Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Міністерство Охорони Здоров’я України

РЕФЕРАТ

на тему:

“ І.І.Мечнікова – лауреат Нобелівської премії з України”

П л а н :

Освіта та викладацька діяльність Мечнікова.

Відкриття фагоцитозу.

Відкриття бактеріологічних станцій.

Останні роки життя.

Ілля Ілліч Мечников (1845—916) народився в с. Іванівці Куп'янського повіту на Харківщині. Батько його був дрібним поміщиком. Закшчивши 13 золотою медаллю гімназію, І.І. Меч-ников вступає на природничий відділ Харювського університету. Складаючи іспити достроково, закінчує університет за два роки, на 19-му році життя. За свій кошт їде за кордон. Повернувшись, захищає в 1867 р. дисертацію на ступінь доктора зоології. 3 1870 по 1882 р. працює в Одеському (Новоросійському) університеті професором зоології. В той час в Одеському університеті працювали I. М. Сеченов, видатний ембріолог-еволюціоніст Олександр Ковалевський, Л. С. Ценковський, з якими у Меч-никова зав'язуються найтісніші дружні стосунки. Працюючи разом з Ковалевським, Мечников довів еволюційний зв'язок між безхребетними і хребетними, розробив питания про початкові етапи розвитку багатоклітинних організмів.

Творчо розвиваючи дарвінізм, він збагатив це вчення новими даними з ембрюлогії, фізіології. Мечников критикував мальтузіанське трактування боротьби за існування. Вивчаючи медуз, їхні личинки, які не мають травної порожнини, Мечников відкрив у них внутрішньоклітинне травлення. Розширюючи коло своїх досліджень, Мечников довів, що внутрішньоклітинне трав-ления спостерігається широко в природі і що воно властиве не лише клітинам травного каналу, а й усім рухливим клітинам організму. Вивчаючи внутрішньоклітинне травлення в хребетних тварин, Мечников зіткнувся з дуже важливим фактом, який вплинув на хід його дальших наукових праць. Відомо, що жаба розвиваеться з яйця в рибоподібну личинку з хвостом і зябрами. Коли в личинки виростають лапки, вона втрачає хвіст і зябра. Як це відбуваеться? Мечников показав, що хвіст вщпадає через зруйнування його амебоподібними клітинами, які захоплюють частники тканини хвоста і внутрішньоклітинно перетравлюють їх. Вивчаючи глибше це питания, Мечников дійшов висновку, що рухливі клітини в оргазмі відіграють певну захисну роль.

Про це відкриття в його автобіографії ми читаемо: «В чудовій обстановці Мессінської затоки, відпочиваючи від університетських тривог, я з пристрастю віддався праці. Одного разу, коли вся родина пішла до цирку дивитись якихось дивних дресированих мавп і я залишився сам над своїм мікроскопом, спостерігаючи за життям рухливих клітин у прозорої личинки морської зірки, мені відразу сяйнув новий здогад. Мені спало на думку, що подібні клітини в організмі мають протидіяти шкідливим факторам. Почуваючи, що тут криється щось особливо цікаве, я до того схвилювався, що почав ходити по кімнаті і навіть вийшов на берег моря, щоб зібратися з думками. Я сказав собі, що коли моє припущення справедливе, то скалка, вставлена в тіло морської зірки, яка не має ні судинної, ні нервової системи, мае за короткий час бути оточена рухливими клітинами, що скупчуються навколо неї', подібно до того, як це спостерігаеться в людини, яка загнала скалку в палець. Сказано — зроблено. В маленькому садку, коло нашого будинку, я зірвав кілька трояндових колючок і відразу встромив їх під шкіру личинок морської зірки. Звичайно, я всю ніч хвилювався, чекаючи результатів, і наступного дня рано-вранці з радістю констатував, що дослід удався. Цей останній і став основою теорії фагоцитів, опрацюванню якої були присвячені наступиі 25 років мого життя».

Зрозуміло, що як падіння яблука з дерева зародило у Ньютона ідею про всесвітнє тяжіння, так і висновок з свого спостереження Мечников міг зробиіти не випадково, а лише маючи вже великі знання з еволющйної зоології і ембрюлогії простих тварин. Так Мечников — біолог, зоолог підійшов до патології.

Незважаючи на видатні наукові праці Мечникова, прекрасну організацію ним педагогічного процесу на кафедрі, реакційна професура створює неможливі умови для перебування ученого в університеті, і він покидає його. Не маючи змоги продовжувати викладацьку і наукову роботу в университеті, Мечников почав працювати в Херсонському земстві, ведучи боротьбу з по-льовими шкідниками, і організував разом з М. Ф. Гамалією в Одесі (1886) першу у нас міську бактеріологічну станцію з пер-шим у світі, птсля Парижа, антирабічним відділом при ній. Слідом за Одеською почали функціонувати такі ж лабораторії (пастерівські станії) у Петербурзі, Москві, Самарі, Варшаві, Харкові. Росія стала першою країною у світі, де у 80-х роках XIX ст. було створено мережу пастерівських станцій.

Запропонований Мечниковим блологічний метод боротьби з ховрахами за допомогою збудників курячої' холери був адміністрацією заборонений, оскільки лікарські кола Одеси, через необізнаність, вважали, що це може стати причиною захворювань на холеру серед населения.

Не знаходячи умов на батьківщині для здійснення своіх творчих задумів, Мечников, не без вагань, приймає запрошення Пастера працювати в його інституті в Парижі. Спочатку він працює як керівник одніеї з лабораторій, пізніше, після смерті Пастера, разом з Е. Ру очолює Пастерівський інститут. Своє вчення про фагоцитоз Мечников поклав в основу розуміння за-пального процесу. На противагу Конгейму, який вважав основою запалення патолопчні зміни в судинах з пасивним виходом з них лейкоцитів, Мечников довів, що запалення є активною реакцією організму на шкідливі фактори, зокрема бактерії, захисним актом організму, набутим у ході еволюційного розвитку тварин і людини. Результати вивчення процесу запалення у тва-рин різного ступеня еволюційного розвитку Мечников узагальнив у праці «Лекції з порівняльної патології запалення» (1892).

На основі того ж еволюційного методу порівняльноі пато-логії Мечников розробляє свое вчення про імунітет. На противагу поглядеві переважної більшості тогочасних бактеріологів на


Сторінки: 1 2