шкіру зашивають вузловими капроновими швами або танталовими скобками Мішеля;

рану дренують стрічками з гумової рукавички, асептична пов’язка.

Можливі помилки та ускладнення:

кровотеча;

вклинювання мозку;

ушкодження венозних пазух;

ушкодження лобових пазух;

брадикардія, брадипное;

знепритомнення;

значний головний біль.

Декомпресивна трепанація черепа

Мета:

знизити внутрішньочерепний тиск.

Показання:

іноперабельні пухлини головного мозку;

гідроцефалія, що не піддається радикальній хірургічній корекції;

мозкові грижі;

прогресуючий післятравматичний набряк головного мозку.

Положення хворого:

на лівому боці із зігнутою в колінному і кульшовому суглобах лівою ногою.

Знеболювання:

ендотрахеальний наркоз.

Хірургічний інструментарій:

загальний — скальпелі, ножиці, пінцети, затискачі кровоспинні, тупі та гострі гачки, цапки, голкотримачі, голки, шовний матеріал, корнцанги;

спеціальний нейрохірургічний інструментарій — коловорот (трепан), фрези різного калібру, дротяні пилки Джиглі та Олівекрона, резекційні лещата Дальгрена, кісткові лещата Борхардта, Люера, Лістона, Янсена, ножиці для розрізування оболон, кровоспинні затискачі Холстеда, мозкові шпателі, канюлі для пункції шлуночків, голки для поперекової пункції, гумові спринцівки, відшкрібувачі Фарабефа, долота, молотки, рашпілі, свердла.

Передопераційна підготовка хворого:

загальний аналіз крові та сечі;

визначення групи крові та резус – фактора;

біохімічне дослідження крові;

коагулограма;

іонограма;

ФОГП;

ЕКГ;

ПРС або RW;

електроенцефалографія;

рентгенографія черепа

радіонуклідне сканування головного мозку;

комп’ютерна томографія;

пневмоенцефалографія;

ангіографія.

Підготовка операційного поля:

голять голову від рани до периферії;

знежирюють шкіру та обробляють її антисептичними розчинами.

Техніка операції декомпресивної трепанації черепа за методом Кушінга:

обробляють шкіру антисептиками та ізолюють операційне поле;

у правій скроневій ділянці підково подібно розрізають м’які тканини до скро-невого апоневрозу;

клапоть відпрепаровують і відводять до рівня виличної дуги;

у вертикальному напрямку розрізають скроневий апоневроз та скроневий м’яз до окістя (мал. 3), гемостаз;

після періостеотомії відшаровують окістя площею до 6 см2 за допомогою відщкрібувача Фарабефа;

у центрі звільненої від окістя площадки коловоротом великою фрезою у кістці роблять отвір;

кістковими лещатами трепанацій ний отвір розширюють на 5—б см так, щоб частина його була прикрита виличною дугою;

для запобігання ушкодженню середньої оболонної артерії забороняється розширювати отвір надто вперед;

виконують поперекову пункцію;

тверду мозкову оболону хрестоподібно розсікають, гемостаз;

накладають пошарові шви на післяопераційну рану, залишаючи незашитою тверду оболону, і вводять стрічки з гумової рукавички, асептична пов’язка.

Можливі помилки та ускладнення:

трепанаційний отвір розширюють надто вперед;

знепритомнення;

кровотеча;

лімфорея;

дислокація мозку (вклинювання);

ушкодження венозних пазух;

тріада Кушінга (гіпертензія, брадикардія, брадипное).

Операція трепанації соскоподібного відростка (антромастоїдотомія)

Мета:

видалення гнійного ексудату та грануляцій із повітряних комірок соскоподібного відростка, розрізування та дренування його печери.

Показання:

гнійне запалення середнього вуха, ускладнене мастоїдитом.

Положення хворого:

на здоровому боці або на спині з повернутою вбік головою.

Знеболювання:

ендотрахеальний наркоз.

Хірургічний інструментарій:

скальпелі, ножиці, пінцети, цапки, кровоспинні затискачі, голкотримачі, голки хірургічні, шовний матеріал, відшкрібувачі Фарабефа, долота плоскі та жолобкуваті Воячека, ґудзикуваті зонди, ранорозширювачі, корнцанги.

Передопераційна підготовка хворого:

загальний аналіз крові та сечі;

визначення групи крові та резус – фактора;

біохімічне дослідження крові;

коагулограма;

іонограма;

ФОГП;

ЕКГ;

ПРС або RW;

електроснцефалографія;

рентгенографія черепа;

комп’ютерна томографія.

Техніка операції антромастоїдотомії:

обробляють шкіру антисептиком та ізолюють операційне поле;

вушну раковину відтягують уперед (мал. 4);

розсікають шкіру і підшкірну жирову клітковину паралельно вушній раковині відступивши на 1 см назад від лінії її прикріплення, гемостаз;

у проекції трепанаційного трикутника Шипо ранорозширювачами оголюють верхній внутрішній квадрант соскоподібного відростка;

відшкрібувачем Фарабефа відшаровують окістя;

верхній шар кістки знімають за допомогою широкого жолобкуватого долота;

міняють долото на більш вузьке, яким заглиблюються у товщу відростка і проникають у печеру;

ревізію печери здійснюють ґудзикуватим зондом;

з печери та комірок соскоподібного відростка ложечкою Фолькмана видаляють гній та грануляції;

контроль гемостазу;

у печеру вводять гумовий випускник;

накладають пошарові вузлові шви на рану навколо випускника, асептична пов’язка.

Можливі помилки та ускладнення:

під час розрізування печери долото було спрямоване вгору, назад або вниз (можна ушкодити середню черепну ямку, сигмоподібну пазуху або канал лицевого нерва);

кровотеча;

ушкодження внутрішнього вуха.

Субокципітальна пункція

Мета:

діагностична та лікувальна.

Показання:

дослідження спинномозкової рідини (СМР) у спинномозковому каналі та цистерні мозку;

пневмоенцефалографія.

Положення хворого:

на животі.

Знеболювання:

місцева анестезія;

комбінований наркоз

Хірургічний інструментарій:

антисептичні розчини, бритва, шприц, голки різної довжини, в тому числі і з мандреном, чотири пробірки для збирання СМР.

Передопераційна підготовка хворого:

загальний аналіз крові та сечі;

визначення групи крові та резус – фактора;

біохімічне дослідження крові;

коагулограма;

іонограма;

ФОГП;

ЕКГ;

електроенцефалографія;

рентгенографія черепа;

радіонуклідне сканування головного мозку;

комп’ютерна томографія;

пневмоенцефалографія;

ангіографія;

ПРС або RW.

Техніка субокципітальної пункції:

голять волосся на голові;

знежирюють шкіру, обробляють антисептиком та ізолюють операційне поле;

звичайною голкою виконують місцеву анестезію 0,25% розчином новокаїну;

на середині відстані між зовнішнім потиличним виступом та остистим відростком II шийного хребця довгою голкою з мандреном роблять укол;

голку у сагітальній площині проводять до нижнього краю потиличної кістки (мал. 5);

голку підтягують на себе, спрямовують її канюлею вгору і просовують по кістці до атланто-потиличних перетинок;

під час проколу перетинок виникає відчуття еластичного опору;

з голки виймають мандрен, підключають її канюлю до манометра і вимірюють тиск СМР.

У чотири пробірки набирають СМР:

для визначення клітинного складу;

для визначення білка і глюкози;

для визначення мікрофлори та її чутливості — для повторного визначення клітинного складу;

за наявності крові в СМР вставляють мандрен, виймають голку і повторюють пункцію у тій самій послідовності;

уставляють на місце мандрен і виймають голку, асептична пов’язка;

стежать за притомністю, пульсом, диханням, зіницями хворого.

Можливі помилки та ускладнення:

голка під час виконання пункції розташовувалась у сагітальній площині;

дислокація (вклинювання) мозку;

ушкодження нервового корінця або кровоносної судини;

головний біль;

унілатеральне розширення зіниці;

знепритомнення;

тріада Кушінга (гіпертензія, брадикардія, брадипное)

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

Свистонюк І.У., Пішак В.П., Лютик М.А., Ахтем Ю.Т. Оперативна хірургія. – К., 2001.

Кованова В.В.Топнанатомія та оперативна хірургія.

Резутовский В.Н., Покотило А.М. Атлас по топанатомии.