що прово-дять протягом всього оперативного втручання. Основне завдання — забезпечити оптимальні умови для роботи хі-рурга і ефективний захист хворого від операційного стресу.
4. Виведення з наркозу починається з моменту при-пинення подачі анестетика. Головна мета — відновити адекватне спонтанне дихання і захисні рефлекси (глоточний, кашлевий). Клінічною ознакою адекватності ди-хання є відсутність ціанозу при диханні повітрям про-тягом 5—10 хв та правильний ритм дихання.
До відновлення свідомості і захисних рефлексів не відходити від хворого!
Наркоз ефіром. Стадії і клініка наркозу ефіром.
І стадія — аналгезія. Триває від початку вве-дення в наркоз до моменту втрати свідомості, в серед-ньому 3—8 хв.
Наприкінці І стадії зникає больова чутливість на тлі збереження тактильної. На початку цієї стадії виявляє-ться роздратовуючий вплив ефіру: ядуха, затримка ди-хання, його нерегулярність, кашель, посилене слиновиді-лення, помірне розширення зіниць, деяке почастішання пульсу, підвищення AT. Плавне підвищення концентра-ції анестетика значною мірою нівелює подразливу дію ефіру.
Розрізняють три рівні аналгезії (за Артузіо):
І1 — відсутність аналгезії та амнезії;
І2—часткова аналгезія та амнезія;
І3 — повна аналгезія та амнезія.
Останній рівень може бути використаний для вико-нання невеликих поверхневих операцій (розкриття гній-ника).
II стадія—збудження—починається з мо-менту втрати свідомості. Спостерігається руховий неспо-кій, мовне збудження, порушення ритму дихання. AT підвищується, пульс частішає. Зіниці розширюються, ре-акція на світло збережена. Підвищується м'язовий тонус і всі рефлекси. Можуть виникати блювання та фібриля-ція шлуночків серця.
Не можна проводити будь-яке хірургічне втручання чи маніпуляції в порожнині рота!
III стадія — хірургічна, в якій виділяють 4 рівні. Рівень І – рухливості очних яблук, або поверхневий наркоз. Характеризується настанням спокійного сну на тлі глибокого і рівномірного дихання. Зіниці звужені, реакція на світло зберігається, очні яб-лука роблять повільні колоподібні рухи або фіксовані ексцентричне Зберігаються рогівкові і глоточно-гортанні рефлекси (що заважає інтубації трахеї). AT і пульс наближаються до вихідного рівня. М'язовий тонус збе-рігається. Відсутня реакція на слабкі больові подраз-нення, але відзначаються відповідні рухові і вегетативні реакції на сильний біль.
Рівень IІІ2 — рівень рогівкового рефлексу, або вира-жений наркоз. Характеризується фіксацією очних яблук і подальшим ослабленням рефлекторної активності у відповідь на больові подразники.
Очні яблука розташовані центральне, нерухомо. Зіни-ці вузькі, слабко реагують на світло, рогівка волога, гортанний і глоточний рефлекси відсутні. Рогівковий рефлекс зникає під кінець цього рівня. Дихання рівне, глибоке, AT і пульс у межах вихідних показників. М'я-зовий тонус знижений. Можна виконувати більшість операцій.
Під час операції необхідно підтримувати наркоз на РІВНІ ІІІ1—ІІІ2.
Рівень ІІІз — рівень розширення зіниці, або глибокий наркоз.
Починає виявлятися токсична дія ефіру на організм. Очні яблука фіксовані центральне, зіниці розширюють-ся при кінці цього рівня, не реагують на світло, рогівка суха. Настає виражена релаксація м'язів, зокрема і ди-хальних. Вдих довший за видих. Дихання часте, повер-хове, іноді парадоксальне, забезпечується в основному рухами діафрагми. Пульс частішає, AT знижується. М'я-зовий тонус знижується. Зберігається реакція на розтя-гування сфінктера анусу.
Рухи діафрагми заважають роботі хірурга, складає-ться враження поганої м'язової релаксації. Спроба по-глибити наркоз приводить до передозування ефіру. В цій ситуації необхідно зменшити глибину наркозу.
Наркоз на рівні ІІІз можна проводити при мононаркозі лише протягом короткого проміжку часу (не більше 5—10 хв) з проведенням допоміжної ШВЛ (у разі не-можливості проведення комбінованого знеболювання з м'язовими релаксантами).
Рівень ІІІ4 — рівень діафрагмального дихання (пе-редозування).
Недопустимий рівень наркозу в будь-яких ситуаціях!
Зіниці розширені, відсутня реакція на світло, очні яблука м'які, рогівка суха, тьмяна, параліч міжреберних м'язів, низький AT, пульс нитковидний, слабкий, ціаноз, параліч сфінктерів.
IV стадія—пробудження, настає через 15—20 хв (у середньому) після припинення подачі анестетика. Цей період є повторенням пройдених стадій у зворотно-му порядку. Межі між стадіями нечіткі, менш виражена стадія збудження. Після глибокого наркозу настає вто-ринний сон, який може тривати декілька годин.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Д.Ф.Скрипниченко Хірургія. – К.: 1992
Л.В.Усенко Посібник з практичних занять з анестезіології та реаніматології. – К.: 1993
О.М.Кіт, О.Л.Ковальчук, Г.Т.Пустовіт Медсестринство в хірургії. – Тернопіль, 2002