Ерозивно-виразкова і верукозна форми лейкоплакії у випалках, коли консервативне лікування не досить ефективне, потребують хірургічного лікування. З цією метою проводяті, кріообдування чи кріодеструкцію, діатермокоагуляцію або тра-диційне хірургічне видалення вогнища.

Останніми роками серед фізичних методів лікування лейко плакії досить широко застосовують кріотерапію: кріообдування парорідинним струменем азоту при початкових формах лейко-плакії і кріодеструкцію — при ерозивній, виразковій та веру козній формах.

Дія наднизьких температур на CO при лейкоплакії викликає гомо- і гетерогенну нуклеацію, яка супроводжується внутрішньо- та зовнішньоклітинним зледенінням. Унаслідок внутрішньоклітинного утворення льоду (внутрішньоклітинної кри-сталізації) відбуваються розрив клітинної мембрани і денатурація білків, а також спостерігаються токсична дія елек-тролітів, що зумовлена їх високою концентрацією, судинний стаз і розвиток мікроінфарктів. Можливий розвиток темпера турного шоку, що веде до негайної загибелі клітини через різке зниження температури.

Встановлено, що від кріовпливу протягом 10 с настає некроз епітеліального шару CO, а при експозиції 60 с некроз поши-рюється до підслизової основи. Після відтанення спочатку ви-никає набряк CO, потім елементи ураження перетворюються на некротичну тканину, після відділення якої (через 6—8 діб) відбувається епітелізація CO. В разі малігнізації лейкоплакії лікування проводять так само, як при плоскоклітинному раку CO, в умовах онкодиспансеру. Загальне лікування передбачає призначення значних доз вітамінів (ретинолу, вітамінів групи В, аскорбінової кислоти). Ретинолу ацетат призначають по 5—10 крапель 3 рази на день; нікотинову кислоту — по 0,5 г 3 рази на день протягом 1 міс. За показаннями проводять гіпосен-сибілізуючу терапію. В разі сталого перебігу ерозивної та вираз-кової форм лейкоплакії призначають кортикостероїдну терапію: у 1-й тиждень — по 1 таблетці 4 рази на день; 2-й — по 1 таб-летці 3 рази на день; 3-й — по 1 таблетці 2 рази на день; 4-й — по 1 таблетці один раз на добу (в розрахунку на преднізолон).

Прогноз є найсприятливішим при початковій та плоскій формах лейкоплакії. Всі хворі на лейкоплакію повинні перебу-вати під постійним диспансерним наглядом і з'являтися для профілактичного огляду та лікування від 2 (при початковій та плоскій формах) до 4—6 разів на рік (при підвищеній, бородав-частій та ерозивно-виразковій формах).

Профілактика лейкоплакії потребує старанного підтримання санованого стану ротової порожнини. Дефекти коронок та зуб-них рядів слід своєчасно заміщувати раціональними зубними протезами. Дуже важлива повна відмова від куріння, оскільки тютюн і продукти його згоряння містять понад 1000 різних ре-човин, які негативно впливають не тільки на CO, а й на весь організм людини. Обов'язковим є лікування у відповідних спе-ціалістів патології травного каналу, авітамінозів, супутньої ен-докринної патології.

Методи захисту СОПР від дії хімічних, механічних, тер-мічних чинників на виробництві стоматолог розробляє і впро-ваджує у співдружності з гігієністом чи виробничим лікарем. Такі заходи сприяють значному зниженню поширеності захво-рювань СОПР серед працівників промисловості і сільського господарства.