Тобто не вживання родичами спиртного – не гарантія того, що в дитини немає порушень у функціонуванні біохімічних процесів організму.

Тимчасово зловживання алкоголем не призводить автоматично до хронічного алкоголізму. Зловживання спиртним – не єдиний фактор розвитку хвороби (алкоголізму) лише 10% людей, що регулярно споживають спиртне, хворіють на алкоголізм.

До алкоголізму схильні:

люди з підвищеною чутливістю до алкоголю;

люди, в яких батьки страждали на алкоголізм;

особи самотні або з неповних сімей;

ті, що схильні до депресій або вороже налаштовані до всього, що їх оточує.

У медичній практиці використовують бактеріостатичні властивості спирту, вживаючи його для дезинфекції, готуванні ліків, але аж ніяк не для лікування хвороб.

Уживання алкоголю не лише затьмарює розум але й убиває: тисячі людей щорічно помирають виключно через алкогольне отруєння. Протягом 1991-2002років в Україні смертність через зовнішні причини безпосередньо пов’язані із зловживанням алкоголем, у розрахунку на 100 тис. осіб зросла удвічі: серед чоловіків – з 26,5 до 53 осіб, а серед жінок – з 5,2 до 11,6. щорічно в нашій країні гине понад 10 тис. осіб лише від недоброякісної та підробленої горілки.

Зловживання алкоголем може призвести до враження нервової системи, хронічного алкоголізму або цирозу печінки.

Шкідливі наслідки споживання алкоголю. Вплив алкоголю на нервову систему. Алкоголь потрапляє зі шлунка в кров через 2хв. після вживання. У першу чергу страждають клітини великих півкуль головного мозку, погіршується умовна рефлекторна діяльність людини уповільнюється формування складних рухів, змінюється співвідношення процесів збудження і гальмування в центральній нервовій системі. Людина втрачає здатність керувати собою. Порушення роботи нервової системи та внутрішніх органів спостерігається при будь-якому вживанні спиртного: одноразовими епізодичними чи систематичними.

Кількаразове чи часті вживання алкоголю справляє буквально спустошливий вплив на психіку підлітка. При цьому затримується не тільки розвиток вищих форм мислення, засвоєння етичних і моральних категорій естетичних понять, а й втрачаються вже розвинені здібності.

Вплив на репродуктивно функцію. У жінок алкоголь порушує виробляння статевих гормонів та дозрівання яйцеклітини, менструальний цикл. Зловживання алкоголем руйнує організм жінки: виснажує нервову й ендокринну системи і зрештою може призвести до безплідності.

Стан сп’яніння в момент зачаття може вкрай негативно позначитися на здоров’ї майбутньої дитини.

Якщо мати під час вагітності вживає алкоголь, ймовірність порушень у розвитку плоду та ризик викидання значно підвищується. Оскільки печінка плоду розвинена недостатньо, вона також не в змозі розщеплювати алкоголь у результаті чого він впливає на плід більшої мірою на дитину, а ніж на матір. Коли алкоголь досягає мозку плода, утворення нервових клітин зупиняється, тому мозок росте повільніше і функціонує гірше.

Вплив на внутрішні органи. Алкоголь порушує структуру клітин печінки призводячи до переродження її тканин. При систематичному споживанні спиртного жирові зміни в клітинах печінки призводять до омертвіння печінкової тканини – розвивається цироз печінки, що майже завжди пов’язано з хронічним алкоголізмом. Ураження клітин печінки призводить до порушення білкового і вуглецевого обміну, синтезу вітамінів і ферментів.

Алкоголь “роз’їдає” слизову оболонку стравоходу шлунка порушує секрецію і склад шлункового соку що ускладнює процес травлення.

Соціальні наслідки алкоголізації підлітків.

Соціальні наслідки алкоголізації підлітків проявляються передусім у прогулах за місцем навчання або роботи.

Багато лікарів вважають, що алкоголь являє собою один із частих причин факторів хронічного випалення підшлункової залози. Особливо алкоголь впливає на нервові клітини.

Хронічний алкоголізм – це тяжке нервово-психічне захворювання при якому у чоловіка розвивається схильність до спиртних напоїв.

Одним з при знаків початкової стадії хронічного алкоголізму є зникнення блювотного рефлексу при прийомі великих доз спиртного. Цей симптом має важливе діагностичне значення для обмеження хронічного алкоголізму від частого п’янства.

Алкоголь чужий для організму, тому біохімічний механізм чоловіка звичайно не настроєні на його освоєння, а погана реакція на алкоголь проявляється при перших прийомах спиртних напоїв – з’являється нудота, відчуття дурості, блювота.

З часом після зустрічі з алкоголем в печінці основується специфічний фермент – алкогольдегідрогенеза, який алкоголь розчиняє до води і вуглекислого газу. Під впливом алкоголю наступає різке виражання зміни внутрішніх органів і нервово-психічні розлади. Психологічні причини захоплення алкоголю в останній час стали предметом дослідження патологоанатомів.

Споживання спиртних напоїв дуже шкідливо впливає на стан інших життєво важливих органів в першу чергу серця, шлунку, печінки. При алкогольній інтоксикації проходить різке зменшення постування крові кисню і іншими речовинами необхідними для споживання серцевої системи.

Оскільки органи травлення взаємопов’язані, алкоголь згубно впливає на печінку, викликаючи тяжке захворювання – цироз. При цьому різко зменшується здатність печінки вбивати отруйні продукти обміну речовин.

Алкоголізм знижує імунітет організму, послаблює імунобіологічні речовини.

Алкоголізм – багаторічний ворог, в організмі чоловіка практично нема ні одного органа в якому не лишив свій слід алкоголь. Але саме страшне – це безумство. По даним статистики біля 30% всіх психічних розладів викликані алкоголізмом. Часте вживання алкоголю змінює реакцію боротьби організму і тим самим виявляє в організмі умови зумовлюючи в одних випадках розвиток алкогольних психозів, а в іншому – появу ряду важких психічних захворювань, в тому числі таких як епілепсія і шизофренія.

Вплив алкоголю на обмінні процеси в клітинах мозку не викликає сумніву у більшості вчених.

В боротьбі з алкоголізмом світові важко подолати традиції пов’язані з способом життя, соціальною психологією людини. На даний час не всі розуміють і тверезо оцінюють всі ускладнення роботи.

В науці соціальні причини пияцтва і алкоголізму потребують нові підходи в вирішеннях, проблеми гінекологічного виховання