Дослід-жувати пульс на променевій артерії не слід, бо його відсутність ще не свідчить про зупинку кровообігу (спазм артерії може заважати відчути пульс за збе-реження роботи серця).
Крім цього, пульсація власних дрібних артерій пальців лікаря може сприйматися як пульсація променевої артерії пацієнта;
д) блідий колір слизових оболонок і шкіри (якщо першим зупиняється дихання, спостерігається ціаноз);
е) тотальна атонія (їй може пере-дувати короткий приступ судом).
Наявність будь-яких трьох ознак із чотирьох наведених (непритомність, розширення зіниць, відсутність пуль-су, зупинка дихання) у будь-якому по-єднанні дає право констатувати «зу-пинку кровообігу» і вимагає проведен-ня серцево-легеневої реанімації. Для встановлення такого діагнозу потрібно не більше 8—10 с.
Ефективність стабілізації життєвих функцій здебільшого визначається швид-кістю подання допомоги: якщо серце-во-легеневу реанімацію розпочали про-тягом перших 2 хв, успіх може бути до-сягнутим у 92 % випадків, у разі зволі-кання ефективність її зменшується.
Серцево-легенева реанімація про-водиться у такому порядку:
1) постановка діагнозу «клінічна смерть»;
2) забезпечення прохідності ди-хальних шляхів і проведення ШВЛ за методом рот до рота (2—3 рази) або рот до носа;
3) укладання хворого на тверду поверхню на спину;
4) проведення закритого (зовніш-нього) масажу серця в поєднанні- з ШВЛ.