реагує на введення рідини
Клас III
Хворим без ускладнень
Моніторинг гемодинаміки за допомогою інтраартеріальних систем:
Клас I
1) хворим з вираженою гіпотензією (систолічний АТ < 80 мм рт.ст.) та/ або кардіогенним шоком;
2) хворим, яким призначили вазопресори
Клас Па
Хворим, яким призначили в/в нітропруссид або інші вазодилататори.
КласПб
1) хворим зі стабільною гемодинамікою, що отримують в/в нітрогліцерин;
2) хворим, які отримують в/в інотропні препарати.
Клас III
Хворим зі стабільною гемодинамікою.
Інтрааортальна контрапульсація:
Клас I
1) при кардіогенному шоці, при неефективності фармакотерапії з метою «стабілізації» стану перед реваскуляризаційними процедурами;
2) при гострій регургітації або ДМП з метою «стабілізації» перед репараційними втручаннями;
3) при рецидивах стійкої шлуночкової тахікардії;
4) при рефрактерній постінфарктній стенокардії як «місток» до реваскуляризаційних втручань.
Клас ІІа
Хворим з нестабільною гемодинамікою, зниженою функцією ЛШ або у разі збереження проявів ішемії
Клас ІІ б
1) за недієвості тромболізису, але у разі ефективної ЧТКА або хворим з ураженнями трьох коронарних артерій;
2) хворим з великим за розміром інфарктом з/або без ознак ішемії.
ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ПОРУШЕННЯМИ РИТМУ
Фібриляція передсердь:
Клас І
1) електрокардіоверсія при гемодинамічній нестабільності або стійкі ішемії;
2) швидка дігіталізація;
3) в/в бета-блокатори при відсутності ЛШ дисфункції, бронхообструкції та а-в блокади;
4)гепарин.
Клас ІІб
Ділтіазем або верапаміл в/в з метою сповільнення частоти скорочень шлуночків при протипоказах або неефективності бета-блокаторів.
Шлуночкова тахікардія / фібриляція шлуночків:
Клас І
1) при фібриляції шлуночків та стійкої (30 с.) поліморфної шлуночкової тахікардії — удар несинхронізованим струмом з потужністю першого удару 200 Дж, другого (за потреби) — від 200 до 300 Дж, третього (за потреби) -360 Дж;
2) у разі стійкої мономорфної шлуночкової тахікардії на фоні стенокардії набряку легень або гіпотензії (АТ < 90 мм рт.ст.) — удар синхронізованим електричним струмом з потужністю першого удару 100 Дж та з подальшим підвищенням потужності ударів за потреби;
3) при стійкій мономорфній шлуночковій тахікардії без стенокардії, набряку легень та гіпотензії:
а) лідокаїн — спершу болюс 1-1,5 мг/кг; за потреби призначачати додаткові болюси кожні 5-10 хв. з максимальною навантажувальною дозою З мг/кг; потім — інфузія 2-4 мг/хв.;
б) прокаїнамід: спершу навантажувальна доза 20-30 мг/хв інфузією до досягнення дози 12-17 мг/кг; потім — інфузія 1-4 мг/хв.;
в) аміодарон: спершу 150 мг інфузією впродовх 10 хв., потім — інфузія з швидкістю 1 мг/хв. впродовж 6 годин, потім — підтримуюча доза 0,5 мг/хв
г) кардіоверсія синхронізованим струмом, почінаючи з 50 Дк.
Клас ІІа
1) інфузія антиаритмічного препарату впродовж 6-24 годин після епізоду шлуночкової тахікардії/фібриляції;
2) корекція електролітних та кислотно-основних порушень.
Клас ІІб
Поліморфна рефракторна шлуночкова тахікардія повинна корегуватися «агресивними» методами: бета-блокатори, аміодарон, аортальна контрапульсація, невідкладна ЧТКА-АКШ
Клас ІІІ
1) лікування шлуночкових екстрасистол, нестійка шлуночкової тахікардії, епізодів ідіовентрикулярного ритму;
2) профілактичне призначення антиаритмічних засобів при приведенні тромболізису.
БРАДІАРИТМІЯ ТА БЛОКАДИ
Атропін
Клас І
1) симптомна синусова брадикардія;
2) асистолія;
3) симптомна а-в блокада на рівні а-в вузла.
Клас ІІб
Даних немає
Клас ІІІ
1) а-в блокада на інфранодальному рівні;
2) асимптомна синусова брадікардія. Тимчасова електрокардіостимуляція:
Клас І
1) симптомна синусова брадикардія, резистентні до лікування;
2) а-в блокада II ступеня Мобітц II;
3) а-в блокада III ступеня;
4) двопучкова блокада;
5) новопосталі блокади ніжок пучка Гіса;
6) поєднання БПНПГ або БЛНПГ з а-в блокадою І ступеня.
Клас ІІа
Безсимптомна брадікардія; БПНПГ
Клас ІІб
а-в блокада І ступеня.
Клас ІІІ
Неускладнений ГІМ.
Постійна кардіостимуляція:
КласІ
1) постійна а-в блокада II ступеня на рівні пучка Гіса-волокон Пуркін'є з двопучковими блокадами або повна а-в блокада;
2) транзиторна а-в блокада II або III ступеня на фоні блокад ніжок пучка Гіса;
3) симптомна а-в блокада незалежно від рівня блоку.
КласІІб
Постійна а-в блокада на рівні а-в вузла
Клас ІІІ
1) транзиторні а-в порушення провідності при нормальній провідності у шлуночках;
2) транзиторні а-в блокади на фоні БЛНПГ;
3) БЛНПГ за відсутності а-в блокади;
4) постійна а-в блокада І ступеня на фоні блокади ніжок пучка Гіса.
ГЕПАРИНОТЕРАШЯ
КласІ
Призначати всім хворим, яким передбачається реваскуляризація
КласІІб
Хворим невисокого ризику після тромболізису неселективниі препаратом — призначати гепарин підшкірне в дозах 7500-125000 одиниць двічі на добу до повного відновлення рухового режиму.
Клас ПІ
В/в гепарин впродовж 6 годин призначати хворим невисокого ризику після тромболізису неселективним препаратом.
БЕТА-БЛОКАТОРИ
Клас І
1) в перші 12 годин призначити всім хворим без протипоказів до бета блокаторів, незалежно від проведення тромболізису;
2) хворим із збереженням або з рецидивами ішемічного болю;
3) хворим з тахіаритміями (з частим скороченням шлуночків);
4) хворим з ГІМ без елевації сегменту SТ.
Клас ІІб
1) хворим з помірною СН (наявність хрипів в нижніх відділах легень без ознак зниження серцевого викиду) або з іншими відносними протипоказами до бета-блокаторів за умов ретельного спостереження за гемодинамікою.
Клас ІІІ
Хворим з вираженою СН
ІНГІБІТОРИ АНГІОТЕНЗИН- ПЕРЕТВОРЮЮЧОГО ФЕРМЕНТУ
Клас І
1) впродовж перших 24 годин призначати при елевації сегмента 5Т в більш ніж 2 передніх прекардіальних відведеннях або при клінічних проявах СН за відсутності гіпотензії (сист. АТ > 100 рт.ст.) або інших протипоказів до призначення ІАПФ;
2) в гострому періоді ІМ та на етапі реабілітації призначати при ФВ < 40 % або при клінічних ознаках СН.
Клас ІІ а
1) впродовж перших 24 годин всім хворим з підозрюваним ГІМ у разі відсутності протипоказів до ІАПФ;
2) асимптомним хворим з помірно зниженою функцією ЛШ (ФВ 40-50%) на фоні клініки ІМ.
Клас ІІб
і) хворим з недавно перенесеним ІМ з нормальною або помірно пригніченою функцією ЛШ.
АНТАГОНІСТИ КАЛЬЦІЮ
Клас І
Немає даних
Клас ІІа
Верапаміл або ділтіазем можна призначити з метою контролю за частотою скорочень шлуночків та для впливу на прояви ішемії у разі протипоказів або неефективності бета-блокаторів при відсутності ЗСН, ЛШ дисфункції та а-в блокад.
Клас ІІб
Хворим з ГІМ без елевації сегменту SТ при відсутності ЛШ дисфункції, застою у легенях або інших проявів ЗСН призначити ділтіазем на фоні стандартного лікування (через 24 години від початку лікування) та продовжувати