активної діяльності та відпочинку, бадьорості та сну. За всіляких індивідуальних розбіжностей для більшої частини осіб, які працюють і навча-ються, доба поділяється приблизно на три однакові за триваліс-тю частини: трудова діяльність (навчання), вільний час та сон.
Обов'язковим, надзвичайно важливим з точки зору формування здорового способу життя елементом режиму дня є відпо-чинок, основними видами якого є щорічний, щотижневий, що-денний та короткочасний. Небезпечним для здоров'я і пра-цездатності людини є нехтування щоденним, а особливо щотижневим відпочинком від професійної діяльності. Такий відпочинок являє собою фізіологічну потребу організму. Кра-щими його формами слід вважати перебування на свіжому повітрі, прогулянки, заняття фізкультурою і спортом. Особли-ва увага має бути приділена щотижневому відпочинку праців-ників розумової праці, оскільки багато з них використовують вихідні (нерідко і дні щорічної Відпустки) для напруженої ро-зумової діяльності. Проте найбільш ефективним засобом відпо-чинку є насамперед зміна видів діяльності.
[Великого поширення в останні роки набуло телебачення. На перегляд телепередач у середньому щодня витрачається 1,5—2 год. Значна частина населення, в тому числі діти шкільного віку, про-водять біля телевізора 3—4 год і більше на день. Щоб запобігти негативним наслідкам цього, необхідно дотримуватися певних гігієнічних рекомендацій. Час перегляду телепрограм слід обме-жити (в середньому не більше ніж 2 год щодня). Від екрану теле-візора потрібно перебувати на відстані 2,5—5 м, чорно-білі і кольорові передачі дивитися при потужності освітлення приміщен-ня 7—9 Вт/м2 у віці до 35 років, 911 Вт/м2 у віці за 35 років. Кут зони перегляду передач має бути в межах 60° стосовно центру екрана.
ГІГІЄНА ОДЯГУ ТА ВЗУТТЯ
З'явившись на ранніх етапах зародження людського су-спільства, одяг пройшов значну еволюцію.
Нині основними компонентами пакету одягу вважають такі шари: білизна (1-й шар), костюми і плаття (2-й шар) та верхній одяг (3-й шар).
За призначенням і характером використання розрізняють одяг повсякденний побутовий (у тому числі дитячий), професій-ний (спецодяг), спортивний, військовий, лікарняний, обрядовий тощо.
Важливим показником якості та гігієнічних властивостей одягу є підодяговий мікроклімат. За температури навколиш-нього середовища 18-22 °С рекомендуються такі його пара-метри: температура підодягового повітря 32,5—34,5 °С, віднос-на вологість — 55-60 %, концентрація діоксиду вуглецю — до 1—1,5 %.
Гігієнічні властивості одягу залежать від виду тканини, ха-рактеру її фактури та розкрою одягу. Для виготовлення тка-нин для одягу використовуються текстильні волокна різного походження (натуральні, хімічні). Натуральні органічні волок-на — найдавніший вид тканинних матеріалів, їм притаманні високі гігієнічні властивості. Вони можуть бути органічними (рослинними, тваринними) і неорганічними. До рослинних (целюлозні) органічних волокон належать бавовна, льон, си-заль, джут, прядиво та ін. До органічних волокон тваринного походження (білкові) належать вовна і шовк. Для виготовлен-ня деяких видів спецодягу можуть використовуватися неор-ганічні (мінеральні) волокна, наприклад азбест.
Останніми роками все більшого значення і поширення на-буває інша група текстильних волокон — хімічні. Як і нату-ральні, вони можуть бути органічними і неорганічними. Про-те останні застосовуються тільки для виготовлення спеціаль-них видів одягу.
За призначенням розрізняють побутове (домашнє, літнє, зимове, повсякденне, святкове та ін.), спортивне, спеціальне робоче, дитяче, військове та лікувальне (ортопедичне та ін.) взуття. У поєднанні з одягом взуття є важливим атрибутом нашого туалету, воно має велике естетичне значення, відбиваючи культуру, виховання та національні традиції і формуючи зовнішній вигляд людини.
Взуття має відповідати таким загальним гігієнічним вимогам:*
Мати малу теплопровідність, забезпечувати оптимальний мікроклімат взуттєвого простору та його добру вентиляцію.*
Бути зручним у користуванні, не порушувати кровопоста-чання, ріст і формування кістково-м'язових елементів ступні, не утруднювати рухів під час ходьби, занять фізичною куль-турою і під час виконання трудових операцій.*
Забезпечувати захист ступні від несприятливих фізичних, хімічних і біологічних впливів.*
Не виділяти у внутрішньовзуттєвий простір хімічних ре-човин у концентраціях, здатних у реальних умовах експ-луатації мати несприятливий вплив (шкіроподразливий, резорбтивний, алергічний та ін.) на шкіру ступні і організм у цілому.*
Відповідати віковим, статевим та іншим фізіологічним особ-ливостям організму.*
Легко чиститися і висушуватися, тривалий час зберігати
вихідні форму та гігієнічні властивості.
Гігієнічні властивості взуття залежать від матеріалу, з яко-го воно виготовлене, відповідності розмірів конфігурації ступні, конструктивних особливостей та експлуатаційних якостей.
Для виготовлення взуття використовують різні натуральні і штучні матеріали. Багато показників, за якими судять про пере-ваги й недоліки того чи іншого матеріалу і можливості вико-ристання його у взутті різного призначення, збігаються з тими, які характеризували гігієнічні властивості тканин та одягу: теплопровідність, вологопоглинання, повітропроникність та паропроникність.