Міністерство охорони здоров’я України
РЕФЕРАТ
на тему:
„Організація заготівлі лікарських рослин аптечними установами”
План
І. Вступ.
ІІ. Заготівля лікарських рослин.
ІІІ. Підготовка до сушіння лікарських рослин.
IV. Сушіння.
V. Зберігання.
VІ. Заходи безпеки по роботі з отруйними рослинами.
VІІ. Висновок.
VІІІ. Література.
Вступ
Спосіб використання лікарських рослин залежить від особливостей біологічно активних речовин, що вміщуються в рослинах. Тому потрібно враховувати, що більшість біологічно активних речовин дуже легко руйнуються і відповідно, ретельно виконувати правила заготівлі, щоб виключити можливість цих втрат.
ІІ. Заготівля лікарських рослин
Вміст біологічно активних речовин в різних органах рослин непостійний і залежить від філологічної фази, умов місця вирощування, часу доби, погодних умов і цілого ряду інших, менш важливих факторів. Багато діючих речовин рослин дуже непостійні: вони швидко випаровуються, розкладаються при підвищеній температурі і під дією сонячного проміння. Атмосферні опади, навіть в такій невеликій кількості, як роса, вимивають розчинні речовини із надземних органів рослин. Неврахування якого-небудь фактора може призвести до того, що в заготовленій лікарській сировині буде мало біологічно активних речовин, а самі рослини виявляться знищеними марно.
Для попередження зникнення біологічно активних речовин із надземних факторів рослин, збирати їх необхідно тільки в суху погоду або ранком, після висихання роси, а для попередження руйнівної дії сонячного проміння – в похмурі дні або раннім ранком. При заготівлі лікарської сировини потрібно також враховувати періоди, протягом яких в тому чи іншому органі накопичується максимальна кількість діючих речовин. Зупинимося більш конкретно на термінах і засобах заготівлі різноманітних видів лікарської сировини.
Бруньки мають максимальну кількість біологічно активних речовин перед розкриванням, тому заготовляти їх необхідно весною. Найкраще зберігати бруньки із зрубаних дерев на лісосіках. При цьому значно скорочуються витрати праці і не пошкоджується крона дерев. В інших випадках гілки для заготівлі бруньок зрізають гострим секатором.
Листя дерев і кущів заготовляють переважно в період цвітіння, іноді під час дозрівання плодів, і тільки у деяких видів, зразу ж після розпускання або в іншу пору року. Звичайно їх збирають з нижньої і середньої частини пагонів (рідше, коли потрібні )молоденькі листочки, з верхньої. Листки, які пошкоджені комахами і заражені хворобами, не використовують. Листя також збирати краще на лісозаготівлях.
Трав’янисті рослини заготовляють переважно під час цвітіння. Їх зрізують ножицями на висоті 5-10 см. від поверхні грунту, а в густих заростях – косять. В рослин дерев’яніючими в нижній частині пагонами, звичайно використовують тільки верхівки. Іноді збирають тільки листя трав’янистих рослин.
Квіти частіше за все зберігають летучі і швидкорозчинні діючі речовини. Максимальна кількість їх накопичується до початку цвітіння. Заготовляти їх починають, коли ще не всі квітки в суцвіттях розпустилися. У деяких рослин збирають тільки бутони. Відцвілі квіт звичайно не використовують. З трав’янистих рослин і з невеликих кущів квіти обривають руками або зрізують ножицями, а з дерев, великих кущів – секаторами. Неможна з рослин обривати всі квіти. Частину квітів необхідно залишити для утворення плодів і розмноження рослин. Не збирають пошкоджені квіти. Зібрані квіти потрібно якнайшвидше висушити.
Плоди накопичують максимальну кількість біологічно активних речовин до моменту дозрівання. Тому для лікарських цілей потрібно збирати тільки зрілі плоди. Тільки у рослин, плоди яких після дозрівання зразу ж опадають або відносяться вітром, заготівлю починають дещо швидше. У більшості рослин плоди дозрівають неодночасно, тому збирають їх вибірково. Сочні плоди потрібно збирати рано вранці або вечором, оскільки зірвані в сильну спеку, вони швидко портяться. З гілок їх знімають обережно, щоб не пошкодити оболонку. Не використовують насіння і плоди, які пошкоджені комахами.
Спори плавунів і пильця квітів збирають в суху погоду. При заготівлі спор зрізають ножицями тільки частину колосків, залишаючи деяке їх число для розмноження.
Кору звичайно заготовляють під час весняного сокоруху. В цей період в ній зберігається найбільша кількість біологічно активних речовин і вона краще знімається з пагонів. Непридатна кора з відмираючи пагонів, які легко оприділити по наростах, лишайника. Кору зазвичай знімають з молодих пагонів і стовбурів там, де вона немає коркового слою (на потріскалася). Забороняється оголяти пагони і стовбури по всіх поверхності, оскільки це призводить до смерті рослин. Звичайно роблять два напівкругових надрізів на відстані 20 – 30 см один від одного, які потім з’єднують двома або трьома прокольними. Іноді кору не знімають до кінця, починаючи в напіввідзнятому вигляді для пров’ялювання.
Коріння, кореневище, цибулини і клубні у трав’янистих однорічних рослин заготовляють найчастіше восени після засихання стебла або весною, до їх появи. Оскільки весною знайти місцезнаходження клубнів і коренів у цих рослин тяжко, приходиться задовольнятися осінніми заготовками. У багаторічних рослин під час весняної заготівлі стоячі стебла дозволяють швидко знайти лікарську сировину. Звичайно підземні частини рослин викопують лопатами і очищають від землі.
Щоб уберегти популяції лікарських рослин від погибелі, не слід виривати рослини з корінням, якщо воно не являється предметом заготівлі.
Орієнтовані терміни заготівлі різноманітних видів лікарської сировини в різних рослин різні.
ІІІ. Підготовка до сушіння лікарських рослин
Надземні органи рослин сушать зразу ж після збирання. Перед тим лікарську сировину очищають від по сторонніх часточок, знищують раптові інші види рослин, різноманітне сміття, непотрібні і пошкоджені комахами і хворобами листя, квіти, стебла і плоди.
Мити сировину в абсолютній більшості випадків небажано, оскільки при цьому вимиваються деякі біологічно активні речовини і лікарські рослини втрачають свою цінність. Щоб сировина була чистіша, надземні органи краще збирати через декілька днів після дощу, коли пилюка