Фізичне навантаження, як правило, має бути індивідуаль-ним і виходити з реального стану здоров'я, віку й підготовле-ності людини.

Загартовування — це підвищення стійкості організму до впливу коливань температури повітря і води, вологості повітря, атмос-ферного тиску, сонячної радіації та інших фізичних чинників навколишнього середовища. У фізіологічному відношенні загар-товування розглядається як адаптація, що досягається тривалим тренуванням, впливом того чи іншого загартовуючого чинника або комплексу чинників. Загартовування підвищує адаптаційні можливості організму не тільки до кліматопогодних, але й до фізико-хімічних, біологічних і психологічних чинників, знижує чутливість до респіраторних та інфекційних захворювань, підви-щує працездатність, сприяє формуванню позитивного психоемо-ційного стану, забезпечує позитивні морфологічні і функціональні зміни: більш динамічними стають процеси терморегуляції, підви-щується бар'єрна функція шкіри, відбувається стовщення епі-дермісу, збільшується місткість води в тканинах.

Обов'язковою умовою здорового способу життя є відмова

від шкідливих звичок, зокрема паління, вживання алкоголю, наркотиків, статевих збочень тощо.

Паління підвищує вміст у крові карбоксигемоглобіну, зумовлює гіпоксію тканин, негативно впливає на функції шлун-ка та ендокринних залоз, кровоносні судини, зуби, ротову порожнину, погіршує пам'ять і увагу, знижує розумову пра-цездатність. Середня тривалість життя тих, хто палить, на 5-7 років коротша, ніж тих, хто не палить.

З'явившись на ранніх етапах зародження людського су-спільства, одяг пройшов значну еволюцію.

Нині основними компонентами пакету одягу вважають такі шари: білизна (1-й шар), костюми і плаття (2-й шар) та верхній одяг (3-й шар).

За призначенням і характером використання розрізняють одяг повсякденний побутовий (у тому числі дитячий), професій-ний (сцецодяг), спортивний, військовий, лікарняний, обрядовий тощо.

До повсякденного побутового одягу ставляться такі гігієнічні вимити:*

Забезпечувати оптимальний підодяговий мікроклімат і спри-яти установленню теплового комфорту людини.*

Не утруднювати дихання, кровообіг і рухи людини, не зміщу-вати і не стискувати внутрішні органи та частини опорно-рухового апарату.*

Бути достатньо міцним, легко чиститися від зовнішніх і внутрішніх забруднень.*

Не містити токсичних домішок, що виділяються в навко-лишнє середовище, не мати фізичних і хімічних властивос-тей, які несприятливо впливають на шкіру і людський організм у цілому.

Взуття має відповідати таким загальним гігієнічним вимогам:*

Мати малу теплопровідність, забезпечувати оптимальний мікроклімат взуттєвого простору та його добру вентиляцію.*

Бути зручним у користуванні, не порушувати кровопоста-чання, ріст і формування кістково-м'язових елементів ступні, не утруднювати рухів під час ходьби, занять фізичною куль-турою і під час виконання трудових операцій.*

Забезпечувати захист ступні від несприятливих фізичних, хімічних і біологічних впливів.*

Не виділяти у внутрішньовзуттєвий простір хімічних ре-човин у концентраціях, здатних у реальних умовах експ-луатації мати несприятливий вплив (шкіроподразливий, алергічний та ін.) на шкіру ступні і організм у цілому.*

Відповідати віковим, статевим та іншим фізіологічним особ-ливостям організму.*

Легко чиститися і висушуватися, тривалий час зберігати

вихідні форму та гігієнічні властивості.

Гігієнічні властивості взуття залежать від матеріалу, з яко-го воно виготовлене, відповідності розмірів конфігурації ступні, конструктивних особливостей та експлуатаційних якостей.