Фітотерапія, як будь-яка наука, має свою методологію та можливості для свого розвитку. Мета навчання фітотерапії — набуття навичок з використання лікарських рослин для патогенетично обгрунтованого лікування та профілактики захворювань. Тож викладання та вивчення цієї галузі повинно проводитися, на наш погляд, за такими напрямами: практична робота на ділянках по вирощуванню лікарських рослин та засвоєння знань з ботаніки з елементами фармакогнозії. Майбутні лікарі повинні знати біохімію біологічно активних сполук, їх фармакологічну дію, тобто фармакокінетику та фармакодинаміку залежно від хімічного складу основних сполук, також проходити курс профілізації за загальною та спеціальною клінічною фітотерапією. Таким чином, треба розвивати престиж наукового підходу у використанні лікарських засобів рослинного походження.

Про цілющі властивості багатьох рослин відомо з прадавніх часів (близько 3 тис. років до н. е.). Лікарські рослини беруть участь у метаболізмі, впливаючи на діяльність органів та систем організму людини, їх функціональну активність. Звідси переконання багатьох дослідників, що «в природі немає хвороб, проти яких у рослинному світі не утворилися б десятки цілющих речовин» (Нуралієв Ю., 1988). Застосування лікарських рослин у лікуванні захворювань органів дихання має багатовікову традицію. Дуже часто — це єдиний засіб, спроможний допомогти хворому. Найпоширеніший симптом захворювань бронхолегеневої системи — кашель, який сприяє швидшому видаленню небажаних субстанцій з дихальних шляхів, таким чином поліпшуючи їх прохідність та відновлюючи мукоциліарний транспорт бронхіального секрету.

Необхідність призначення протикашльової терапії виникає головним чином за наявності непродуктивного сухого, нав’язливого кашлю. Особливість сухого непродуктивного кашлю полягає в тому, що він не сприяє евакуації секрету, який накопичується в дихальних шляхах, не звільняє рецептори слизової оболонки дихальних шляхів від його подразнювального впливу.

Ефективність терапії характеризується, по суті, посиленням кашлю внаслідок перетворення із сухого непродуктивного на вологий продуктивний і врешті сприяє його усуненню. Пригнічувати кашльовий рефлекс можна тільки в тому разі, коли кашель надто інтенсивний, заважає сну, виснажує хворого, супроводжується блюванням і при високому ризику розвитку аспірації. Перетворення сухого непродуктивного кашлю на вологий продуктивний досягають шляхом разрідження мокротиння, поліпшення стану слизової оболонки бронхів. Таку властивість мають протикашльові лікарські засоби (ЛЗ) периферичної дії.

Захворювання серцево-судинної системи

Аритмiї. Брадикардiя: плющ звичайний, собача кропива, ялівець; Тахiкардiя: анемона, барвiнок малий, валеріана лікарська, вовконiг європейський, глiд, горiх волоський, м'ята перцева, омела бiла, первоцвiт весняний, смородина чорна, собача кропива, шандра.

Атеросклероз: агрус, аїр, алое, арнiка гiрська, арум плямистий, артишок, астрагал солодколистний, астрагал хлопунець, бузина чорна, буряк, валерiана, гiнкго, гiркокаштан, глiд, горобина чорноплідна, дзвоники скупченi, дягiль, жовтушник сiруватий, звiробiй, калина, квасениця, квасоля, конвалiя, конюшина лучна, кропива дводомна, кульбаба, ліщина, мелiса, м'ята, облiпиха, омела, очиток, паслiн, полин, редька чорна, смородина чорна, суницi, талабан, хвощ польовий, цибуля городня, цибуля ведмежа, чайний гриб, часник, ялина.

Гiпертонiчна хвороба: агрус, арнiка гiрська, астрагали, барвiнок малий, буряк, вовчуг, гарбуз звичайний, глiд, горобина чорноплідна, дягiль лiкарський, звiробiй, кадило, калина, картопля, конвалiя, ліщина, мелiса, м'ята, оман високий, омела бiла, очиток їдкий, паслiн, собача кропива, суницi, хвощ польовий, цибуля ведмежа, цибуля городня, часник, чемериця, щавель кiнський, ялина.

Гiпотонiя: авран лiкарський, аконiт, лимонник китайський, родiола рожева.

Серцева недостатнiсть: авран лікарський, актинiдiя, астрагали, вовконiг, в'язiль, гвоздика дельтовидна, герань Робертова, горицвiт весняний, конвалiя, красоля велика, ліщина, наперстянка, олеандр, петрушка, ялина.

Стенокардiя: арнiка, астрагали, горицвiт, красоля, крiп, м'ята, перстач гусячий, собача кропива, талабан польовий.

Бронхiт, ларингiт, трахеїт: аїр, алтея, анiс, багатонiжка, буркун, герань Робертова, гiркокаштан, гiрчиця, горлянка, гринделiя, калачики, конюшина, копитняк європейський, котяча м'ята, красоля, кропива дводомна, липа, лобода доброго Генріха, материнка, медунка, мильнянка, м'ята, оман високий, паслін, первоцвiт весняний, перстач, пiвники, плющ, подорожник, редька чорна, фенхель, фiалка, часник, чебрець, чина лучна.

Бронхiальна астма: алое, алтея, анемона, анiс, арнiка, арум, багатонiжка, бедринець ломикаменевий, беладонна, блекота, болиголов, бузина, бузок, буквиця лiкарська, валерiана, веронiка лiкарська, в'язiль, гiнкго, гринделiя, дурман, зiрочки, конюшина, материнка, миколайчики, мильнянка, наперстянка, оман, паслiн, перстач, пiдбiл, пiзньоцвiт осiннiй, подорожник, розхiдник, ряска, суницi, шипшина, фенхель, часник, чемериця, щавель кислий.

Кашель: айва, айстра альпiйська, аконiт, алтея, багно звичайне, болиголов плямистий, бузина трав'яниста, веронiка, воловик лiкарський, гiркокаштан, горицвiт весняний, горiх волоський, гринделiя, калачики, картопля, конюшина, липа, лiщина, лобода, мак дикий, малина, метеринка, медунка, миколайчики, м'ята, овес, оман, паслiн, пастернак, пiдбiл, подорожник, стокротки, фiалка, чебрець, чорнокорiнь лiкарський, шандра звичайна.

Коклюш: актинiдiя, алтея, анемона, багно звичайне, бузок, кропива дводомна, кукiль, материнка, миколайчики, паслiн, плющ, подорожник, смородина чорна, цибуля, фiалка, чебрець, ялина.

Пневмонiя: анемона, анiс, астрагали, багно звичайне, горицвiт, грабельки звичайнi, дивина, конюшина, красоля, парило звичайне, паслiн, первоцвiт весняний, пiвники, чебрець, чина лучна, шипшина, ялина, яловець.