де а — прописана в рецепті кількість препарату; б — вміст вологи в глюкозі, що є в аптеці; х — необхідна кількість глюкози, що є в аптеці.

Якщо аналіз на вогкість показує вміст вологи в порошку глюкози, рівне 9,6%, то препарату слід узяти:

а на 200 мл розчину — 55 р.

№ 133. Rp.: Sol. Coffeini-natrii benzoatis 10% 50,0

Sterilisetur!

DS. По 1 мл під шкіру 2 рази на день

У рецепті № 133 приведений приклад розчину речовини, що є сіллю сильної підстави і слабкої кислоти. По вказівці ГФХ (стаття № 174), керуючись прописом для ампулірованного розчину кофєїнбензоата натрію, використовують як стабілізатор 0,1 н. розчин їдкого натра з розрахунку 4 мл на 1 л розчину. В даному випадку додають 0,2 мл розчини їдкого натра (рН 6,8—8,0). Розчин стерилізують текучою парою протягом 30 мін.

№ 134. Rp.: 01. Camphorati 20% 100,0

Sterilisetur!

DS. По 2 мл під шкіру

Рецепт № 134 — приклад ін'єкційного розчину, в якому як розчинник використано масло. Камфору розчиняють в більшій частині теплого (40—45 °З) стерилізованого персикового (абрикосового або мигдалевого) масла. Одержаний розчин фільтрують через сухий фільтр в суху мірну колбу і доводять маслом до мітки, промиваючи їм фільтр. Далі вміст переводять в стерильну склянку з прітертой пробкою.

Стерилізацію розчину камфори в маслі здійснюють текучою парою протягом 1 год.

Фізіологічні розчини. Фізіологічними називаються розчини, які по складу розчинених речовин здатні підтримувати життєдіяльність кліток, переживаючих органів і тканин, не викликаючи істотних зрушень фізіологічної рівноваги в біологічних системах. По своїх физико-хімічних властивостях фізіологічні розчини і примикаючі до них кровозамінні рідини вельми близькі до плазми людської крові. Фізіологічні розчини обов'язково повинні бути ізотонічнимі, містити хлориди калія, натрію, кальцію і магнію в співвідношеннях і кількостях, характерних для кров'яної сироватки. Дуже важлива їх здатність зберігати постійність концентрації водневих іонів на рівні, близькому до рН крові (~7,4), що досягається введенням в їх склад буферів.

Більшість фізіологічних розчинів і кровозамінних рідин для забезпечення кращого живлення кліток і створення необхідного окислювально-відновного потенціалу звичайно містить глюкозу, а також деякі високомолекулярні з'єднання.

Найпоширенішими фізіологічними розчинами є рідина Петрова, розчин Тіроде, розчин Рінгера — Локка і ряд інших. Іноді фізіологічним умовно називають 0,85% розчин натрію хлориду, що застосовується у вигляді вливань під шкіру, у вену, в клізмах при крововтратах, інтоксикаціях, при шоці і т. д., а також для розчинення ряду медикаментів при ін'єкційному введенні.

Література.

1. Ажгихин И.С. Технология лекарств. – М.: Медицина, 1975. – 511с.

2. Ажгихин И.С. Руководство к практическим занятиям по технологии лекарств. – М.: Медицина, 1977. – 384с.

3. Гендель В.Г., Ажгихин И.С., Печеников В.М. Избранные очерки современной теории и практики производства лекарств. – Пермь, 1975г. – 284с.

4. Муравьев И.А. Технология лекарств. – М.: Медицина, 1971. 752с.

5. Пивненко Г.П., Чаговець Р.К., Перцев И.М. Практикум з аптечної технології ліків. Київ, 1972р.

6. Пономарев В.Д. Экстрагирование лекарственного сырья. – М.: Медицина, 1976г.

7. Розенцвейг П.Э. Технология лекарственного сырь. – М.: Медицина, 1956.

8. Розенцвейг П.Э., Сандер Ю.К. Технология лекарств и галеновых препаратов. – Л.: Медицина, 1967.