Щодо вітамінних та медичних препаратів, якими можна поліпшити імунітет та підвищити синтез власного так званого інтерферону – білкової сполуки, яка безпосередньо пов’язана з імунітетом, то щодо доречності їх вживання, а особливо щодо дозування, варто проконсультуватися з лікарем. Наразі у продажу є багато препаратів – краплі, настоянки, вітаміни, пігулки, та до призначення їх треба підходити індивідуально, оскільки самостійне вживання може викликати різноманітні алергічні реакції тощо. Навіть продукти бджільництва – мед, квітковий пилок, прополіс, - які чудово зміцнюють імунітет і сприяють синтезу вироблення власного інтерферону, можуть не всім підійти, адже реакція і переносність організму тих чи інших ліків чи продуктів у кожного різна, і на це треба зважати, наголошує лікар.

Також немаловажним для імунної (і не тільки) системи є хороший, здоровий сон. Постійні навантаження, перевтома, стреси, безсоння, недосипання впливають на обмінні процеси та призводять до знищення імунних клітин у крові, чим підвищують небезпеку захворювання на різноманітні вірусні інфекції.

Людський імунітет – це здатність імунної системи за допомогою імунних механізмів відрізняти “своє” від “чужого”.

Тобто система захищає організм від носіїв генетично чужої інформації. Нею можуть бути і зовнішні фактори: бактерії, віруси, грибки, і чинники, які виникають в організмі: ракові клітини або ж клітини, змінені внаслідок мутацій або процесів старіння.–

Є різні імунодефіцити. Первинні, тобто генетично закладені, можуть виникати внаслідок впливу шкідливих факторів під час розвитку різних органів. А набуті формуються впродовж усього життя. Імунодефіцитні стани можуть бути тимчасовими, не пов’язаними з іншими соматичними захворюваннями. Вони не потребують лікування. Бувають і природні імунодефіцитні стани, які виникають під час вагітності, в клімактеричний період у жінок і в людей старших за 65 років, – зазначила в розмові з кореспондентом “Газети” Леся Білянська, головний імунолог головного управління охорони здоров’я ЛОДА.

На стан імунітету впливають різні чинники. Насамперед нищівного удару людському імунітету завдають стреси. І якщо під час стресу людина захворіла на простудну недугу, то в цьому винен не знижений імунітет, а стрес (саме він призвів до послаблення імунної системи, а та, своєю чергою, не змогла захистити організм від простудного захворювання). Відтак правильно спершу виводити людину зі стресового стану, а вже тоді лікувати простуду, оскільки під час стресу організму складно боротися з генетично чужою інформацією (вірусами, бактеріями тощо). Також імунітет знижується в разі перегрівання, переохолодження та через соматичні захворювання (хвороби шлунково-кишкового тракту, дихальної системи й інші).

За словами лікаря-імунолога, зниження функції імунної системи має свої клінічні ознаки. Зокрема, якщо для людини характерні часті простудні захворювання (більш ніж шість-вісім разів упродовж року), тривалі гарячки, часте збільшення лімфатичних вузлів, збільшення печінки та селезінки нез’ясованої етіології, то це є причиною запідозрити імунодефіцитний стан. Для того, щоб конкретизувати, яке місце імунної системи потребує лікування, слід звернутися до лікаря-імунолога та пройти діагностику.

В організмі людини можуть існувати різні інфекції та бактерії, про які ми не знаємо. Коли настає імунодефіцитний стан, чужорідні тіла (інфекції та бактерії) мають здатність активізовуватися, відтак ми хворіємо. Якщо імунна система людини здорова, не ослаблена стресами, неякісним харчуванням та іншими чинниками, то чужорідні тіла, які живуть в організмі можуть не проявляти себе багато років. Отже, імунітет – це захисний бар’єр, який не дає можливості активізуватися вірусам, бактеріям та іншим чужорідним тілам.

У жодному разі не можна займатися самолікуванням імунітету, особливо хімічними препаратами, оскільки зміни імунної системи можуть бути різними. Тому таке лікування призводить до ще небезпечніших порушень імунітету, які згодом буде важко вилікувати. Відтак коригувати захворювання імунної системи потрібно лише під наглядом лікаря-імунолога.

Щоправда, щоб імунітет був здоровим і стійким до різних збудників, дещо таки можна порекомендувати. Насамперед це здорове, збалансоване різними вітамінами та мікроелементами харчування. Зауважимо, достатнє харчування не означає, що воно є якісним. Зазвичай організму бракує вітамінів, білків і рослинної клітковини. Тому слід їсти в достатній кількості фрукти, м’ясо, кисломолочні страви, а також різні каші. Не забувайте, що харчування не повинне бути одноманітним. Окрім цього, уникайте частих стресових ситуацій, надмірних фізичних і психічних навантажень, пам’ятаючи, що ці чинники завдають шкоди імунній системі.

Варто зазначити, що найбільше імунна система потерпає в зимово-весняний період, коли минулорічні запаси вітамінів і поживних речовин вичерпано. Не забувайте, допомогти імунітету можна, зокрема, поповнюючи організм вітаміном С. Тому вживайте цитрусові (лимони, апельсини) та пийте чай із плодів шипшини, надто в період епідемії грипу.

Література

1. Петров Р.В.Иммунология / Издание второе стереотипное.- М.: Медицина.- 1987.- 415 с.

2. Бабаева А.Г.Традиционные и нетрадиционные представления о роли системы иммуногенеза в организме // Вестник АМН СССР.- 1986.- №1.- С.22-28.

3. Вершигора А.Е.Основы иммунологии.- Киев: Вища школа.- 1980.- С. 227-241.

4. Алексеева О. Г., Дуева Л.А.Аллергия к промышленным химическим соединениям.- М.- Медицина.- 1978.- 272 с.

5. Дуева Л. А., Коган В. Ю., Суворов С. В., Штеренгарц Р.Я. Промышленные аллергены. М.- Центр международных проектов госкомприроды СССР.- 1989.- 203 с.

6. Определение состояния иммунологической реактивности организма при воздействии факторов окружающей среды / Методические рекомендации.- Киев.- 1976.

7. Методы лабораторной специфической диагностики профессиональных аллергических заболеваний химической этиологии. Методические рекомендации.- М.- 1980.

8. Методические указания к постановке исследований по обоснованию предельно допустимых концентраций промышленных химических аллергенов в воздушной среде рабочей зоны и атмосферы.- М.-1991.