У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


відсутності яких-небудь змін щільності речовини головного мозку на томограмах, що часто спостерігається у перші години і навіть добу розвитку інсульту. Близько 20 % випадків КТ мозку виявляє зону зниженої щільності, котра клінічно відповідає інфаркту мозку, протягом першої ж доби після початку захворювання. Але і в пізніші терміни КТ виявляє інфаркти, що відповідають клінічній картині, тільки у 60 % пацієнтів. Магнітно-резонансна томографія чутливіша, ніж КТ, у перші години інфаркта мозку і, як правило, через 24 години виявляє чіткі зміни речовини мозку, невидимі при звичайній КТ, а також зміни у стовбурі мозку і мозочку. Але цей метод менш доступний і в гострому періоді використовується в основному тоді, коли КТ недостатньо для виставлення діагнозу. Проте МРТ менш інформативна при крововиливах в мозок. При паренхіматозному крововиливі типові зміни при МРТ зберігаються на все життя, тому гематоми можуть бути виявлені навіть через роки після виникнення. Окрім того, МРТ точніше, ніж КТ, виявляє навіть невеликі вогнища крововиливу у стовбурі мозку і мозочка, оскільки при цьому методі відсутні перешкоди (?помехи) від кісткових структур. У діагностиці стенозуючих процесів допомагають ультразвукові методи. Техніку допплерографії брахіоцефальних артерій і транскраніального допплера можна комбінувати з ехо-зображенням (дуплексна техніка). Дуплексне сканування поєдує в собі ультразвукову візуалізацію у режимі реального часу для оцінки анатомічної будови артерії з імпульсним допплерівським аналізом кровотоку в будь-якій точці просвіту судини. Точність і доступність методу зростають при застосуванні кольорового кодування допплерівських сигналів, щоб показати напрям кровотоку і його швидкість. Дуплексне сканування дозволяє рано виявити пацієнтів з важким стенозом сонної артерії, яким показані катетеризаційна ангіографія і операція – каротидна ендартеректомія. Транскраніальна допплерографія (ТКДГ) дає інформацію не лише про швидкість кровотоку в головних внутрішньочерепних артеріях, але й про степінь компенсації кровотоку у досліджуваному судинному басейні, що важливо як для діагностики, так і для оцінки ефективності лікування хворого. У перші години чи дні після закупорки (?окклюзії) часто настає реканалізація артерії. Тому в гострому періоді інсульта ТКДГ доцільно здійснювати якомога раніше і оцінювати у динаміці, оскільки швидкість кровотоку в артерії не завжди допомагає визначити місце її окклюзії. У випадку, коли КТ чи МРТ недоступні, обов’язкове проведення ехоенцефалоскопії (М-Ехо), за відсутності протипоказів – люмбальної пункції і дослідження ліквору. Люмбальна пункція протипоказана при запальних змінах в поперековій області і при підозрі на внутрішньочерепний об’ємний процес (небезпека дислокаційних порушень). Дані, отримані за допомогою цих методів, дозволяють одразу вирішити питання щодо застосування тромболітичної чи атникоагулянтної терапії при ішемічному інсульті, хірургічного втручання при крововиливі. Але подальша тактика лікування, особливо при ішемічному інсульті, залежить від патогенезу даного виду інсульту. І приблизно у 40 % випадків не вдається точно встановити патогенез інсульту, не дивлячись на ретельно опрацьований анамнез, клінічну картину розвитку захворювання, інструментальні і біохімічні методи дослідження. А при інфаркті мозку вже в гострішому періоді постає потреба у визначенні його підтипу (атеротромботичний, кардіоемболічний, лакунарний і ін.), бо ж від цього залежить вибір терапії (тромболізис, регуляція загальної гемодинаміки, лікування миготливої аритмії і т. д.). Це важливо також і для попередження ранніх повторних інфарктів.

Клініка ішемічного інсульту. Типові зони тромбоза судин мозку: - Common carotid a, - Internal carotid a, - Anterior cerebral a, - Middle cerebral a, - Vertebral a, - Posterior inferior cerebral a, - Anterior inferior cerebral a, - Posterior cerebral. Інсульти у 80 % випадків спостерігаються в системі середньої мозкової артерії, а в 20 % - в інших мозкових судинах. Ішемія в басейні A. cerebralis media. Клінічний досвід свідчить, що до розвитку інфаркту мозку про звуження судини звичайно попереджують ТІА в басейні середньої мозкової артерії. Їх симптоматика схожа з такою при ТІА, пов’язаних з погіршенням гемодинаміки в результаті стенозу внутрішньої сонної артерії, але на відміну від останньої стовбур середньої мозкової артерії та її гілки, як правило, закриваються емболом.

Лікування. Лікування хворих в гострому періоді інсульту (приблизно перші три тижні) складається з базисної терапії, котра не залежить від характеру ГПМК і складається із загальних заходів з терапії і профілактики різного роду соматичних ускладнень, які розвиваються зазвичай на фоні ГПМК, і диференційованої терапії, коли враховують характер та патогенетичний підтип інсульту. (Таблиця “Лікування хворого в гострому періоді ішемічного інсульту” наведена нижче). На сьогодні система лікування хворих в гострому періоді інсульту зазнає значних змін у всіх розвинених країнах. Це зумовлено можливістю користуватися новою діагностичною апаратурою, яка дозволяє вже в перші години госпіталізації складати план лікування, враховуючи характер інсульту, часто і його патогенез, розміри вогнища ураження. А проведення рандомізованих контрольованих досліджень (РКД) дозволяє виявити найефективніші методи лікування. Базисна терапія. 1. Заходи, спрямовані на нормалізацію функції зовнішнього дихання і оксигенації (санація дихальних шляхів, за необхідності інтубація трахеї, проведення ШВЛ). Покази для початку ШВЛ: РаО2 – 55 мм рт. ст. і нижче, ЖЄЛ – менше 12 мл/кг маси тіла, а також клінічні критерії – тахіпное 35-40 за хв.,зростаючий цианоз, артеріальна дистонія. 2. Регуляція функції серцево-судинної системи: - підтримання АТ на 10 % вище цифр, до яких адаптований хворий (прагнуть встановити систолічний АТ на рівні 10 мм вище “робочих” цифр, діастолічний – не вище 120 мм рт. ст.). При проведенні антигіпертензивної терапії перевагу надають бета-адреноблокаторам (обзидан, атенолол та ін.), інгибіторам АКФ (ренітек та ін.) в малих дозах, які

Сторінки: 1 2 3