Організація хірургічної допомоги включає, по висхідній, первинну ме-дичну допомогу, кваліфіковану та спе-ціалізовану хірургічну допомогу. Хірур-гічна допомога поділяється на швидку, чи невідкладну, якої потребують хворі з гострими захворюваннями та пошкод-женнями, та планову, яка здійснюється хворим з хронічними недугами.

Первинна невідкладна медична до-помога хворим на гострі хірургічні хво-роби та з травмами здійснюється в ам-булаторіях фельдшерсько-акушерських пунктів та в дільничних сільських лікар-нях — у селах, а в містах та в прирівню-ваних до них населених пунктах — ліка-рями-хірургами поліклінік, лікарями травмопункгів та бригадами, переваж-но спеціалізованими, станцій "Швид-кої допомоги". Хворим із незначними ушкодженнями гострого типу, які не вимагають хірургічних втручань або ос-танні можуть бути успішно виконані лікарями даних етапів, та хворим з го-стрими захворюваннями, які не потре-бують госпіталізації, первинна допомо-га, що подається на цих етапах, фак-тично є кваліфікованою і на них завер-шується. Суть первинної медичної до-помоги хірургічним хворим з гострими захворюваннями та травмами у сільських амбулаторіях та дільничних лікарнях, як і допомоги в поліклініках міст, у тих випадках, коли хворий потребує такої допомоги, яка за своїм характером пе-ревищує обсяг запрограмованої для хірурга поліклініки і виходить за межі його обов'язків, полягає в обстеженні хворого наявними в розпорядженні фельдшера чи лікаря (в тому числі ліка-ря-хірурга поліклініки) засобами для встановлення вірогідного чи, іноді, точного діагнозу та направлення хворо-го в хірургічне відділення районної або центральної районної лікарні з визна-ченням транспорту, яким хворий по-винен бути направлений. У більшості випадків його перевозять машиною станції "Швидкої допомоги", або ма-шиною "швидкої допомоги" самої ра-

ліфіковані кадри хірургів-викладачів (професори, доценти, асистенти) здійснюють великий обсяг спеціалізова-ної допомоги при різних захворюваннях. Багато з цих клінік є міськими центра-ми спеціалізованої хірургічної допомо-ги (хірургії печінки, жовчних шляхів та підшлункової залози; хірургії шлунка та кишечнику; хірургічного лікування кро-вотеч; хірургії легень; хірургії ендокрин-них залоз, хірургії прямої та товстої ки-шок, хірургії стравоходу тощо).

Спеціалізовану допомогу громадя-нам України незалежно від місця їх про-живання надають науково-дослідні інститути хірургічного профілю, які є науково-методичними та організацій-ними центрами з розробки та втілення новітніх засобів діагностики, лікуван-ня та профілактики захворювань і травм певних систем, органів чи ділянок. Серед них Київський науково-дослід-ний інститут експериментальної та клінічної хірургії АМН України, Хар-ківський НДІ загальної та невідкладної хірургії МОЗ України, Київський НДЇ нейрохірургії ім. А-П.Ромоданова АМН України, Київський НДІ кардіохірургії АМН України, Київський НДІ ртори-ноларингології, Київський НДЇ ендо-кринології та обміну речовин АМН Ук-раїни, Одеський інститут офтальмології ім. В.П.Філатова, Дніпропетровський НДЇ гастроентерології, Київський НДЇ гематології та переливання крові, Київ-ський НДЇ туберкульозу та легеневої хірургії та ін.

Поряд з інститутами існує низка спеціалізованих республіканського рівня центрів з деяких галузей хірургії (опіковий, проктологічний центри, центр хірургії щитовидної залози тощо).

У останні два десятиріччя в Україні в містах-мегаполісах та великих промис-лових центрах (Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Одеса, Львів, Кривий Ріг, Херсон та ін.) ство-рено спеціалізовані лікарні невідклад-ної хірургічної допомоги, в структурі яких є відділення головних напрямків хірургії (нейрохірургічне, судинне, гастроентерологічне, відділення по-

літравми та ін.), діяльність яких забезпе-чує ефективну спеціалізовану допомо-гу хворим з різними гострими захво-рюваннями та станами (шлункові кровотечі, перфоративна виразка, гострий панкреатит). Завдяки ство-ренню лікарень невідкладної допомо-ги, концентрації в них великої кіль-кості хірургів різних фахів (як вузько-го, так і широкого профілю) зменши-лися негативні наслідки вузької спе-ціалізації хірургів.

Спеціалізовану травматологічну (травма кісток та суглобів) та ортопедич-ну допомогу забезпечують травмопункти у містах, а також відповідні відділення центральних районних, міських та облас-них лікарень, такі науково-методичні центри, як науково-дослідні інститути травматології та ортопедії (Київський, Харківський, Донецький).

Онкологічну допомогу хворим нада-ють онкологічні міські та обласні дис-пансери та онкоцентри разом із кафед-рами онкології медичних університетів та академій, що розташовані на базах цих диспансерів, а також науково-дослідні інститути онкології, зокрема Київський радіо-рентгеноонкологічний з його численними багатопрофільними клініками (торакальною, гастроентеро-логічною, гінекологічною, проктоло-гічною, щелепно-лицевою, клінікою пухлин молочної залози тощо).

Величезну роль у розвитку невід-кладної хірургічної допомоги та в досяг-ненні значних успіхів у цій галузі відігра-ють міські, обласні, республіканські станції "Швидкої допомоги" (ці станції склались унаслідок об'єднання станцій "Швидкої та невідкладної служби") та утворення в них спеціалізованих бригад з тих чи тих галузей невідкладної хірургії (шокових, тромбоемболічних, опікових тощо).

Завдяки цьому медична допомога по-терпілим подається швидко та кваліфі-ковано уже з місця виникнення травми чи захворювання.

Поряд із державною територіальною системою медичної, зокрема хірургіч-ної, допомоги населенню України, підпорядкованою Міністерству охорони

ПІДГОТОВКА КАДРІВ ДЛЯ ХІРУРГІЇ

Система підготовки хірургів Украї-ни також зазнала і зазнає значних змін, реформування. Донедавна кад-ри хірургів готували, починаючи з інституту — з субординатури. Зараз, коли первинна спеціалізація з хірургії в інститутах (університетах та академі-ях) відмінена, хірургів готують шля-хом спеціалізації в інтернатурі з загаль-ної хірургії на базах хірургічних від-ділень міських та районних лікарень та в клініках відповідних кафедр медич-них вузів протягом 1,5 року очно-заоч-ним шляхом (половину терміну на ка-федрі, тобто стаціонарно, та полови-ну заочно — у хірургічних відділеннях, в яких вони потім працюватимуть, із складанням іспиту по закінченні інтер-натури). Крім того, на кафедрах хірурги підготовка кадрів хірургів для науково-педагогічної роботи ведеться через магістратуру та аспірантуру. До магістратури зараховують студентів-відмінників після закінчення вузу, в аспірантуру вступають лише хірурги зі стажем роботи 3 роки.

Удосконалення хірургів — підвищен-ня їх кваліфікації, а також первинна спеціалізація хірургів з нових розділів хірургії — здійснюється як в інститутах та на факультетах удосконалення лікарів