Яким чином з’ясувати, нормальна ваша вага, недостатня або підвищена? Для цього на сьогод-нішньому етапі використовується так званий індекс Кетле (індекс маси тіла), який вираховується як співвідношення ваги у кілограмах до росту у метрах квадратних. У нормі цей показник повинен дорівнювати 18,5-25 кг/м2. Так, наприклад, якщо ваша вага складає 66 кг при рості 1,65 метрів, індекс маси тіла дорівнюватиме 24,2 і у вас немає підстав для хвилювання. Припускається, що у осіб після 40-річного віку індекс Кетле може складати до 27 кг/м2 без зростання ризику виникнення ряду патологічних станів, пов’язаних із зайвою вагою.

Що ж робити, якщо цей індекс виявився більшим? Наступним кроком є з’ясування особливості розподілу жирової тканини в організмі. Вважається, що найбільш небезпечним є так зване „яблукоподібне” або абдомінальне ожиріння, тобто посилене відкладання жиру в ділянці живота. Останнім часом стало відомо, що наявність „яблукоподібного” ожиріння на фоні збільшеного індексу маси тіла у багато разів підвищує ризик виникнення небезпечних захворювань, зокрема гіпертонічної хвороби, атеросклерозу, цукрового діабету, онкологічних захворювань, розладів системи травлення, порушень статевої функції тощо. Для встановлення типу відкладення жиру застосовують індекс співвідношення окружності талії до окружності стегон у сантиметрах. У жінок він не повинен перевищувати 0,85, а у чоловіків – 1. Якщо цей показник є вищим на фоні надмірної маси тіла, слід негайно звернутися до лікаря. Медичної допомоги потребують також особи з рівномірним розподілом жирової тканини у випадку, коли індекс маси тіла перевищує 30 кг/м2. Взагалі найважчим чоловіком у світі був американець Джон Броуер Міннок. При рості 183 см він важив 630 кг. Найважчою жінкою була американка місіс Персі Перд, ріст якої становив 180 см, вага – 400 кг. А найбільший розмір талії був у Волтера Хадсона з Нью-Йорка. При рості 175 см його вага складала 570 кг, а окружність талії дорівнювала 300 см. Між іншим, американці вважаються найбільш „товстою” нацією у світі.

Яким же чином позбавитися зайвої ваги? Існує багато методик – від дієтичного харчування, лікувальної фізкультури, фізіотерапевтичних процедур до медикаментозного та хірургічного лікування. Головне, що потрібно пам’ятати: ожиріння – це, на жаль, хронічна хвороба обміну речовин. Отже, лікування слід здійснювати впродовж всього життя. У будь-якому випадку навіть немедикаментозні заходи слід проводити під контролем лікаря, оскільки найневинніші дієтичні рекомендації та фізичні вправи окремим пацієнтам можуть бути протипоказані. Зараз прийнято методику помірного, поетапного зниження маси тіла. Важливо досягнення такої втрати маси тіла, яка фактично і фізично реальна. Інтенсивне зниження маси тіла - небезпечне через ризик рецидивів і розвиток ускладнень. Можна схуднути на 20 кг за 40 днів (як наголошують рекламні плакати), але цей підхід приречений на провал (зниження рівня гормону лептину через різке схуднення призведе до компенсаторного збільшення прийому їжі, зменшення витрат енергії і повторного збільшення ваги, виникає так званий феномен „рикошету”). Краще позбавитися 10 кг і утримати нову масу тіла, що дозволить знизити ризик ускладнень, ніж втратити за короткий період 40 кг і набрати 50, що прискорить фатальні наслідки. Відомо, що існує дві фази втрати маси тіла: перша фаза – швидка втрата, обумовлена розпадом глікогену та виділенням води; друга фаза – повільна – за рахунок розпаду жиру. Головне, щоб відбулася друга фаза втрати тіла, оскільки перша фаза є зворотною, і вага так само швидко набирається, як і втратилась. Реальною ж і результативною є втрата ваги у межах 7-10% за 3 місяця.

Основу лікування складає раціональне гіпокалорійне харчування, яке враховує індивідуальні харчові схильності людини, її спосіб життя, вік, стать, фізичну активність, економічні можливості в поєднанні зі збільшенням фізичної активності.

Першим етапом повинна стати корекція харчової поведінки і фізичної активності. Формально легка, ця рекомендація – вкрай проблематична. Навіть якщо пацієнт прийме програму зниження ваги, навряд чи за один день він перейде від ковбас, сала, холодцю, пива (коли й тричі на день) до вегетаріанської їжі, або ж, відірвавшись від телевізійного серіалу, пробіжить крос на 2 км. Потрібна поступова планомірна корекція харчових звичок та перехід до здорового способу життя.

Більшість пацієнтів запевняють, що навіть їхнє виснажливе голодування не призводить до зниження ваги. Тому хочу навести приклад популярних зараз телевізійних „Останніх героїв”. Усі вони без винятку після тривалого голодування на острові втрачали значну вагу, причому результат був ефективнішим у тих, хто початково мав надлишкову масу тіла. А це вказує на неправильне та нераціональне харчування цих учасників вдома.

Принципи раціонального харчування хворих на ожиріння полягають в обмеженні кількості та урізноманітненні іжі. Харчування повинно бути гіпокалорійним, проте добова калорійність повинна складати для жінок не менше 1200 ккал, для чоловіків – не менше 1500 ккал. Раціон повинен бути різноманітним, та вітамінізованим. Слід обмежити вживання жирів, особливо тваринного походження, а також легкозасвоюваних вуглеводів (солодощів, кондитерських та макаронних виробів тощо). Важливо навчитися бачити так звані приховані жири, яких багато в ковбасних виробах, сирах, морозиві, шоколаді. Повинен бути рівномірний розподіл калорійності