РЕФЕРАТ

на тему:

„Перші дипломовані лікарі: Юрій Дрогобич-Котермак (1450 – 1494рр.) та Георгій-Франциск Скорина (1490 – 1551рр.)”

План

1. Біографія Юрія Дрогобича.

2. Юрій Дрогобич – перший дипломований лікар.

3. Життєвий шлях Григорія (Франциска) Скорини.

4. Лікар Григорій (Франциск) Скорина.

Використана література.

1. Біографія Юрія Дрогобича

ДРОГОБИЧ (Котермак) Юрій (бл. 1450 — 1494) — мислитель-гуманіст, астроном, астролог, медик, математик. Народився у Дрогобичі. Вчився у Краківському та Болонському університетах — найбільших у той час гуманістичних центрах Європи. Одержав ступінь доктора філософії та медицини у Болонському університеті, де протягом 1478 — 1482 рр. викладав математику й астрономію. У 1481 — 1482 рр. займав посаду ректора університету медиків та вільних мистецтв. Повернувшись до Кракова, працював професором медицини й астрономії в 1487 — 1494 рр.

У Дрогобичі народився і, очевидно, одержав початкову освіту Юрій Котермак - відомий учений, педагог і письменник, ректор Болонського університету, професор Краківського університету, перший український автор друкованої книжки, що вийшла в Римі 1483 р. Наш земляк прибрав собі прізвище Дрогобич.

Навчався у Львові, Кракові, Болоньї (Італія). В 1481 — 82 рр. — ректор Болонського ун-ту. Наприкінці 80-х рр. XV ст. викладав астрономію та медицину в Краківському ун-ті, де його учнями були славетний польський астроном Н. Коперник та відомий німецький гуманіст К. Цельтіс. Д. пітримував тісні зв’язки з багатьма гуманістами з різних країн, зокрема з італійським гуманістом Ф. Б. Калімахом та піонером кириличного друкарства Ш. Фіолем, видавничу діяльність якого підтримував.

Помер видатний український учений 4 лютого 1494 року.

2. Юрій Дрогобич – перший дипломований лікар

В 1450 році в Дрогобичі, в сім'ї бідного ремісника Михайла Доната, народився Юрій Котермак, який згодом став ще більш славетним лікарем.

Юрко Котермак з дитинства вивчив спочатку латину, а потім італійську мову. З шістнадцяти років, залишившись круглим сиротою, став працювати перекладачем у генуезьких купців у Львові. З одним з караванів він побував у Криму, в Кафі (туди прибув генуезькою галерою з Акермана, а назад подорожував суходолом через Перекоп). На початку 1469 року обдарований юнак вступив до Краківського університету і вже у наступному році одержав там ступінь бакалавра вільних мистецтв, а у 1473 році - магістра.

Після цього він дістався Італії (подолавши більшу частину відстані пішки) і вступив до найстарішого в Європі Болонського університету. З 1478 року викладав там астрономію, склав "Прогностик на 1478 рік" і написав трактат про сонячне затемнення в тому ж році. Пізніше надрукував книжку "Прогностична оцінка поточного 1483 року" (це була перша книжка, надрукована українцем). У цих творах містилось чимало географічних відомостей, зокрема, про східнослов'янські землі, Кримське ханство, Мангупське князівство Феодоро, Кафу, також згадується Москва - вперше у друкованій літературі. Автор обрав собі псевдонім Юрій Дрогобич - за назвою рідного міста. Отримавши в Болоньї звання доктора філософії, "магістр Георгіус з Русі" не залишив студентської лави, бо бажав прослухати повний чотирирічний курс медицини. На 1481-1482 навчальний рік його обрали ректором університету медиків і артистів. Отримавши звання доктора медицини, Юрій Дрогобич повернувся до Кракова і в 1488 р. у Краківському університеті читав курс лекцій з медицини (в цей час серед студентів був М. Коперник). В 1494 р. доктор філософії й медицини Юрій Дрогобич помер у Кракові.

3. Життєвий шлях Григорія (Франциска) Скорини

Франциск Скорина жив і творив на ниві християнської освіти в епоху європейського гуманістичного Ренесансу (перша половина XVI в.). Він глибоко шанований в Білорусі. Його ім'ям названий головний проспект білоруської столиці, багато вулиць, учбові заклади країни. Орден Франциска Скорини – вища державна нагорода. Проте багато що в житті великого гуманіста дотепер покрите таємницею. Декілька сторіч дослідники вивчають загадку його особи, намагаються відтворити етапи життя і творчості видавця і коментатора першої друкарської Біблії на старобілоруській мові, адресованої не тільки білорусам, але і всім східно-слов'янським народам. Його Біблія вийшла раніше німецької, виданої Мартіном Лютером. Скорина майже на півстоліття випередив польських і російських видавців. Але і сьогодні життєпис великого просвітителя позначений тільки пунктирно. Невідомі точні дати його народження і смерті, місце поховання, вельми суперечливі відомості про віросповідання.

Адже пошуки вели десятки допитливого розуму, оскільки значення діяльності Скорини для розвитку європейської писемності важко переоцінити.

Білоруський просвітитель і першодрукар Франциск Скорина народився, по його ж виразу, в «славному місці Полоцьку», в купецькій сім'ї. Щодо дати народження більшість дослідників схиляється до 1490 р., саме він був визначений при святкуванні 500-річчя з дня народження першодрукаря. 1990 р. було оголошено ЮНЕСКО роком Скорини. Обгрунтуванням даної версії служить достовірний факт, що в 1504р. Скорина поступив в університет польського міста Краків на факультет вільних мистецтв, куди приймали після досягнення 14 років. Знайдені більше ста років тому акти засвідчили, що через два роки він був удостоєний вченого ступеня бакалавра. За деякими даними, досить солідна на ті часи освіта дозволила хлопцеві стати секретарем короля Дакиі (провінції на території Румунії).

Матеріально хлопець не мав потреби: батько торгував хутровиною і шкурами по всій Європі, а після його смерті справа перейшла до старшого сина Івана.

Через декілька років Франциск опинився в Італії, де в 1512 р. після здачі іспитів при Падуанському університеті одержує звання доктора медицини. Збереглися записи протоколу іспиту, де, зокрема, мовиться: «Він проявив себе так похвально і чудово під час строгого випробування, висловлюючи відповіді на поставлені йому питання і відкидаючи