витрат на охорону здоров’я, % від загальних витрат*
Франція | 40,7 | 9,7 | 7,8 | 81
Німеччина | 39,4 | 10,5 | 8,2 | 78
Японія | 28,1 | 7,2 | 5,6 | 78
Великобританія | 26,9 | 6,9 | 5,8 | 84
Іспанія | 21,9 | 7,7 | 5,9 | 76
Італія | 13,8 | 7,6 | 5,3 | 70
США | 12,5 | 14,0 | 6,6 | 47
* Данні за 1995 р. (World Health Report, 1999).
Невдоволеність системою надання медичної допомоги, наприклад діюча в 1965 р. в США дві схеми пропонування оплачуваної медичної допомоги (“Medicare” і “Medicaid”), охоплюють далеко не всі групи населення і надають обмежений спектр медичних послуг.
Таким чином, навіть у промислово розвинутих країнах значна частина населення незадоволена системою охорони здоров’я
Якщо розглядати медичну допомогу як товар, то вона відноситься до таких, споживання яких стимулюється державою (або до категорії “суспільних товарів”), до них не може бути застосований так званий принцип виключення (згідно цьому принципу особи, які не оплатити товар, відсторонюють від користування зручностями, які він приносить). Тому якщо якість медичної допомоги, яка пропонується населенню, забезпечується за рахунок передбачених бюджетних витрат, не відповідає суспільним очікуванням, це може суттєво вплинути на розвиток політичних процесів у країні. Дефіцит фінансових засобів змушує державу приймати компромісні рішення на основі визначення пріоритетних цілей в цій області і розміру асигнувань, достатніх як для досягнення, а також різних заходів по раціональним витратам бюджетних засобів. Тому ті, хто раніше оплачував рахунки за медичні послуги тепер їх купують, приймаючи активну участь в переговорах про вартість медичних послуг, які купуються, і лікарських препаратів. Це в свою чергу негативно впливає на ріст ринку (по крайній мірі на цінову його складову) і прибутковість підприємств. В теперішній час фармацевтичним компаніям необхідно не тільки вробляти інноваційні лікарські препарати, які задовольнятимуть потреби пацієнтів, але й повинні і економічно ефективними з точки зору організації, фінансуючої витрати на їх розроблення.
Таким чином, “старіння” населення, і ріст вимог до якості життя, пов’язані з станом здоров’я, приводять до збільшення прірви між величиною попиту на медичну допомогу і величиною фінансових засобів, які суспільство може виділити на його задоволення. Вплив цієї тенденції на розвиток фармацевтичного ринку, очевидно, буде зростати.