Клас ІІІ

Ніфедипін (короткої дії) протипоказаний хворим з ГІМ; ділтіазем та верапаміл протипоказані хворим з ЛШ дисфункцією або ЗСН.

ПРЕПАРАТИ МАГНІЮ

КласІ

Немає даних

Клас ІІа

1) призначення з метою корекції електролітного дисбалансу, особливо У хворих, що лікувалися діуретиками перед ГІМ;

2) хворим з епізодами поліморфної шлуночкової тахікардії типу «torsade de pointes» на фоні подовженого інтервалу QТ — призначити 1-2 г магнію болюсом впродовж 5 хв.

Клаc ІІб

Призначення магнію болюсом та інфузією хворим високого ризику, та/або тим, кому неможливо провести реперфузійні процедури. Підготовка до виписки з стаціонару

Неінвазивна оцінка пацієнтів низького ризику

Клас І

1. ЕКГ з навантаженням.

а. До виписки для прогностичної оцінки або визначення функціональної здатності (субмаксимальне на 4-6 добу або лімітована симптоматикою на 10-14 добу).

б. На ранньому етапі після виписки для прогностичної оцінки або визначення функціональної здатності (14-21 доба).

с. На пізньому етапі після виписки (3-6 тиждень) для визначення функціональної здатності або прогнозу, якщо раніше навантаження було субмаксимальне.

2. Фізичні вправи, вазодилятаторна стрес ядерна сцинтиграфія або навантажувальна стрес-ехокардіографія, коли основні відхилення на ЕКГ мають суперечливу інтерпретацію.

Клас ІІ а

1. Стрес-ядерна сцинтиграфія з дипіридамолом або аденозіном або ехокардіографія з добутаміном до виписки для прогностичної оцінки пацієнтам, які не можуть виконувати фізичне навантаження.

2. Двовимірна ехокардіографія з фізичним навантаженням або ядерна сцинтиграфія (до або зразу після виписки для оцінки прогнозу).

КласШ

1. Стрес тестування протягом 2-3 діб гострого інфаркту міокарда.

2. Інші фармакологічні тести або тести з фізичним навантаження в будь-який час для оцінки пацієнтів з нестабільною постінфарктною стенокардією.

3. В будь-який час для оцінки пацієнтів з гострим інфарктом міокарда які мають ознаки некомпенсованої серцевої недостатності, аритмії або інші некардіальні важкі стани, які значно обмежують їх можливість виконувати фізичне навантаження.

4. До виписки для оцінки пацієнтів, які були відібрані для проведення серцевої катетеризації. В цій ситуації тест з фізичним навантаженням може бути корисним після катетеризації для оцінки функції або ідентифікації ішемії при розповсюдженні пошкодження коронарних судин середньої важкості.

Оцінка шлуночкової аритмії-звичайні тести

Клас І

Немає

Клас ІІа

Немає

Клас ІІб

1. Амбулаторне (холтерівське) моніторування, сигнально-усереднена ЕКГ, варіабельність серцевого ритму, моніторинг чутливості барорецепторів поодинці або в комбінації з цими або іншими тестами, включаючи функціональні тести (фракція викиду, тредміл) для оцінки ризику після інфаркту міокарда, особливо у пацієнтів із збереженим високим ризиком, коли результати можуть вплинути на ведення або на цілі клінічного дослідження.

Оцінка за інвазивними тестами

Коронароангіографія та можливість ЧТКА

Клас І

1. Пацієнти зі спонтанними епізодами міокардіальної ішемії або епізодами міокардіальної ішемії, які провокуються мінімальним напруженням протягом відновлення після інфаркту міокарда.

2. До заключної терапії ускладнень інфаркту, таких як гостра мітральна регургітація, дефект міжшлуночкової перетинки, псевдоаневризма або лівошлуночкова аневризма.

3. Пацієнти з тривалою гемодинамічною нестабільністю.

Клас ІІа

1. При підозрі на інфаркт міокарда, який розвинувся за механізмом іншим, ніж тромбоз на атеросклеротичній бляшці. Це може бути емболія коронарних артерій, певні метаболічні або гематологічні захворювання, спазм коронарних артерій.

2. Пацієнти, що перенесли гострий інфаркт міокарда зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка (фракція викиду менше або дорівнює 40 %), застійною серцевою недостатністю, попередньою реваскуляризацією або злоякісними шлуночковими аритміями.

3. Пацієнти, що перенесли гострий інфаркт міокарда, які мали ознаки серцевої недостатності протягом гострої стадії, але потім демонстрували збережену функцію лівого шлуночка.

Клас ІІІ

1. Коронароангіографія зроблена всім пацієнтам після інфаркту для визначення пов'язаних з інфарктом артерій, що персистентно закупорюються, при спробі провести реваскуляризацію артерій або визначити пацієнтів з трисудинним ураженням.

2. Всі пацієнти після не Q-інфаркту міокарда.

3. Рецидивуюча шлуночкова тахікардія або фібриляція або їх поєднання, незважаючи на антиаригмічну терапію у пацієнтів без ознак наявності міокардіальної ішемії.

Клас III

1. Рутинне використання коронароангіографії з наступною ЧТКА на артеріях, що пов'язані з інфарктом, протягом декількох діб після проведення тромболітичної терапії.

Пацієнти, що перенесли гострий інфаркт міокарда, які не будуть кандидатами для проведення коронарної реваскуляризації.

Рутинна коронароангіографія та ЧТКА після успішної тромболітичної терапії

Клас І

Немає

КласІІ

Немає

КласШ

1. Рутинна ЧТКА стенозованої артерії, що пов'язана з інфарктом міокарда негайно після тромболітичної терапії.

2. ЧТКА стенозованої артерії, що пов'язана з інфарктом міокарда протягом 48 годин після проведення тромболітичної терапії у асимптомних пацієнтів без ознак ішемії.

ВТОРИННА ПРОФІЛАКТИКА

Контроль ліпідів крові

Клас І

1. Дієта зі зниженою кількістю насичених жирів та холестерину (менше ніж 7 % загального калоражу для насичених жирів та менше ніж 200 мг/добу, холестерину) повинна бути призначена всім пацієнтам, що перенесли гострий інфаркт міокарда.

2. Частині пацієнтів з рівнем ЛПНЩ більше ніж 125 мг/дл, незважаючи на дієту, потрібно призначити медикаментозну терапію з метою зниження рівня ЛПНЩ менше ніж 100 мг/дл.

3. Пацієнти з нормальним рівнем холестерину плазми, які мають рівень ЛПВЩ менше ніж 35 мг/дл, повинні отримувати немедикаментозну терапії (наприклад, фізичні вправи), спрямовані на підняття їх рівня ЛПВЩ.

Клас ІІа

1. Медикаментозна терапія може доповнити дієту у пацієнтів з рівнем ЛПНЩ менше ніж 130 мг/дл, але більше ніж 100 мг/дл, після відповідповідного дослідження при дотриманні тільки дієти.

2. Пацієнти з нормальним рівнем загального холестерину, але з рівнем ЛПВЩ менше ніж 35 мг/дл, незважаючи на дієту та іншу немедикаментозну терапію можуть починати з препаратів, таких як ніацин, для підняття рівня ЛПВЩ.

3. Медикаментозна терапія ніацином або гемфіброзилом може доповнити дієту, незважаючи на рівні ЛПВЩ та ЛПНЩ, якщо рівень тригліцеридів більше 200 мг/дл.

Інгібітори ГМГ-КоА редуктази призводять до значного зниження ЛПНЩ Ніацин менш ефективно знижує ЛПНЩ, але більш ефективно підвищує рівень ЛПВЩ. Смоли рідко достатньо ефективні при використанні в монотерапії, але вони можуть використовуватись для зниження ЛПНЩ з або ГМГ-КоА редуктазою.

Довготривала терапія бета-адреноблокаторами