не чинять шкідливого впливу на плід та на скоротливу діяльність матки. Їх можна поєднувати з промедолом та піпольфеном. Через 5-7 хв. Настає сон, який триває від 1 до 4 год., пологова діяльність під час сну триває.
Можна використовувати платифілін 0,2% по 1 мл, галідор 2,5% по 2-4 мл, но-шпу 2% по 2 мл, баралгін по 5 мл, анальгін 50% по 4 мл внутрішньом’язово. Серед інгаляційних анестетиків перевагу віддають закису азоту або трихлоретилену (трилену), як найменш токсичним. Проте для досягнення глибокого наркозу цих засобів недостатньо. Для проведення операцій, що потребують релаксацій матки, застосовують фторотан. Якщо необхідний короткочасний наркоз, для операцій накладання акушерських шипців, ручного обстеження порожнини матки чи зашивання розриву промежини, у вену вводять самбревін, кетамін або кетасент.
До сучасних методів знеболювання належить анестезія, яка дає можливість тривалої, керованої та ефективної аналгезії. Проводиться пункція перидурального простору на рівні І-ІІ або ІІІ-IV поперекових хребців, через катетер вводиться тримекаїн чи лідокаїн. Забезпечується знеболення у І періоді пологів, блокада рефлексів з м'язів тазового дна та помірна релаксація м'язів промежини.
Якщо не передбачається виключення потуг (накладання акушерських щипців), введення анестетика слід припинити в кінці І періоду пологів.
У ІІ періоді пологів застосовують пуденальну анестезію 0,25% новокаїном при передчасних пологах, тазових передлежаннях, при необхідності проведення епізіотомії.
Література:
1. С.Хміль, А.Франчук, Л.Романчик, З.Кучма. Акушерство. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 378 с.