Реферат на тему:

Про-фі-ла-к-ти-ка но-во-утво-рень та захворювань го-р-та-ні та горла

Пу-х-лин-не ура-жен-ня го-р-та-ні зу-стрі-ча-єть-ся до-б-ро-які-с-не і зло-які-с-не. Де-які до-б-ро-які-с-ні по сво-їй бу-до-ві пу-х-ли-ни зда-т-ні пе-ре-хо-ди-ти в зло-які-с-ні. При огля-ді не зав-жди вда-єть-ся їх від-рі-з-ни-ти, то-му для уто-ч-нен-ня ді-а-г-но-зу і пра-ви-ль-но-го ви-бо-ру лі-ку-ван-ня не-об-хід-не до-слі-джен-ня ку-со-ч-ка пу-х-ли-ни під мі-к-ро-ско-пом – так зва-на біо-псі-я. Рак го-р-та-ні мо-ж-на від-не-с-ти до най-більш по-ши-ре-них ра-ків ди-ха-ль-них шля-хів. Не-зва-жа-ю-чи на ве-ли-кі ус-пі-хи ді-а-г-но-с-ти-ки та лі-ку-ван-ня, за-хво-рю-ван-ня ра-ком го-р-та-ні за остан-ні ро-ки зро-с-та-є. Рак го-р-та-ні ча-с-ті-ше зу-стрі-ча-єть-ся у му-ж-чин, пе-ре-ва-ж-но в дру-гій по-ло-ви-ні жит-тя, хоч має те-н-де-н-цію ро-с-ту в мо-ло-дому ві-ці.

Пе-р-ши-ми сим-п-то-ма-ми яв-ля-ють-ся не-при-єм-ні від-чут-тя в го-р-лі, які на-да-лі змі-ню-ють-ся пе-р-шін-ням, не-зна-ч-ні роз-ла-ди ко-в-тан-ня, від-чут-тя сто-рон-ньо-го ті-ла, які де-ко-ли ви-ни-ка-ють вна-слі-док по-ру-шен-ня ді-є-ти, осо-б-ли-во при-йо-му не-зви-ч-них, пе-ре-ва-ж-но го-с-т-рих страв.

Ці від-чут-тя у ко-ж-ної лю-ди-ни на про-тя-зі жит-тя бу-ва-ють ча-с-то. Лю-ди-на за-йня-та пра-цею, ха-т-ні-ми спра-ва-ми і не йде на при-йом до лі-ка-ря, а в ре-зуль-та-ті жо-р-с-то-ко роз-пла-чу-єть-ся, де-ко-ли на-віть і вла-с-ним жит-тям.

Пу-х-ли-на ро-з’ї-дає тка-ни-ну, ча-с-ті-ше всьо-го без бо-лів, про-ро-с-тає в ко-рінь язи-ка, ви-хо-дить за ме-жі го-р-та-ні, по-ра-жає гло-т-ку. На кі-нець з'яв-ля-єть-ся охри-п-лість го-ло-су, яка мі-шає лю-ди-ні спі-л-ку-ва-ти-ся з ото-чу-ю-чи-ми її лю-дь-ми, і лю-ди-на зве-р-та-єть-ся до лі-ка-ря з при-во-ду охри-п-ло-с-ті го-ло-су. Огля-да-ю-чи хво-ро-го, лі-кар--ото-ри-но-ла-ри-н-го-лог ба-чить за-пу-ще-ний рак го-р-та-ні. Пи-тан-ня про жит-тя ви-рі-шує своє-ча-с-ність зве-р-нен-ня до лі-ка-ря.

Профілактика за-хво-рю-вань го-р-ла

В про-фі-ла-к-ти-ці за-хво-рю-вань го-ло-со-во-го апа-ра-ту (гло-т-ки і го-р-та-ні) май-же най-го-ло-в-ні-ше – ві-ль-не, не-за-т-ру-д-не-не но-со-ве ди-хан-ня. То-му зав-жди по-трі-б-но до-лі-ку-ва-ти за-хво-рю-ван-ня го-с-т-ро-го ри-ні-ту (не-жить).

Па-м'я-тай-те,

що ку-рін-ня, ал-ко-голь, го-с-т-ра їжа – во-ро-ги го-ло-су.

В хо-ло-д-ну і си-ру по-го-ду не мо-ж-на ви-хо-ди-ти на ву-ли-цю зра-зу пі-с-ля ін-те-н-си-в-но-го го-ло-со-во-го на-ва-н-та-жен-ня. Вди-хан-ня хо-ло-д-но-го по-ві-т-ря че-рез рот – є ча-с-тою при-чи-ною го-с-т-ро-го за-па-лен-ня го-ло-со-вих шля-хів.

За-га-ль-но-му укріп-лен-ню ор-га-ні-з-му, як ві-до-мо, спри-яє га-р-ту-ван-ня за до-по-мо-гою во-д-них про-це-дур, за-нят-тя фі-зи-ч-ною куль-ту-рою та спо-р-том. Та-кож ко-ри-с-ні і мі-с-це-ві за-га-р-то-ву-ю-чі про-це-ду-ри – по-ло-с-кан-ня, оро-шен-ня го-р-ла мор-сь-кою во-дою, від-ва-ром лі-кар-сь-ких трав.

Най-більш по-ши-ре-ний на-сту-п-ний про-с-тий склад для по-ло-с-кан-ня і оро-шен-ня: на ста-кан во-ди 1-2 кра-п-лі йо-ду і по-ва-ре-ної со-лі на кін-чик но-жа.

Мо-ж-на та-кож при-го-ту-ва-ти від-вар з су-хої ро-ма-ш-ки.

Для оро-шен-ня при-да-т-ний зви-чай-ний пуль-ве-ри-за-тор для роз-при-с-ку-ван-ня ду-хів. По-сту-по-во зни-жуй-те те-м-пе-ра-ту-ру від-ва-ру. Спо-ча-т-ку йо-го те-м-пе-ра-ту-ра не по-ви-нна бу-ти ни-ж-чою 25-28°С, че-рез ко-ж-ні 5-7 днів зни-жуй-те те-м-пе-ра-ту-ру від-ва-ру на 1°С, до-ві-в-ши до 20-16°С. Три-ва-лість ку-р-су бі-ля 2-3 мі-ся-ців. По-ло-с-ка-ти та оро-шу-ва-ти го-р-ло ба-жа-но ра-н-ком і вве-че-рі пі-с-ля їди.

Бі-ль-шість хво-рих ра-ком го-р-та-ні ста-но-в-лять му-ж-чи-ни, то зло-вжи-ва-ють спир-т-ни-ми на-по-я-ми, ку-рять, ста-р-ші 40 ро-ків, які ма-ють ко-н-такт з на-ф-то-про-ду-к-та-ми... У жі-нок рак го-р-та-ні зу-стрі-ча-єть-ся в 10 ра-зів рі-д-ше ніж у му-ж-чин. Це по-в'я-за-но з по-ши-рен-ням ку-рін-ня се-ред жі-нок. Лі-ку-ван-ня ра-ку го-р-та-ні в ран-ній ста-дії, ко-ли ще не-має ме-та-ста-зів в ін-ші ор-га-ни при-но-сить хо-ро-ший ефект.

Крім то-го, як-що пу-х-ли-на не-ве-ли-ка, мо-ж-ли-ве про-ве-ден-ня про-ме-не-во-го лі-ку-ван-ня, або не-ве-ли-кої опе-ра-ці-ї. Пі-с-ля та-ких ча-с-т-ко-вих опе-ра-цій хво-рий про-до-в-жує май-же но-р-ма-ль-но роз-мо-в-ля-ти, ди-хає і ха-р-чу-єть-ся зви-чай-ним шля-хо-м.

Ко-ж-на лю-ди-на по-ви-нна пік-лу-ва-ти-ся про своє здо-ро-в’я, си-с-те-ма-ти-ч-но дві-чі на рік про-хо-ди-ти про-фі-ла-к-ти-ч-ні огля-ди. Тве-ре-зий спо-сіб жит-тя яв-ля-єть-ся од-ні-єю з мір про-фі-ла-к-ти-ки но-во-утво-рень го-р-та-ні.