Температурно-сенсорну систему звичайно розглядають як частину шкірного аналізатора, завдяки збігу, розташуванню рецепторів і про-відникових шляхів. Оскільки людина є теплокровною істотою, то всі біохімічні процеси в її організмі можуть протікати з необхідною швидкістю і напрямком при певному діапазоні температур. На під-тримку цього діапазону температур і спрямовані теплорегуляційні процеси (теплопродукція і тепловіддача). При високій температурі зовнішнього середовища судини шкіри розширюються і тепловід-дача посилюється, при низькій температурі — судини звужуються і тепловіддача зменшується. Температурна чутливість має особливо-сті при аналізі зовнішнього середовища: добре виражена адаптація і наявність температурного контрасту.

Аналізатор внутрішніх органів або вісцеральний аналізатор відіграє надзвичайно важливу роль у здоров'ї і житті людини. Якщо зовнішні аналізатори попереджають людини про явну небезпеку, то цей ана-лізатор визначає небезпеки прихованого, неявного характеру. Про-те ці небезпеки серйозно впливають на життєдіяльність людського організму. Для розуміння біологічної значущості внутрішнього аналі-затора необхідно визначити поняття «внутрішнє середовище організ-му». Коли ми говоримо про поганий стан здоров'я, то це стосується передусім порушення рівноваги внутрішнього середовища організму.

Людина є складовою частиною природного середовища, й протягом три-валого періоду еволюції її організм адаптувався до будь-яких змін цього сере-довища і перебуває в стані стійкої динамічної рівноваги. Це виражається у сталості температури тіла (36,5-37 °С), атмосферного тиску (приблизно 760 мм рт.ст.), вмісту води в організмі, складі повітря, чергуванні бюритмів тощо.

Уявлення про існування двох середовищ (зовнішнього і внутрішнього) та про найважливіше значення сталості внутрішнього середовища (при оче-видній мінливості зовнішнього) були сформульовані французьким фізіологом К. Бернаром (1813-1878). Як відомо, параметри зовнішнього середовища існу-вання людини мають різноманітні і часто значні коливання, що створюють

загрозу для здоров'я і життя людини. Наприклад, добові, сезонні коливання температури, тиску, вологості повітря, освітленості, звукового тиску, електро-магнітних характеристик тощо. Ці показники неоднакові на різноманітних висотах і широтах. До цього варто додати зміни у зовнішньому середовищі, викликані урбанізацією та антропогенним впливом на зміну хімічного складу води, повітря, ґрунту, бактеріально-вірусного оточення і т.д., а також перебу-вання людини в екстремальних ситуаціях.

Внутрішнє середовище (кров, лімфа, тканинна рідина, з якими контактує кожна клітина живого організму), незважаючи на всі змі-ни зовнішнього середовища, зберігає відносну сталість. «Сталість середовища припускає таку досконалість організму, щоб зовнішні зміни в кожну мить компенсувалися і врівноважувалися»,— писав К. Бернар. Американський фізіолог У. Кеннон (1871-1945) цю влас-тивість назвав гомеостазом.(9)

Висновок

Слід зазначити, що це досить складне визначення свідчить про те, що дотепер ще не зрозумілі закономірності існування внутріш-нього середовища і його мінливості.

Зовнішнє і внутрішнє середовища діалектично єдині. Коли на організм діють надзвичайні подразники, він сам активно формує таке внутрішнє середовище, яке дозволяє оптимізувати фізіологічні процеси в нових умовах існування.

Для стабілізації внутрішнього середовища існує спеціальний регуляторний апарат, що вирівнює, компенсує всі зміни внутрішнього середовища. Од-нією зі складових такого апарату є інтероцептивний аналізатор, що сприймає і передає в центральну нервову систему сигнали не тільки про стан внутріш-нього середовища, але і про діяльність внутрішніх органів людини. Цей апа-рат координує діяльність внутрішніх органів і приводить їх у відповідність з потребами всього організму. В даний час відомо, що внутрішні органи мають величезну кількість різноманітних рецепторів. Вони знаходяться на внутріш-ній поверхні судин, у слизистих оболонках майже у всіх порожнинах внутріш-ніх органів, у товщині їхніх стінок і на їхній поверхні.

Необхідно відзначити, що механізм дії інтероцептивного аналізатора ще розкритий далеко не повністю і пояснюється складністю і непевністю відчут-тів, проте це не зменшує значення аналізаторів внутрішніх органів для життє-діяльності людини.

З вищесказаного можна зробити не тільки теоретичні, а й практичні висновки. Кожен з нас знає про необхідність гігієни органів відчуття їх рецепторі, про необхідність їх збереження та гігієни. А з небезпеками з якими стикається людина небезпечні і трапляється як вдома так і на робочому місці.

Використана література:

Гаврик Є.О. Забезпечення умов праці на виробництві –К.: Освіта, 2000. ст.23-35

Гунський А.І. Цивільна оборона – К.: Просвіт, 2004. ст.. 35-39

Денисенко Г.П. Безпека життєдіяльності людини Л.: ОМА, 2000. ст.. 203-222

Щедрій Я.Я. Техніка безпеки – К.: Мін світ, 2003, ст. 2-9

Мацюк Р.І. Безпека життєдіяльності та охорона праці – Львів: Кредо, 2001. ст.. 200-210

Сиденко В.К. Охорона праці Харків: Ранок, 2004. ст. 20-30

Штиря Р.О. Безпека життєдіяльності К.: Пролісок, 2003, ст. 12-19

Профіт В.Е. Небезпечні випадки// Все про все -2003-№3 С.2-8

Сидоренко В.С Вплив шкідливих умов виробництва на організм // Все про все -2003 -№4 С. 6-12

Дудюк П.П. Органи відчуття // Здоров’я – 2004-№2 С. 32-33

Ворошилшов Р.О. Проблеми навколишньлгл середовища // Екологія – 1996-№9 С.2-4