Реферат на тему:

Операції в ділянці голови

ПЛАН:

Операції на мозкову відділі.

Кістково пластична трепанація черепа.

Декомпресивна трепанація черепа.

Операція трепанації соскоподібного відростка (антромастоїдотомія).

Субокципітальна пункція.

ОПЕРАЦІЇ НА МОЗКОВОМУ ВІДДІЛІ ГОЛОВИ

Первинне хірургічне оброблення ран голови

Мета:

закриття проникних і непроникних ран черепа.

Показання:

рани голови;

проникні та непроникні рани черепа.

Протипоказання:

важкі травми голови з ушкодженням мозкової речовини;

ушкодження великих судинних стовбурів;

наявність травматичного шоку.

Положення хворого:

на боці із зігнутою ногою і підведеним до грудей коліном (для запобігання перевертанню і можливості виконання люмбальної пункції);

на животі з піднятою головою.

Знеболювання:

місцева анестезія;

ендотрахеальний наркоз.

Хірургічний інструментарій:

а) загальний інструментарій — скальпелі, ножиці, пінцети, затискачі кровоспинні, гачки гострі та тупі, цапки, голкотримачі, голки, шовний матеріал, корнцанги;

б) спеціальний інструментарій — коловорот (трепан), фрези різного калібру, дротяні пилки Джиглі та Олівекрона, резекційні лещата Дальгрена, кісткові лещата Люера, Бор – хардта, Янсена, Лістона, ножиці для розрізування оболон, кровоспинні затискачі Холстеда, мозкові шпателі, канюлі для пункції шлуночків, голки для люмбальної пункції, гумові спринцівки, відшкрібувачі Фарабефа, долота, молотки, рашпілі, свердла.

Підготовка операційного поля:

голять голову в напрямку від рани до периферії;

знежирюють шкіру та обробляють її антисептичними розчинами.

Передопераційна підготовка хворого:

загальний аналіз крові та сечі;

визначення групи крові та резус – фактора;

біохімічне дослідження крові;

коагулограма;

іонограма;

ФОГП;

ЕКГ;

електроенцефалографія;

рентгенографія черепа;

ПРС або RW;

радіонуклідне сканування головного мозку;

комп’ютерна томографія;

пневмоенцефалографія;

ангіографія;

якщо необхідно, виконують люмбальну пункцію.

Принципи зупинки кровотечі з м’яких тканин:

притискують м’які тканини до кісток черепа ран черепа,

накладають на судини кровоспинні затискачі;

використовують електрокоагуляцію судин, що кровоточать;

на великі судинні стовбури накладають тимчасові лігатури;

у разі кровотеч з вен губчатки та випускних вен використовують: гемостатичну губку, тромбоцитну масу, гемостатичну пасту, розплавлений віск або парафін, шматочки сухої плазми або розчавленого м’яза;

у разі кровотеч з артерій твердої оболони головного мозку обидва кінці судини, що кровоточить, прошивають і перев’язують;

у разі кровотеч з венозних пазух твердої оболони головного мозку наявні дефекти прошивають, тампонують або перев’язують пазуху;

у разі кровотеч із судин головного мозку їх коагулюють.

Техніка операції первинного хірургічного оброблення ран голови (мал. 1)

обробляють шкіру антисептиками та ізолюють операційне поле;

шкіру навколо рани дугоподібно вирізають, відступивши від краю на 0,3—0,5 см;

гемостаз;

видаляють нежиттєздатні тканини, сторонні тіла, згустки крові, кісткові фрагменти, шматки одягу та волосся;

рану за допомогою гумової груші промивають одним із антисептичних розчинів;

кісткові фрагменти, що мають зв’язок з окістям, не видаляють;

дефекти кісток вирівнюють кістковими лещатами;

у разі великих кровотеч з пазух твердої оболони їх перев’язують капроновими лігатурами так, щоб останні обов’язково
проходили під пазухою;

перев’язують також усі вени, що впадають в ушкоджену пазуху;

не дозволяється перев’язувати пазуху в місці її злиття з іншими пазухами;

за умови цілості твердої оболони головного мозку і відсутності субдуральної гематоми оболонку не розсікають, а проводять її пункцію;

у решті випадків тверду оболонку головного мозку розсікають;

ранові канали, що проходять через мозкову речовину, промивають ізотонічним розчином за допомогою груші;

для кращого вимивання мозкового детриту з ранового каналу руками стискають шию, підвищуючи тиск у системі яремних вен і внутрішньочерепний тиск;

як виняток дозволяється зондування ранового каналу ґудзикуватим зондом;

гемостаз здійснюють марлевими стрічками, змоченими гемостатичними речовинами;

на тверду оболонку накладають вузлові або безперервні капронові шви;

при наявності великих дефектів твердої оболони її не зашивають, а закривають окремими швами, використовуючи тільки м які тканини

для профілактики повторних кровотеч під краї шкірно-апоневротичного простору підводять дренажі.

Можливі помилки та ускладнення:

неправильно розрахований шкірно-апоневротичний клапоть;

кровотеча;

залишення нерозкритих підшкірних та підапоневротичних кишень;

залишення в рані сторонніх тіл та згустків крові;

залишення невидаленого мозкового детриту.

Кістковопластична трепанація черепа

Мета:

створення достатньо широкого оперативного доступу шляхом тимчасового відведення клаптя м’яких тканин, кістки та окістя.

Показання:

інсульт;

запальні внутрішньочерепні процеси;

внутрішньочерепні гематоми;

операбельні пухлини головного мозку;

мозкові грижі;

водянка головного мозку;

кісти головного мозку.

Положення хворого:

на боці з підтягнутими до грудей колінами;

Знеболювання:

ендотрахеальний наркоз.

Хірургічний інструментарій:

загальний інструментарій — скальпелі, ножиці, пінцети, затискачі кровоспинні, тупі та гострі гачки, цапки, голкотримачі, голки, шовний матеріал, корнцанги;

спеціальний нейрохірургічний інструментарій — коловорот (трепан), фрези різного калібру, дротяні пилки Джиглі, Олівекрона, резекційні лещата Борхардта, Люера, Лістона, Янсена, ножиці для розкриття оболон, кровоспинні затискачі Холстеда, мозкові шпателі, канюлі для пункції шлуночків, голки для люмбальної пункції, гумові спринцівки, відшкрібувачі Фарабефа, долота, молотки, рашпілі, свердла, провідник Полєнова.

Підготовка операційного поля:

голять голову в напрямку від рани до периферії;

знежирюють та обробляють шкіру антисептичними розчинами.

Передопераційна підготовка хворого:

загальний аналіз крові та сечі;

визначення групи крові та резус – фактора;

біохімічне дослідження крові;

коагулограма;

іонограма;

ФОГП;

ЕКГ;

електроенцефалографія;

рентгенографія черепа;

радіонуклідне сканування головного мозку;

комп’ютерна томографія;

пневмоенцефалографія;

ангіографія;

за показаннями виконують люмбальну пункцію;

ПРС або RW.

Техніка операції кістковопластичної трепанації черепа за методом Вагнера—Вольфа:

обробляють шкіру антисептиками та ізолюють операційне поле;

розчином діамантового зеленого наносять схему Кронлейна — Брюсової;

підковоподібно вирізають клапоть із м’яких тканин з основою, спрямованою до виличної дуги (мал. 2);

гемостаз;

отриманий клапоть обгортають серветками, змоченими в теплому ізотонічному розчині натрію хлориду;

дугоподібним розрізом виконують періостеотомію, а відшкрібувачем Фарабефа відшаровують окістя;

жолобкуватим долотом у кістці на місці трепанації роблять заглибину;

списоподібною фрезою свердлять 5—6 отворів до появи кров’яної стружки;

міняють списоподібну фрезу на кулькову і отвори розширюють;

забороняється робити фрезові отвори в проекції стрілової пазухи;

між сусідніми отворами проводять провідник Полєнова, а потім дротяну пилку Джиглі або Олівекрона;

кістковий місток між отворами пропилюють дротяною пилкою у напрямку від центру до периферії;

після розпилювання усіх містків між отворами надпилюють і відламують основу кісткового клаптя, уважно стежачи за тим, щоб не ушкодити середню оболонну артерію та окістя;

нерівні кісткові краї вирівнюють лещатами Люера або Лістона;

за відсутності пульсації та наявності значного напруження твердої мозкової оболони спочатку виконують поперекову пункцію, а потім підковоподібно або хрестоподібно її розсікають;

видаляють пухлини, гематоми, рубці, а також перев’язують кінці судин, що кровоточать;

контроль гемостазу;

накладають рідкі вузлові шви на тверду оболону головного мозку;

кетгутовими швами зашивають окістя,