і омертвінням тканини, опіки, відморожування. Потрапивши до рани, спори починають розмножуватися утворювати токсин, який і зумовлює захворювання. Інкубаційний період, тобто час від моменту зараження до перши клінічних ознак, триває від 5 до 14 діб. Перші ознаки починаються із спазму жуйних м’язів і судом м’язів обличчя, загального нездужання, ниючих болей у рані, підвищеної загальної дратливості хворого. Далі клінічні симптоми наростають. Спазм м’язів обличчя зумовлює характерний погляд хворого, так звану сардонічну усмішку. Потім приєднуються судоми м’язів тулуба до кінцівок. Тіло хворого дугоподібно згинається. Обличчя ???, спітніле, усміхнене і водночас плачуче, тіло б’ється у судомах. Хто бодай раз спостерігав цю страшну картину, ніколи її не забуде. Хворі, які одужали, з жахом згадують страшні болі м’язів, які вони відчували під час хвороби.
Краще митися, ніж стали лисим
Скільки вошей було у стародавніх народів, що навіть у міфах згадують цих паразитів! Вони урахували всі шари суспільства. Щороку в сезон дитячих таборів у батьків починає боліти серце від того, що їхні діти повертаються з повними головами непроханих гостей.
Ці паразити розміром від 1 до 5 мм живуть приблизно місяць, щодня відкладаючи яйця (гниди), прикріпляючи їх до волосся або до ворсинок тканин. Всього одна воша встигає відкласти від 100 до 300 яєць. Оскільки існує три види вошей – одягові, головні і лобкові.
Ці маленькі паразити кусають людину, ссуть кров і виділяють слину, що подразнює шкіру. Звідси свербіж і розчухування. А це все небезпечно, бо сприяє виникненню шкідливих хвороб (дерматиту, екземи, гнійничків). Крім того, воші переносять на собі збудників хвороб (висипка, окопна хвороба).
Щоб запобігти таким жахливим випадкам потрібно щоденний догляд за собою. Купання, розчісування, стрижка, прання, прасування.
Використана література
1. Журнал “Здоров’я” 2000 р.