Вища нервова діяльність людини сформувалась у процесі праці і соціальних відносин, і тому вона проявляється на основі як пеершої, так і другої сигнальних систем. У людини перша сигнальна система забезпечує матеріальну основу для відчуттів, уявлень, вражень, сприйняття оточуючого природного та суспільного довкілля, що є основою для конкретного мислення. Друга сигнальна система є тільки у людини; вона виникла в процесі колективної трудової діяльності і пов’язана з функцією мови. За допомогою слова передаються сигнали про конкретні подразники, і слово у даному випадку виступає як принципово новий подразник - сигнал сигналів. Для людської мови характерний дуже високий ступінь узагальнення. Людини узагальнює не тільки поняття про предмети, їхні властивості й ознаки, про явища природи, а й свої відчуття, почуття, переживання. Словесне мислення дає їй змогу абстрагуватися від конкретних обставин дійсності. Мова людини стає засобом абстрактного мислення і визначає поведінку людей. Усна і писемна мова, а також пам’ять (комплекс процесів, що відбуваються в центральній нервовій системі і забезпечують нагромадження, зберігання та відтворення індивідуального досвіду) допомагають людині ознайомитись з досвідом інших індивідуалів, соціально-історичним досвідом людства, що забезпечує наступність поколінь та безперервність у розвитку науки, техніки і культури.

4. Класифікація нервової системи

Існує дві основні класифікації нервової системи:

I. За топографією:

Центральна нервова система – Systema nervosum centrale – це спинний мозок і головний мозок.

Периферична нервова система - Systema nervosum periphericum –це спинномозкові нерви (31 пара) і черепні нерви (12 пар).

II. За функцією:

Соматична нервова система - Systema nervosum somaticum – виконує рухові (моторні) та чутливі (сенсорні) функції, зв’язує організм із зовнішнім середовищем.

Вегетативна нервова система - Systema nervosum autonomicum –виконує обмінні функції, відповідає за внутрішнє середовище організму (гомеостаз).

Вегетативна нервова система поділяється на дві частини: симпатичну і парасимпатичну.

5. Нейронна теорія будови нервової системи.

Структурною одиницею нервової системи є нервова клітина – нейрон-нейроцит.

Нейрон – клітина, яка складається з тіла і відростків. Тіло – сіра речовина, відростки – біла речовина. Відростки мають нервові закінчення.

Види нервових закінчень:

рецептор – нервове закінчення, яке сприймає подразнення;

ефектор – нервове закінчення, яке перетворює імпульс в дію (скорочує м’яз);

синапс – контакт, нервове закінчення, через яке передається інформація.

Види відростків нервових клітин:

дендрид – відросток, по якому інформація передається до тіла клітини;

аксон – відросток, по якому інформація іде від тіла клітини.

Типи нейронів:

протонейрон – чутливий нейрон, сенсорний, рецепторний, вузловий (гангліонарний), аферентний, псевдоуніполярний. Протонейрон завжди знаходиться у периферичній нервовій системі. Протонейрон – перший нейрон, який одержує інформацію;

мотонейрон – руховий нейрон, моторний, ефекторний, еферентний.

Мотонейрон переважно знаходиться у центральній нервовій системі.

Дейтеронейрон (інтернейрон) – вставний нейрон, проміжний, асоціативний; знаходиться у центральній нервовій системі .

6. Рефлекторна теорія діяльності нервової системи.

З викладеного вище випливає, що кожний нейрон виконує тільки одну, спецефічну для нього функцію (чутливий - сприймає інформацію, вставний – передає цю інформацію, руховий – виконує відповідь на подразнення). Для того, щоб нервова система працювала, необхідна сукупність принаймні двох типів нейронів (протонейрона, який сприймає інформацію і мотонейрона, який відповідає на цю інформацію). Така сукупність нейронів, які сприймають інформацію і здійснюють відповідь на подразнення називається рефлекторною дугою. Отже, функціональною одиницею нервової системи є рефлекторна дуга. Рефлекторна дуга – це шлях рефлексу (рухової відповіді на подразненя, яка здійснюється при участі центральної нервової системи).

Використана література:

1. Біологія: Посібник для вступників до вузів/М.Є.Кучеренко, П.Г.Балан, Ю.Г.Вервес та ін. – К.: Либідь, 1994.-336с.

2. Матущук-Вацеба Л.Р. Навч.-метод.посібник.-Львів: Поклик сумління, 1997.-269с.

3. Страшнюк Н., Міщук Н. Біологія. 11 клас. Випускний екзамен.- Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. – 128с.