РЕФЕРАТ

на тему:

„Сучасні аспекти лімбічної системи”

Функції та загальні принципи будови нервової системи. Нейрон - структурна та функціональна одиниця ЦНС. Рефлекторна діяльність ЦНС. Рефлекс, види. Рефлекторна дуга її складові. Нервовий центр, властивості (швидке стомлення, однобічність проведення збудження, іррадіація збудження, трансформація ритму збудження, затримка проведення збудження, сумація збудження, післядія, тонус, висока чутливість до деяких хімічних сполук ). Роль ЦНС в iнтегративнiй i пристосувальний діяльності організму.

Гальмування в ЦНС як активний процес і одна із форм відповіді на подразнення. Види гальмування: пресинаптичне, постсинаптичне, механізм їх виникнення. Взаємодія між процесами збудження i гальмування, їх корекція з допомогою фармакологічних засобів.

Спинний мозок. Сегментарна будова. Біла та сіра речовина. Передні та задні корінці. Роль спинного мозку в регуляції соматичних і вегетативних функцій. Спинномозкові нерви i сплетення, їх функціональне значення.

Головний мозок. Загальний план будови, відділи, сіра i бiла речовина. Задній мозок (довгастий мозок і міст). Будова. Рефлекторна діяльність. Провідна функція довгастого мозку та моста. Уявлення про стовбурові нервові центри як місце дії лікарських засобів.

Мозочок. Топографія, загальний план будови, участь у корекції рухових реакцій організму. Чутливість до певних хімічних сполук.

Середній мозок. Топографія, будова, функції. Значення у підтриманні рівноваги тіла, регуляції м’язового тонусу.

Проміжний мозок. Топографія, мікроструктура, функції. Таламус, функції Значення ядер таламуса у формуванні больових відчуттів і у попередній обробки сенсорної інформації.

Гіпоталамус. Топографія, мікроструктура, функції. Участь гіпоталамуса у формуванні мотивацій i емоцій, стресових реакцій і в управлінні гомеостатичними процесами.

Лiмбiчна система. Топографія, загальний план будови, функції. Роль лiмбiчної системи у формуванні емоцій, мотивацій, пам’яті, координації вегетативних та соматичних рефлексів.

Ретикулярна формація. Топографія, загальний план будови, функції. Значення ретикулярної формації у регуляції вегетативних функцій, переробки сенсорної інформації, у процесах сну i неспання та формуванні цілісної діяльності організму.

Базальні ядра. Роль у формуванні тонусу м’язів та складних рухових актів, в організації і реалізації рухових програм.

1.Через нервову систему замикаються всі рефлекси: виділення слини при подразненні рецепторів рота їжею, відсмикування руки при опіку.

2. Нервова система регулює роботу різних органів – прискорює чи сповільнює ритм серцевих скорочень, змінює дихання.

3. Нервова система погоджує між собою діяльність різних органів і систем органів: під час бігу поряд з скороченням скелетних м’язів посилюється робота серця, прискорюється рух крові, особливо до працюючих м’язів, поглиблюється і прискорюється дихання, збільшується тепловіддача, гальмується робота травного тракту.

4. НЕРВОВА СИСТЕМА забезпечує зв’язок організму з навколишнім середовищем і здійснює пристосування організму до змінних умов цього середовища.

5. НЕРВОВА СИСТЕМА забезпечує діяльність людини не тільки як біологічної, але й соціальної істоти – суспільно-корисної особистості.

Структурною одиницею нервової тканини і нервової системи є нервова клітина – нейрон. Нейрон складається з:

1.Тіла.

2.Відростків.

Тіло має оболонку, ядро з ядерцем, цитоплазму з усіма органелами, які забезпечують функціональну діяльність.

Відростки:

а) дендрити – короткі і галузисті;

б) аксони – довгі, галузяться на кінцях, завдовжки 1 м, зверху вкриті білою жироподібною мієліновою оболонкою, що має перехвати Ранв’є, які прискорюють передачу нервових імпульсів.

Аксон – нервове волокно – нейрит. Вся нервова система являє собою сукупність нейронів, які контактують один з одним за допомогою синапсів.

Синапс – щілиноподібний контакт аксона нейрона з будь-якою ділянкою іншого нейрона, або м’язовою чи секреторною клітиною. Передача збудження в синапсі відбувається за допомогою хімічних речовин – медіаторів, які містяться в пухирцях. В процесі збудження та передачі імпульсів, велику роль відіграють іони Са, К, Na. Через синапси нервові імпульси проходять тільки в одному напрямку, збудження надто малої сили не пройде через синапс. У синапсі збудження накопичується, сумується і тільки тоді, коли воно досягне певної величини – синапс його пропустить. (Розумова діяльність залежить від кількості синапсів).

За структурою і функцією розрізняють нейрони:

1.Аферентні (чутливі) несуть інформацію у ЦНС.

2.Еферентні (рухові) посилають нервові імпульси до робочих органів.

3.Вставні (проміжні) передають інформацію від одного нейрона до іншого, здійснюючи попередній аналіз, складають основну масу ЦНС.

Нерви та нервові вузли.

Пучки нервових волокон (нерви) зв’язують відділи головного і спинного мозку з іншими і виконують провідникову функцію – ними передаються нервові імпульси.

Нерви поділяються на:

1.Черепно-мозкові – 12 пар.

2.Спинномозкові – 31 пара.

За допомогою нервів та їх розгалужень здійснюється зв’язок ЦНС з органами і всі системи органів об’єднуються в єдине ціле – здійснюється цілісність організму.

Нерви в залежності від складу їхніх волокон поділяються на:

1.Чутливі – вміщують доцентрові волокна.

2.Рухові – складаються з відцентрових волокон.

3.Змішані – мають обидва види нервових волокон.

Багато нервів і їх розгалужень на периферії окрім нервових волокон мають нервові вузли (ганглії), які складаються з нейронів, відростки яких входять до складу нервів. Вся робота нервової системи по регуляції діяльності організму здійснюється за допомогою рефлексів.

У нервовій системі виділяють ЦНС (головний і спинний мозок), ПНС (12 пар черепномозкових нервів і 31 пара спинномозкових нервів).

Функціонально ПНС поділяється на соматичну, яка іннервує скелетні м’язи та органи чуття, та вегетативну (автономну), яка іннервує внутрішні органи. Соматична підпорядковується вищими кірковими нервовими центрами, а тому більше ніж інші відділи нервової системи контролюється свідомістю.

Забезпечує зв’язок ЦНС зі шкірою, м’язами, сухожиллями і зв’язками суглобів; з навколишнім середовищем завдяки шкірній та м’язовій чутливості.

Вегетативна нервова система.

Автономно її називають через певну самостійність. Вона керує обміном речовин, диханням, кровообігом, виділенням, розмноженням, підтриманням сталої температури тіла. У цій системі є наявність двох досить самостійних відділів: симпатичного та парасимпатичного.

Симпатична бере початок у середній частині спинного мозку. Парасимпатична утворена нервами тіла яких знаходяться в