РЕФЕРАТ

на тему:

„Кровообіг і кровопостачання.”

План

1. Процес кровообігу та його здійснення.

2. Велике і мале коло кровообігу.

3. Кровоносні судини. Рух крові по судинах.

4. Причини руху крові по артеріях, венах, капілярах (пульс, артеріальний тиск).

Використана література.

1. Серцево-судинна система надає руху крові, розносить кров по всьому тілу і забезпечує виконання кров'ю її функцій. Система крово-обігу складається з серця та кровоносних судин. Серце — це порож-нистий м'язовий орган, який виштовхує кров у судини. У людини і ссавців та птахів серце поділене суцільною перегородкою на дві частини — праву й ліву, порожнини яких між собою не сполучають-ся. Кожна половина розділена поперечною перегородкою ще на дві частини — передсердя й шлуночок. Між ними е отвір з клапанами, які пропускають кров лише в одному напрямку.

Кровоносні судини — це трубки, що, розгалужуючись, зменшують свій діаметр аж до найдрібніших судин — капілярів. Далі капіля-ри зливаються, при цьому діаметр утворюваних судин (вен) зрос-тає. По кровоносних судинах кров розноситься до всіх органів і тканинна потім знову збирається до всіх органів і тканин, а потім знову збирається до серця.

Сталість внутрішнього середовища забезпечується безперервною роботою органів дихання, кровообігом, травленням і регулюється нервовою та ендокринною системами. Із органів травлення до крові надходять поживні речовини. В органах дихання кров збагачується киснем і звільнюється від вуглекислого газу. У нирках вона - очищається від шкідливих для організму продуктів життєдіяльності клітин - сечової кислоти та надміру води і мінеральних солей. Між кров'ю, клітинною рідиною та клітинами постійно відбувається обмін речовинами. Із крові до тканинної рідини надходять поживні речовини, вода, кисень, а з тканинної рідини до крові - продукти розпаду поживних речовин (аміак, вуглекислий газ).

Кров безперервно циркулює по кровоносних судинах, виконуючи важливу транспортну функцію. Вона доставляє до клітин поживні речовини та кисень і транспортує до легень вуглекислий газ, а до органів виділення продукти розпаду поживних речовин. Кров бере участь у гуморальній регуляції організму. Біологічно активні речовини, наприклад гормони залоз внутрішньої секреції надходять у кров, транспортуються із током крові до клітин і таким чином впливають на їхню активність. Кров виконує також захисну функцію. До організму можуть потрапити отруйні речовини, віруси, мікроорганізми. У крові існують різні механізми їхнього знешкодження.

В організмі людини кров становить близько 7,7% від загальної маси тіла, тобто в ній циркулює близько п'яти літрів крові (для людини масою 70 кг). До складу крові входять плазма, кров'яні клітини - еритроцити та лейкоцити, кров'яні пластинки - тромбоцити. Еритроцити, лейкоцити і тромбоцити називають ще . Уперше клітини крові відкрив італійський анатом і лікар Мар-целло Мальпігі (1665 p.). Він вважав, що це жирові міхурці. Деякі перші дослідники гада ли, що еритроцити і тромбоцити - це маленькі тварини "анімалікуди". Зараз відомо, що клітини крові постійно руйнуються і утворюються органами кровотворення. Плазма крові на 90% складається з води. У плазмі розчинені органічні та неорганічні речовини. Концентрація солей у плазмі становить 0,9% і підтримується на сталому рівні. Водний розчин солей, концентрація якого дорівнює 0,9%, називають фізіологічним розчином. Його використовують у медицині для поповнення крові в організмі при значних крововтратах.

Рух крові по судинах називають кровообігом. Система органів кровообігу складається із серця і кровоносних судин. Свої функції (транспортну, регуляційну та захисну) кров виконує завдяки постійному рухові по кровоносних судинах. Цей рух забезпечується ритмічними скороченнями , яке працює як насос, перекачуючи по кровоносній системі кров. Припинення руху крові, навіть на короткий час, є смертельно небезпечним для організму. Клітини організму, особливо нервові, не можуть функціонувати навіть кілька хвилин без кисню і поживних речовин, які переносяться кров'ю. Продукти розпаду поживних речовин, що не виводяться з клітин кров'ю, отруюють їх.

2. Велике і мале коло кровообігу. Кровоносні судини утворюють два кола кровообігу — велике і мале. Велике коло починається від лівого шлуночка, звідки виходить найбільша кровоносна судина ті-ла — аорта. По аорті й артеріях, що відходять від неї, кров роз-носиться по всьому тілу; в капілярах вона віддає тканинам кисень та поживні речовини, а з них забирає вуглекислий газ і продукти окислення, перетворюється з артеріальної на венозну і по венах повертається до правого передсердя.

Мале коло кровообігу починається з правого шлуночка. Сво-їми скороченнями він виштовхує венозну кров у легеневу артерію, звідки вона розноситься до легеневих капілярів. Тут кров віддає вуглекислий газ, насичується киснем і по легеневих венах тече до лівого передсердя. З лівого передсердя через лівий шлуночок кров знову поступає у велике коло кровообігу.

Судини, по яких кров рухається від серця, називаються арте-ріями, до серця — венами. У великому колі кровообігу по артеріях тече артеріальна кров, а по венах венозна. У малому колі, навпа-ки, по артеріях від серця тече венозна кров, а по венах повертає-ться до серця артеріальна.

3. Кровоносні судини за будовою і функціями поділяються на артерії, капіляри і вени.

Артерії. По артеріях кров під великим тиском тече від серця. Тому артерії мають товсті пружні стінки. До складу артеріальної стінки входять волокна гладеньких м'язів, еластичні волокна й спо-лучна тканина.

Гладком'язові волокна, скорочуючись та розслаблюючись, звужу-ють та розширюють артерії і таким чином регулюють потік крові в них. Еластичні волокна надають артеріям пружних властивостей. Пружність артерій, особливо аорти й легеневої артерії, має велике значення для руху крові. Лівий шлуночок під час скорочення ви-штовхує