкові інфекції, викликані невстановленими збудниками | 76 | 47 | 58 | 70 | 66 | 81

Туляремія | - | - | - | - | - | -

Сибірка | - | - | - | - | - | -

Бруцельоз | - | - | - | - | - | -

Дифтерія | 20 | 2 | 3 | 1 | - | -

Носії токсигенного штаму | 19 | - | 1 | 9 | - | -

Кашлюк | 8 | 1 | 8 | 5 | 2 | 2

Скарлатина | 39 | 45 | 44 | 29 | 45 | 37

Менінгокока інфекція | 3 | 2 | 8 | 1 | 18 | 4

Правець | -