Ще для дитини є важливі вітаміни групи В, вітаміни С, Р, D, К, Е і т.д. Цих вітамінів найбільше в фруктах, овочах, рибі, м’ясі, яйцях, хлібі, молоці, дріжджі.

А при відсутності того чи іншого вітаміну в організму можуть траплятися різні хвороби. Такі наприклад, як відома хвороба бері-бері (порушення кишкового тракту, водного і вуглеводного обміну), арибофлавіноз (падає зір, на шкірі обличчя, в області носа, вух, навколо очей сушиться шкіра. Буває, що запалюється слизові оболонки губ і ротової порожнини) анемія (мала кількість еритроцитів в крові), цинга (запалення десен), рахіт (викривлення кісток).

Так, що вітаміни мають велике значення для організму дитини його росту і розвитку.

Авітамінозом називається відсутність в організмі будь-якого важного для життя вітаміну. Однак в більше випадках у дітей трапляється не повна відсутність вітамінів, а нестача їх. І цей стан пов’язаний з нестачею вітамінів, - гіповітаміноз. Для дитячого організму характерним є значна енергія росту, напруження процесів обміну і тому потреба у вітамінах у нього значно вища, ніж у дорослих.

У період посиленого росту (перші 2 роки життя, 6-8 років і період, що передує статевому дозріванню, 12-14 років) дитина потребує підвищеної кількості вітамінів.

Елементарний гіповітаміноз розвивається при недостатньому знаходженні вітамінів з їжею (недостатня кількість фруктів, овочів, соків).

Ендогенний гіповітаміноз розвивається у разі порушення всмоктування вітамінів у травному каналі або при частковому руйнуванні їх (захворювання шлунка, кишок).

Гіповітамінози можуть також виникати при тривалих і тяжких інфекційних захворюваннях, нестачі білків, і надлишку вуглеводів в організмі.

Гіповітаміноз А.Ретинол надходить в організм у готовому вигляді з м’ясною та молочною їжею, з рослинною їжею, з яких він синтезується в клітинах слизової оболонки кишок і печінки. При гіповітамінозі спостерігається схильність до гнійничкових уражень шкіри, сухість та тьмяність волосся, ламкість нігтів. Якщо в дітей дефіцит ретинолу вони відстають у масі та зрості. Профілактика полягає в правильному годуванні дітей. Профілактична доза ретинолу для дитини – 3300 МО/1МО = 0,93 мкг віт. А.

Гіповітаміноз виникає при недостатньому вмісті аскорбінової кислоти в їжі. Основні джерела аскорбінової кислоти такі: солодкий перець, петрушка, кріп, зелене цибуля, помідори.

При гіповітамінозі С: діти стають малорухливими, на шкірі з’являються дуже дрібні петехії. При травмі, уколі виникає крововилив. Профілактика полягає у своєчасному призначенні настою шипшини, соків (смородинного, яблучного). Профілактична доза аскорбінової кислоти становить 50-200 мг.

Гіповітаміноз Р. Вітамін Р (рутин, цитрин) має виражену дію на стінки судин. Основні джерела його ті самі, що й аскорбінової кислоти.

Гіповітаміноз рутину тісно пов’язаний з С – вітамінною недостатністю. Потреба дитини на добу – 10 –25 мг. У зв’язку з біофункціональною близькістю у поєднанні з аскорбінової кислотою; він дістав назву аскорутин.

Гіповітаміноз зумовлений недостатністю вітамінів групи В. До цієї групи входять фолієва кислота, тіамін, рибофлавін, нікотинова кислота, піридоксин, ціанокобаламін, кальцію пангамат, біотин і пантотенова кислота. Вітаміни групи В беруть участь у забезпеченні нормальної функції серцево-судинної, м’язової, кровотворної систем мозку, регулюють обмінні процеси в організмі.

Джерелом вітамінів групи В є шпинат, горіхи, риба, гриби. Вітаміни групи В синтезуються мікрофлорою кишок, нестача їх має комплексний характер.

Гіповітаміноз В2. Рибофлавін бере участь у процесах росту і відновлення тканин. При його дефіциті знижується засвоєння білків, знижується імунітет. Основним джерелом рибофлавіну є злакової і бобові культури, печінка, субпродукти, яйця. Добова потреба до 1 року – 1 мг, до 3 років – 1,5 мг, старше 3 років – до 3 мг.

Гіповітаміноз РР. Нестача нікотинової кислоти в організмі веде до виникнення пеларги (шершава шкіра). Розгорнута клініка нестачі нікотинової кислоти характеризується наявністю тріади Д: дерматит, діарея, деменція. Профілактика, повноцінне харчування з продуктів введенням до раціону що містять нікотинову кислоту (м’ясо, яйця, крупа, риба).

Потреба організму дитини в нікотиновій кислоті становить 5-20 мг на рік життя.

Гіповітаміноз Вс. Фолієва кислота синтезується мікрофлорою кишок. При нестачі її в організмі гальмується еритроноез, виникають розлади травлення, гастрит, паралічні та судороги, розвивається анемія. Добова потреба дитини – 1 мг.

Гіповітаміноз В6. Основні джерела піридоксину: зернові та бобові культури. Свинина, печінка, телятина, свинина, баранина, сир, риба (тріска, тунець, лосось). Добова потреб для дітей 1 мг.

Гіповітаміноз В12. Джерела ціанокабаламіну – печінка, риба, яйця. Добова потреба становить 0,5- 2мг.

Гіповітаміноз Е. Зустрічаєть рідко. Добова норма становить – 100 мг. Багато віт. Е в м’ясі, жирі, пшениці, молоці й маслі.

Гіповітаміноз К. Філохінони – вітаміни коагуляції, підвищують здатність крові зсідатися, синтезуються мікрофлорою кишок, всмоктуються тільки при наявності жовчі.

Література.

А. Г. Ринкова, Д. В. Колесов “Гігієна і здоровя”. – К., 1983.

М.П. Козленко, Є.С. Вільчковський “Теорія і методика фізичного виховання”. – К., 1984.

Михайло Волошенюк “Уроки здоровя”. – Коломия, 1998.