нерва до рецептора, закладеному в тій чи іншій частині апарата руху, а центральна в складі заднього корінця проникає в задні стовпи спинного мозку і за допомогою своїх кінцевих галузей і коллатерально розгалужується навколо кліток дорсального ядра задніх рогів спинного мозку. У nucleus dorsalis лежать клітки другого н е й р о н а, аксони яких і утворять tractus spinocerebellaris posterior. Nucleus dorsalis знаходиться лише в грудному відділі на рівні від останнього шийного сегмента до II поперекового. Тому цей тракт починається лише у верхніх поперекових сегментах. Дійшовши в складі бічного стовпа спинного мозку до довгастого по своїй стороні, цей тракт у складі нижніх ніжок мозочка досягає кори черв'ячка. На своєму шляху в спинному і довгастому мозку він не перехрещується, отчого його називають прямим мозочковим трактом. Однак, ввійшовши в мозочок, він більшою своєю частиною перехрещується в черв'ячку.
2. Tractus spinocerebellaris anterior s. ventralis (BNA).
Перший нейрон той же, що й у дорсального тракту, але відростки його стикаються з клітками nucleus intermediomedialis. У цьому ядрі містяться другі нейрони, аксони яких утворять tractus spinocerebellaris anterior, що складається з волокон своєї і протилежної сторони; з останньої вони проходять через commissura alba, роблячи в ній перехрест. Далі весь тракт піднімається через довгастий мозок і варолиев міст до чьотирьогорбковість, де відбувається перехрест тих волокон, що залишилися не перехрещеними в спинному мозку. Після цього вони входять у мозочок через його верхні ніжки, де закінчуються в корі черв'ячка. У результаті весь цей шлях виявляється перехрещеним — перехрещений мозочковий шлях.
Низхідні рухові шляхи мозочка
У свою чергу мозочок бере участь у контролі рухових нейронів спинного мозку (м'язова координація, підтримка рівноваги, збереження м'язового тонусу і подолання інерції і сили ваги). Це здійснюється за допомогою tractus cerebellorubrospinalis. Клітинне тіло першої ланки цього шляху лежить у корі мозочка (клітки Пуркинье). Їхні аксони закінчуються в nucleusdentatus cerebelli і, можливо, в інших ядрах мозочка, де починається друга ланка. Аксони других нейронів йдуть через верхні ніжки мозочка до середнього мозку і закінчуються в nucleus ruber. Тут містяться клітки третьої ланки, аксони яких у складі tractus rubrospinalis (Монаков), переключивши в передніх рогах спинного мозку (четверта ланка), досягають кістякової мускулатури.
Низхідні шляхи кори великого мозку до мозочка
Кора великого мозку, що відає всіма процесами організму, тримає у своєму підпорядкуванні і мозочок як найважливіший проприоцептивний, центр, зв'язаний з рухом тіла. Це досягається наявністю спеціального спадного шляху від кори великого мозку до кори мозочка — tractus corticopontocerebellaris. Перша ланка цього шляху складається з нейронів, клітинні тіла яких закладені в корі великого мозку, а аксони спускаються до ядер варолієвого моста, nuclei proprii pontis. Ці нейрони складають окремі пучки, що відповідно різним часткам мозку називаються tractus frontopontinus, occipitopontinus і temporopontinus (пучок Тюрка). У ядрах моста починаються другі нейрони, аксони яких утворять tractus pontoceredellaris і в складі середніх ніжок мозочка досягають кори мозочка.
У такий спосіб установлюється зв'язок між корою великого мозку і мозочка. Обоє ці відділу головного мозку є більш молодими й у своєму розвитку взаємозалежні. Ніж сильніше розвита кора і півкулі великого мозку, тим сильніше розвита кора і півкулі мозочка. Тому що зв'язок цих відділів головного мозку здійснюється через варолієвий міст, те і ступінь розвитку останнього визначається розвитком мозкової кори.
Л і т е р а т у р а :
Свиридов О. І. Анатомія людини: Підручник/За ред. І. І. Бобрика. – К.: Вища шк., 2000. – 399с.
Атлас анатомии человека. Р. Д. Синельников. – М., «Медицина», 1979. – 472с.
Учебник нормальной анатомии Под ред. М. Г. Привеса,- Медгиз., - 1958., 785с.