Нині відомо понад 20 вітамінів, які мають безпосереднє значення для здоров’я людини. Усі вони розподілені на дві групи: жиророзчинні (кальцифероли – віт. D, каротиноїди – провітаміни А, ретинол – віт. А, токофероли – віт. Е, філохінони – віт К) і водорозширенні (аскорбінова клелота – віт. С, біотин – віт. Н, нікотинова килоста – віт. РР, пантотенова кислота – віт В5, піридоксин – віт. В6, рибофлавіт – віт. В2, Фолієва кислота – віт В9, ціанокобаламін – віт. В12.

За нормального раціону і здорового способу життя потреба у вітамінах задовольняється природним шляхом. Проте навіть за цих умов узимку й навесні доцільно вживати додатково аскорбінову кислоту (віт. С). Тому що у разі одноманітного харчування збіднілого на натуральні рослинні продукти спостерігається порушення обміну вітамінів. Добова потреба людини у вітамінах значною мірою залежить від її віку, роду занять, маси талі, статі, загального стану здоров’я тощо.

Аскорбінова кислота (віт. С) не синтезується в організмі людини і потреба в ній задовольняється тільки з продуктами харчування. Тому в умовах голодного або напівголодного існування нестача аскорбінової кислоти найбільше позначається на здоров’ї.

Потреба людини в аскорбіновій кислоті велика –63-105 мг. на добу. Багато його міститься в перці, хріні, горобині, смородині, суницях, капусті (особливо квашеній).

А нестача тіаміну (віт. В1) призводить до захворювання бері-бері. Значна кількість (віт. В1) міститься в дріжджах (пивних), а також в органах тварин – печінці, нирках, мозку. Людина має споживати 2-3 мг цього вітаміну в день.

При відсутності в їжі ретинолу (віт. А) супроводжується змінами в шкірі й слизових оболонках. Джерелом ретинолу є тільки тваринні продукти, особливо риб’ячий жир, вершкове масло, печінка. Потреба в ретинолі становить 1-2 мг на добу.

До кальциферолів (віт. D) належить ергокальциферол (віт. D2), холекальциферол (віт. D3). Їх називають анти рахітичними, оскільки в разі їх дефіциту розвивається рахіт.

Кальцифероли містіть в жовтках яєць вершковому маслі, найбільше їх у риб’ячому жирі. Потреба в цьому вітаміні становить 2,5-125 мкг.

Вітамін В6 бере участь в обміні білків, жирів, холестерина і вуглеводів, впливає на функцію печінки. Він необхідний для освоєння організмом амінокислот і незамінних жирних кислот.

Вітамін В12 є необхідним для нормального кровотворення, участі в жировім обміні і засвоєння амінокислот.

Слід сказати про вітамін Е. Він відіграє важливу роль у відновлюючій функції організмі. Вітамін Е, бере участь в обміні білків, вуглеводів, жирів. Позволяє підтримувати життєвий тонус на відповідному рівні. Міститься цей вітамін в рослинних маслах, гречаній крупі, молочних продуктах.

Отже, для організму людини вітаміни необхідні.

Але слід пам’ятати, що надлишок вітамінів їхніх препаратів також негативно позначається на здоров’ї.

Значення вітамінів для росту й розвитку дитини.

Слова, вітаміни – джерело здоров’я, знайомі нам з дитинства. І без вітамінів забезпечити повноцінне здоров’я зовсім не можливо. Вітаміни відіграють велику роль в розвитку і рості дитини, а саме тому, що ріст дитини цього потребує. До організму дитини вітаміни в основному надходять з їжею. Тому для дитини є головне правильне і збалансоване харчування. Дитина повинна споживати їжу як рослинного так і тваринного походження. Так, як вона є насищена різними вітамінами. Наприклад, в продуктах таких, як масло, сметана, сир, молоко є багато вітаміну А. Цей вітамін потрібний дитячому організму. Бо при відсутності цього вітаміну може виникнути хвороба, яка називається куряча сліпота. Це коли хворі не можуть бачити в темноті. Також може зупинитися ріст, організм стає вразливий до інфекцій.

Ще для дитини є важливі вітаміни групи В, вітаміни С, Р, D, К, Е і т.д. Цих вітамінів найбільше в фруктах, овочах, рибі, м’ясі, яйцях, хлібі, молоці, дріжджі.

А при відсутності того чи іншого вітаміну в організму можуть траплятися різні хвороби. Такі наприклад, як відома хвороба бері-бері (порушення кишкового тракту, водного і вуглеводного обміну), арибофлавіноз (падає зір, на шкірі обличчя, в області носа, вух, навколо очей сушиться шкіра. Буває, що запалюється слизові оболонки губ і ротової порожнини) анемія (мала кількість еритроцитів в крові), цинга (запалення десен), рахіт (викривлення кісток).

Так, що вітаміни мають велике значення для організму дитини його росту і розвитку.

Авітаміноз, гіповітамінози.

Авітамінозом називається відсутність в організмі будь-якого важного для життя вітаміну. Однак в більше випадках у дітей трапляється не повна відсутність вітамінів, а нестача їх. І цей стан пов’язаний з нестачею вітамінів, - гіповітаміноз. Для дитячого організму характерним є значна енергія росту, напруження процесів обміну і тому потреба у вітамінах у нього значно вища, ніж у дорослих.

У період посиленого росту (перші 2 роки життя, 6-8 років і період, що передує статевому дозріванню, 12-14 років) дитина потребує підвищеної кількості вітамінів.

Елементарний гіповітаміноз розвивається при недостатньому знаходженні вітамінів з їжею (недостатня кількість фруктів, овочів, соків).

Ендогенний гіповітаміноз розвивається у разі порушення всмоктування вітамінів у травному каналі або при частковому руйнуванні їх (захворювання шлунка, кишок).

Гіповітамінози можуть також виникати при тривалих і тяжких інфекційних захворюваннях, нестачі білків, і надлишку вуглеводів в організмі.

Гіповітаміноз А.Ретинол надходить в організм у готовому вигляді з м’ясною та молочною їжею, з рослинною їжею, з яких він синтезується в клітинах слизової оболонки кишок і печінки. При гіповітамінозі спостерігається схильність до гнійничкових уражень шкіри, сухість та тьмяність волосся, ламкість нігтів. Якщо в дітей дефіцит ретинолу вони відстають у масі та зрості. Профілактика полягає в