Постійне ж недосипання, навіть незначне, може накопичуватися день від дня.

Непомітно, але досить швидко розвивається сонливість, неправильне дихання.

Можлива поява провалів уваги, сповільнене мислення, порушення пам'яті, підвищена дратівливість, нестійка поведінка.

В результаті - не складається особисте життя, насилу дається кар'єрне зростання, створюються умови для розвитку патологічних змін в роботі окремих органів

Що впливає на якість сну?

Причинами безсоння можуть бути:

стрес,

порушення звичного циклу «сон-неспання (часті відрядження, нічні роботи) »,

депресія, занепокоєння,

порушення гормонального фону,

больовий синдром,

наслідки застосування лікарських засобів,

різні алергії,

порушення живлення,

куріння, вживання алкоголю і так далі.

Навіть з цього далеко не повного списку можливих причин порушення сну видно, що простий прийом снодійних препаратів малоефективний.

Більшість фахівців сомнологічних центрів виходить з принципу: безсоння - це не хвороба, а симптом. Отже, основні зусилля потрібно направляти на з'ясування причини проблеми, а не на спробу негайно прибрати симптом.

3. Гігієна сну

Для збереження нормальної діяльності нервової системи й усього організму велике значення має повноцінний сон. Великий російський фізіолог І. П. Павлов указував, що сон - це свого роду гальмування, яке охороняє нервову систему від надмірної напруги й втомлення. Сон повинен бути досить тривалим і глибоким. Якщо людина мало спить, то вона встає ранком роздратована, розбита, а іноді з головним болем.

Визначити час, необхідний для сну, усім без винятку людям не можна. Потреба в сні в різних людей неоднакова. У середньому ця норма становить близько 8 годин. На жаль, деякі люди розглядають сон як резерв, з якого можна запозичити час для виконання тих або інших справ. Систематичне недосипання приводить до порушення нервової діяльності, зниженню працездатності, підвищеної втомлюваності, дратівливості.

Щоб створити умови для нормального, міцного й спокійного сну необхідно за 1-1,5 години до сну припинити напружену розумову роботу. Вечеряти треба не пізніше чим за 2-2,5 години до сну. Це важливо для повноцінного переварювання їжі. Спати треба в добре провітреному приміщенні, непогано привчити себе спати при відкритій кватирці, а в теплу пору року з відкритим вікном. У приміщенні потрібно виключити світло й установити тишу. Нічна білизна повинна бути вільною, яка не утрудняє кровообіг, не можна спати у верхньому одязі. Не рекомендується закриватися ковдрою з головою, спати вниз особою: це перешкоджає нормальному подиху. Бажано лягати спати в той самий час - сприяє швидкому засипанню. Зневага цими найпростішими правилами гігієни сну викликає негативні явища. Сон стає неглибоким і неспокійним, внаслідок чого, як правило, згодом розвивається безсоння, ті або інші розлади в діяльності нервової системи.

Література

Габович Р.Д., Познанський С.С. Гигиена. – К., 1993.

Гигиена детей и подростков / Под ред. Г.Н.Сердюковской. – М., 1989.

Загальна гігієна: Посібник до практичних занять / За ред. І.І.Даценко. – Львів, 2001.

Загальна гагієна з основами екології: Підручник / Кондратюк В.А. та ін. – Тернопіль, 2003.