кг – 14%
В зв’язку з ускладненим перебігом родів в І та ІІ періодах родів були проведені такі допомоги та операції:
регуляція родових сил в/в введенням окситоцину – 17%
перинеотомія – ррафія - 22%
епізіотомія – ррафія – 10%
акушерські щипці- 1%
внутрішній поворот плоду на ніжку з послідуючою екстракцією – 1%
метод Крестелліра – 2%
в/в введення метилергометрину на врізування голівки ( у повторнородячих), на прорізування голівки ( у першородних) – 47%
В 40% випадків проводилось ручне відділення і виділення плаценти, що становить 2,2% від загальної кількості родів.
Покази: щільне прикріплення плаценти
часткове – 32%,
повне – 8%
В 60% випадків проводились ручні ревізії стінок матки, що становлять 3,3% загальної кількості родів. (таб. 2).
Покази:
гіпотанічна кровотеча – 23%
дефект оболонок – 14%
дефект плацентарної тканини – 10%
після родів ужінок з рубцем на матці – 9% після накладення вихідних акумерських щипців – 1%
після внутрішнього повороту плоду на ніжку з послідуючою екстракцією – 1%
кровотечі з статевих шляхів невмисного генезу – 2%
Обгрунтованими були – 98%
Необгрунтованими – 2%
Перед проведенням РВВ з ціллю профілактики висхідної інфекції використовувались засоби аспектики та антистетики.
У 45% випадків обробка рук хірурга проводилисьперомуром, а зовнішніх статевих органів додатково обробляли по Гросіку-Філончику.
У 35% випадків використовувався метод обробки рук хірурга по Спасокукоцькому-Кочергіну.
У 20% випадків, взв’язку з значною кровотечею руки хірурга оброблялись 5% спиртовим розчином йоду.
Ручні внутрішньоматкові втручання без паталогічної кровотечі були проведені в 33%, із них з приводу:
щільного прикріплення плаценти (повного) – 8%
після пологів у жінок з рубцем на матці – 9%
дефекту оболонок – 10%
дефекту плацентарної тканини – 4%
після накладення акумерських щипців – 1%
після внутрішнього повороту плоду на ніжку – 1%
З приводу кровотечі ручні внутрішньоматкові втручання були проведені в 67%, із них з приводу:
часткового щільного прикріплення плаценти – 32%
дефекту плаценти – 6%
дефекту оболонок – 45
гіпатологічної кровотечі – 23%
кровотечі невмесного генезу – 2%. Таб 3
Ручне відділення та виділення плаценти проводилось при крововтраті:
до 250 мл – 8%
251 – 400 мл – 11%
401 – 600 мл – 19%
більше 600 мл – 2%
Проведення ручного відділення та виділення плаценти розпочато через:
5 – 10 хв – 23%
11 – 25 хв – 9%
30 хв – 8%
Гемостатичний ефект наступив одразу після закінчення ручного відділення та виділення плаценти у всіх випадках.
Ручна ревізія порожнини матки проводилась при кровововраті:
100 – 250 мл – 9%
251 – 400 мл – 16%
401 – 600 мл - 21%
600 – 800 мл – 14%
Після відідлення посліду ручна ревізія порожнини матки з приводу кровотечі проводилась:
через 2 – 3 хв – 16%
через 4 –5 хв - 34%
через 6 – 10хв – 10%
Гемостатистичний ефект наступив одразу після закінчення ручної ревізії порожнини матки в 32% випадків. В 20% випадків кровотеча зупинилась при комбінації ручної ревізії порожнини матки, масажу матки на кулаці і використанні утеротоніків. В 8% кровотеча продовжувалась в зв’язку із своєчасно недіагностованими розривами шийки матки і стінок піхв і закінчилась після їхнього зашивання.
Для зупинки кровотечі додатково проводились слідуючі методи:
в/в введення 0,02% р-ну метилергометричну або 500 окцитоцинну на 20 мл 40% р-ну глюкози;
в/в крапельне введення 500 оксетоцину на 500 мл 0,9% р-ну натрію хлориду;
масаж матки на кулаці;
зовнішній масаж матки;
холод на низ живота;
зашивання розривів шийки матки і м’яких тканин родових шляхів.
Хірургічні методи зупинки кровотечі (лапаратомія, надпіхва ампутація матки чи екстерпація) в даних випадках не використовувалось.
В родах профілактики кровотечі проводилась в 78%
в/в введення метилергометрину 0,02% р-ну 1 мл в 20 мл 40% р-ну глюкози на відрізання голівки ( в повторнородячих), на прорізування голівки плоду (в першородячих) – 43%;
в/в крапельне введення 500 окситоцину на 500 мл 0,9% р-ну натрію хлориду з метою родозбудження: в І та ІІ періодах родів для стимуляції родової діяльності – 35%
Профілактика в родах не проводилась за використанням утеротоніків в 22%
При проведенні РВВ проводилась:
однократне введення руки в порожнину матки – 96%
повторне введення - 4%
Ведення ІІІ – го періоду родів у всіх обстежених жінок проводилось бережливо.
При винекненні патології ІІІ – го періоду родів тактика лікарів була вірною, своєчасною, лікувальні заходи проводились в повному об’ємі. В історіях родів протоком операції РВВ записані грамотно, з вказанням показників до операції, часу проведення, крововтрати до операції, під час її проведення та загальної крововтрати, наявності ускладнень під час проведення операції.
ОпераціїРВВ проводили всі лікарі акушер-генікологом Ковельського пологового будинку, але в більшості випадків – досвідчені і кваліфіковані.
При аналізі історії виявлене 100% викокристання знеболюючих середників при проведенні РВВ. Для анамнезії використовували:
кетамін – 57%
тіопентал натрію – 21%
промедол – 2%
пудентальна анестезія – 10%
З метою профілактики висхідної інфекції призначена антибактеріальна терапія в 100% випадків.
В 15% жінок отримували протизапальну терапію до РВВ з метою лікування супутної патології та ускладнень вагітності і родів.
В 85% антибактеріальна терапія призначена відразу після РВВ.
Застосовувались слідуючі АБ:
спорідекс peros 26%
цифран 12%
оксацилін – 10% в/м
ампіцилін – 7% в/м (4%), peros
гентаміцин – 3% в/м
цетафозолін – 25% 46 в/м
цефамізин – 12% в/в
ампіокс – 2% в/м
Ускладненя в ранньому післяродовому періоді не спостерігались.
В пізньому післяродовому періоді ускладнення виникли в 13%:
підвищення t тіла вище 37, 50С – 2%
лактостаз – 1%
лохіометра – 2%
гематометра – 4%
субінвамоція матки – 3%
метроендометрит – 1%
А також ми детально розглянули історії родів жінок з ручними Внутрішньоматковими втручаннями, в яких в пізньому післяродовому періоді виникли вищеперараховані ускладнення.
Наші спостереження пропонуємо у вигляді таблиці, за допомогою якої ми вирішили виявити залежність післяродових ускладнень від виду ручних внутрішньоматкових втручань, обтяженого гінекологічного і акушерського анамнезу, ускладнень