Наступний етап обробки - вимочування у чистій воді протягом 2-3 год.

Єдиний доцільний спосіб термічної обробки продуктів та харчової сировини - варіння. Під час варіння значна частина радіонуклідів та інших шкідливих речовин (нітрати, важкі метали тощо) переходять у відвар. Тому використовувати відвари продуктів, забруднених радіонуклідами, не можна. Якщо проварити продукт 5-10 хв. i злити воду, а потім продовжити варіння у новій порції води, то відвар є безпечним для використання.

М'ясо та, особливо, річкову рибу перед варінням необхідно вимочити у воді протягом 1-2 год, розрізати невеликими порціями i варити у чистій воді на слабкому вогні 10 хв. Потім злити відвар, залити чистою водою i варити до повної готовності. За такії умови з м'яса вилучається від 20 до 50% цезію-137 та близько 50% стронцію-90. Добре очищені від м'яса кістки практично не містять цезію-137, а стронцш-90 з кісток переходить у бульйон у незначній кількості. Тому бульйон з кісток практично не містить радіонуклідв i його можна вживати.

Слід зазначити, що перехід радіонуклідів з продуктів у відвар залежить у багатьох випадках від вмісту солі та кислотносгі води. Так, вихід у відвар стронцію-90 складає у дистильованій воді -- 30%, у водопровідній воді - 57%, у водопровідній вод! з домішкою кальцію лактату - 85%. .

Смажити продукти з підвищеним вмістом радіонуклідів недоцільно, осюльки всі вони залишаються у продукті. Відварений продукт потім можна підсмажити.

Правильна обробка річкової риби має важливе значення щодо запобігання потраплянню радіонуклідів у середину організму людини. Хижі річкові риби забруднені радіонуклідами більше, ніж риби, які харчуються планктоном. Під час обробки риби разом з лускою, нутрощами, зябрами вилучається до 16% цезію-137. 3 84% цезію-137, що залищився, приблизно 50% його знаходиться у кістках, плавниках та інших частинах риби, які не вживаються в їку. У разі їх вилучення вміст цезію-137 зменщується ще на 40-42%. Після технолопчної обробки та варіння у солоній воді вилучається приблизно 90% від початкового вмісту цезію-137.

Картоплю потрібно варити очищеною з додаванням кухонної солі (6 г/л). За такого засобу варіння у відвар потрапляє до 45% цезію-137 та стронцію-90.

Значного зниження вмісту радіонуклідів у молочних: продуктах можна досягнути шляхом отримання із незбираного молока жирових та білкових концентратів. Наприклад, у сир переходить тільки 10-21% цезію-137, у сметану та масло відповідно 9% та 1,5%. Стронцію-90 переходить у домашній сир 27%, у вершки - 5%. 3 молока у вершки переходить тільки 16%, а у масло 3,5% йоду-131. Вміст радіонуклідів у домашньому сирі залежить від кількості сироватки, яка залишилася у ньому після приготування. Так, у домашньому сирі з вологістю 67% виявлено 20,9% стррнцію-90, а з вологістю 51,4% тільки 14,5%.

Найбільше радіонуклідів міститься у грибах. Кулінарна обробка дозволяє знизити вміст у них радіонуклідів. У лабораторії радіологічного відділу Запорізької обласної CEС розроблено метод зниження вмісту цезію-137 у сухих грибах, їx замочують у 30% розчині кухонної солі на 12 год, а потім промивають чистою водою. Концентрація цезію-137 знижується у 5 разів. Після цього гриби відварюють у такому ж розчині 30 хв. Наведений метод, за даними авторів, знижує вміст цезію-137 у 50 разів, а смакові якості грибів не змінюються.

Дотримання основних принципів радіозахисного харчування, правильна технологічна та кулінарна обробка продуктів i харчової сировини дозволяють знизити можливість внутрішнього опромінення, запобігти додатковим променевим навантаженням для себе та своєї родини.

Л і т е р а т у р а :

Черняков Г. О., Медицина катастроф, - К., Здоровя, 2001.

Комаров А.В., Военно-медицинская підготовка. – М. Медицина 1984р.

Заражан В.М., Медицина транспортних катастроф. – Одеса.

Беляков В.Д., Военная гігієна и епидемиологія. – М. Медицина, 1984р.