Їпатіївському літописі описується клінічна картина раку нижньої губи у князя галицького Володимира (Васильковича).
У Росії, у грудні 1903 року, при Московському університеті був від-критий перший інститут для лікуван-ня хворих з пухлинами (сьогодні це Московський науково-дослідний інститут онкології).
Всі ці досягнення стали поштовхом до подальшого вивчення проблеми злоякісних пухлин. Питанням цим почали займатися не лише клініцис-ти, а й теоретики: біохіміки, патофізіологи, патологоанатоми, гістоло-ги, фармакологи та ін.
Зусилля вчених багатьох країн у бо-ротьбі з раком засвідчили, що для розв'язку цієї проблеми потрібне міжна-родне співробітництво. Відтак у 1933 p. було організовано Міжнародний про-тираковий союз, який об'єднав уче-них 70 країн світу. Перший Міжна-родний протираковий конгрес відбув-ся у тому ж 1933 p. у Мадриді. Пізніше конгреси відбувалися через 3-4 роки. За останні десятиріччя вчені досягай значних успіхів у галузях ядерної фізи-ки, електроніки, освоєння космосу, молекулярної біології і багатьох інших науках. Можна очікувати, що й екс-периментальна онкологія, спираючись на їх досягнення, зробить вирішаль-ний крок у справі пізнання "таємниці раку". Тоді й клінічна онкологія одер-жить принципово нові й ефективні методи як профілактики, так і ліку-вання цього захворювання.
Рак іноді називають хворобою сто-ліття. Є підстави сподіватися, що ця назва буде виправдана не лише тим, що в нашому столітті збільшилася кількість хворих на рак, але, можли-во, й тим, що ще в XX ст. ми впри-тул наблизимося до перемоги над цим захворюванням.